ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8399/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві від 07.12.2023 №10108449/43340906 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» №3 від 31.10.2023 датою подання;
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві від 07.12.2023 №10108450/43340906 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.10.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» №4 від 31.10.2023 датою подання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий орган не мав права вимагати документи, які не стосуються господарської операції, яка відображена у податковій накладній, та відмовляти в реєстрації спірної податкової накладної.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві від 07.12.2023 №10108449/43340906 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2023 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» №3 від 31.10.2023 датою подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві від 07.12.2023 №10108450/43340906 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.10.2023 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» №4 від 31.10.2023 датою подання.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки позивачем не було подано всіх необхідних первинних документів щодо постачання/придбання, зберігання, транспортування товарів, та з наданих документів не можливо встановити реальність господарських операцій, тому спірне рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем звернуто увагу на те, що оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі не навів достатніх доказів обгрунтування незаконності рішення суду першої інстанції, відтак таке рішення винесено обгрунтовано та з дотриманням вимог законодавства.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» здійснює огляд та розміщення спортивних новин, публікації спортивних анонсів та подій на веб-сайті://www.ua-football.com/.
Зазначений веб-сайт ТОВ «Юей-Футбол» використовує на підставі Ліцензійного договору №03/01-2022-02 від 03.01.2022, укладеного між Товариством (Ліцензіат) та компанією 1766 Team Food (Ліцензіар). Відповідно до умов вказаного договору Ліцензіар надає Ліцензіату одиничну ліцензію, що надає право на використання об`єктів Ліцензіара, а саме веб-сайту: https://www.ua-football.com/, доменного імені, що є складовою веб-сайту та знаку для товарів і послуг, свідоцтво №175930 від 25.09.2013. Строк використання дозволу продовжено на підставі п.5.2 Ліцензійного договору.
З метою отримання прибутку позивачем розміщує на зазначеному веб-сайті інформаційні повідомлення про послуги різних букмекерських компаній (див. наприклад, посилання https://www.ua-football.com/ua/casino). Користувачі, які відвідують веб-сайт Товариства, також мають можливість ознайомитись з послугами букмекерських компаній та перейти безпосередньо на їх веб-сайти за реферальними посиланнями Товариства. Дохід від розміщення реферальних посилань Товариство отримує у тому випадку, якщо користувач вчинить певний перелік дій на веб-сайті букмекерської компанії.
Однією з таких букмекерських компаній, інформацію про які Товариство розміщує на своєму веб-сайті, є ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет».
Між позивачем (Агент) та ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» (Принципал) укладено договір комерційного посередництва №298 від 25.07.2023, відповідно до умов якого Агент зобов`язується за дорученням та в інтересах Принципала за винагороду сприяти Принципалу в укладенні правочинів, а саме здійснювати діяльність направлену на пошук нових гравців в азартні ігри, інформування їх про послуги Принципала, збільшення кількості активних гравців Принципала.
Відповідно до п.1.2 зазначеного договору надання доручень на виконання окремих дій та виконання інших умов даного Договору здійснюється шляхом укладення Додатків до даного Договору.
Товариство розміщує на своєму веб-сайті такі реферальні посилання з інформацією про послуги Принципала: https://www.ua-football.com/ua/betting/bookmakers/14-favbet тa https://www.ua-football.com/ua/casino/57-favbet, а також аналогічні посилання в мобільній версії.
На виконання п.1.2 договору комерційного посередництва №298 від 25.07.2023 Товариство та ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» уклали Додаток №1 від 25.07.2023.
Відповідно до п.3.1 Додатку №1 обов`язки Агента за Договором вважаються належним чином виконаними за умови обов`язкового виконання потенційним клієнтом Принципала наступних дій:
3.1.1. перехід на веб-сайт Принципала за гіперпосиланням, розміщеним Агентом;
3.1.2 реєстрація (та верифікація) унікального клієнтського рахунку гравця на веб-сайті Принципала; та
3.1.3 поповнення клієнтського рахунку гравця шляхом обміну грошових коштів на ігрові замінники у сумі не менше ніж 50 грн; та
3.1.4 здійснення ставок в азартні ігри на веб-сайті Принципала у сумі не менше ніж 50 грн.
Згідно з п.4.1.1 Додатку №1 за надання послуг з пошуку потенційних клієнтів і сприяння укладенню Принципалом договорів про участь в азартній грі із новими гравцями згідно цього Додатку №1 із застосуванням відповідного реферального посилання, Агент отримує винагороду за кожного потенційного клієнта, який виконав усі цільові дії, визначені пунктом 3.1. цього Додатку, що становить 35% чистого прибутку Принципала від участі гравця в азартних іграх на веб-сайті Принципала.
Пунктом 4.2 Додатку №1 передбачено, що розмір агентської винагороди розраховується на підставі звіту Агента, який має містити дані автоматизованих сервісів про виконання ЦДК, який направляється Агентом Принципалу щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним.
У відповідності з п.4.3 Додатку №1 остаточний розмір агентської винагороди за звітний місяць, що підлягає оплаті Агенту, визначається сторонами в Акті приймання-передачі послуг та сплачується Принципалом банківським переказом на рахунок Агента протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг.
У свою чергу, позивач надає ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» звіти Агента та Акти приймання-передачі послуг за такими звітам за Додатком №1 до договору комерційного посередництва №298 від 25.07.2023 щомісячно в залежності від наявності прибутку Принципала від участі гравців на веб-сайті Принципала.
Відтак, чистий прибуток Принципала з 01.10.2023 по 31.10.2023 становив 16 507 482,10 грн., про що позивачем було складено Звіт Агента за період з 01.10.2023 до 31.10.2023 включно із зазначенням ID-номерів гравців, які зробили депозити на веб-сайті Принципала.
Враховуючи п.4.1.1 Додатку №1 розмір винагороди позивача за період з 01.10.2023 до 31.10.2023 склав 6 933 142,91 гривень з урахуванням ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №37 від 31.10.2023 та Актом приймання-передачі послуг від 31.10.2023.
Послуги Товариства були оплачені ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №5130 від 09.11.2023 та випискою з банківського рахунку за 09.11.2023.
Як наслідок, з урахуванням викладеного, 31 жовтня 2023 року на виконання вимог п.201.10. ст.201 ПК України позивач склав, з урахуванням граничних строків реєстрації, по першій з подій (надання послуги) податкову накладну №3 та направив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальна сума податкової накладної: 6 933 142,91 грн., в т.ч. ПДВ 1 155 523,82 грн.
Однак, 16.11.2023 реєстрацію податкової накладної було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 73.11 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
23 листопада 2023 року позивач подав ГУ ДПС у м. Києві пояснення щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Надалі, 29.11.2023 позивач отримало повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів №10051339/43340906.
Не зважаючи на викладене, 07.12.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №10108449/43340906 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Крім того, на виконання п.1.2. договору комерційного посередництва №298 від 25.07.2023 Товариство та ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» уклали Додаток №2 від 25.07.2023.
Відповідно до п.3.1. Додатку №2 обов`язки Агента за Договором вважаються належним чином виконаними за умови обов`язкового виконання потенційним клієнтом Принципала наступних дій:
3.1.1. перехід на веб-сайт Принципала за гіперпосиланням, розміщеним Агентом; та
3.1.2. реєстрація (та верифікація) унікального клієнтського рахунку гравця на веб-сайті Принципала;
3.1.3. перше поповнення клієнтського рахунку гравця шляхом обміну грошових коштів на ігрові замінники на будь-яку суму.
Згідно з п.4.1.1 Додатку №2 за надання послуг з пошуку потенційних клієнтів і сприяння укладенню Принципалом договорів про участь в азартній грі із новими гравцями згідно цього Додатку №2 із застосуванням відповідного реферального посилання, Агент отримує винагороду за кожного потенційного клієнта, який виконав усі цільові дії, визначені пунктом 3.1. цього Додатку, що становить еквівалент 65 євро у національній валюті України - гривні.
Пунктом 4.1.2 Додатку №2 передбачено, що не пізніше 25-го числа звітного місяця Принципал оплачує Агенту аванс, розрахований на підставі звіту Агента з 1 по 15 число звітного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Агента за Погодженим курсом гривні на день оплати.
У відповідності до п.4.1.3 Додатку №2 не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, Принципал сплачує Агенту залишок суми агентської винагороди, на підставі Акту наданих послуг, що розраховується на підставі звіту Агента за відповідний місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Агента за погодженим курсом гривні на дату підписання Акту наданих послуг.
Пунктом 4.2 Додатку №2 передбачено, що розмір агентської винагороди розраховується на підставі звіту Агента, який має містити дані автоматизованих сервісів про виконання цільових дій потенційним клієнтом.
Згідно з п.4.3 Додатку №2 остаточний розмір агентської винагороди за звітний місяць, що підлягає оплаті Агенту, визначається сторонами в Акті приймання-передачі послуг та сплачується Принципалом банківським переказом на рахунок Агента протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг.
Відтак, у період з 11.10.2023 до 31.10.2023 відповідно до розрахунку вартості послуг, передбаченого п.4.1.1 Додатку №2, позивачем було надано ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» послуги на загальну вартість 1 022 611,20 грн. разом з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №38 від 31.10.2023, Актом приймання-передачі послуг від 31.10.2023 та Звітом Агента за період з 11.10.2023 до 31.10.2023 включно.
Послуги ТОВ «Юей-Футбол» за зазначений період були оплачені ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» у повному обсязі, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №5321 від 16.11.2023 та випискою з банківського рахунку за 16.11.2023.
У свою чергу, 31.10.2023 на виконання вимог п.201.10. ст.201 ПК України ТОВ «Юей-Футбол» склало, з урахуванням граничних строків реєстрації, по першій з подій (надання послуги) податкову накладну №4 та направило її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальна сума податкової накладної: 1 022 611,20 грн., в т.ч. ПДВ 170 435,20 грн.
Втім, 16.11.2023 реєстрацію податкової накладної було зупинено, Товариство отримало квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій було зазначено: «обсяг постачання товару/послуги 73.11 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
23 листопада 2023 року позивач подав ГУ ДПС у м. Києві пояснення щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
При цьому, 29.11.2023 позивач отримав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів №10051333/43340906.
Однак, не зважаючи на надані документи, 07.12.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №10108450/43340906 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв?язку з: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, податковий орган не мав права відмовляти в реєстрації спірних податкових накладних з огляду на документи, які стосуються відносин з ТОВ «Про-Піпл», оскільки такі документи не мають жодного відношення до господарських операцій, які відображені в таких накладних, тому наявні підстави для скасування спірних рішень.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 31.10.2023 та №4 від 31.10.2023 слугувало те, що такі податкові накладні відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Положеннями пунктів 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому, Додатком 3 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій.
Так, згідно з пунктом 1 вказаного Додатку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) критерієм ризиковості платника податку на додану вартість є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Як свідчать матеріали справи, повідомлення ГУ ДПС у м. Києві №10051333/43340906 та №10051339/43340906 від 29.11.2023 містили пропозицію надати документальне підтвердження надання послуг виконавцем ТОВ «Про-Піпл» (Акти/звіти, БВ/ПД).
У своїх поясненнях від 23.11.2023 позивачем було зазначено про те, що штат підприємства нараховує 7 працівників та надано штатний розпис на підтвердження.
Крім цього, позивачем було зазначено про те, що він самостійно розміщує рекламу на рекламних майданчиках та уклав договір з ТОВ «Про-Піпл» про надання рекрутингових та консультаційних послуг №16/10 від 16.10.2023 з метою розширення штату.
Позивач у своїх поясненнях жодним чином не зазначав про те, що ТОВ «Про-Піпл» є субпідрядником та надає позивачу рекламні, маркетингові чи будь-які інші послуги, які потім використовує для надання агентських послуг ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», що дало б підстави податковому органу запитувати документи, які стосуються господарських відносин безпосередньо позивача і ТОВ «Про-Піпл».
Крім цього, із самого договору між позивачем і ТОВ «Про-Піпл» вбачається, що ТОВ «Про-Піпл» надає позивачу рекрутингові та консультаційні послуги щодо підбору та пошуку персоналу.
Згідно пояснень позивача, згадка про наявні відносини з ТОВ «Про-Піпл» була направлена виключно на те, щоб продемонструвати, що позивач є добросовісним платником податків та намагається не просто зберегти робочі місця, а має наміри розширювати штат та працевлаштовувати нових працівників.
Відтак, наявність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Про-Піпл» жодним чином не стосуються відносин позивача та ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», на якого були складені спірні податкові накладні, і тим більше не стосується господарських операцій, інформація про які була відображена у цих податкових накладних.
Крім того, як вже було зазначено вище, разом з поясненнями від 23.11.2023 позивач надав ГУ ДПС у м. Києві підтверджуючі документи щодо операцій, які відображені в податкових накладних та стосуються першої події, зокрема, договір комерційного посередництва №298 від 25.07.2023 з додатками, рахунки, акти приймання-передачі та звіти Агента.
Також слід зазначити, що на момент подання пояснень ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» вже оплатило послуги позивача і тому, з метою додаткового підтвердження реальності операції, позивач також надав податковому органу інформаційні повідомлення про зарахування коштів та виписки з банківського рахунку.
Запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
У даному випадку, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить від чіткого визначення відповідачами конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Тобто, неможливо встановити з яких саме підстав воно прийнято, що вказує на невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та призводить до його протиправності.
Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.
У свою чергу, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної.
При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі - Порядок №520).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ озрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення містять посилання на ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Разом з тим, враховуючи вищевказані норми, оскаржувані рішення, повинні були б містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів, а саме: врахування поданих позивачем документів.
До того ж, податковий орган не мав права відмовляти в реєстрації спірних податкових накладних з огляду на документи, які стосуються відносин з ТОВ «Про-Піпл», оскільки такі документи не мають жодного відношення до господарських операцій, які відображені в таких накладних.
При цьому, надані платником податків суду та на розгляд контролюючого органу пояснення та первинні документи є достатніми для підтвердження викладених у поясненнях товариства щодо підтвердження відомостей, зазначених у спірних податкових накладних, а тому є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.
Оскільки зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом було здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві від 07.12.2023 №10108449/43340906 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2023 та від 07.12.2023 №10108450/43340906 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.10.2023.
Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Як наслідок, для належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 31.10.2023 та №4 від 31.10.2023, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» датою їх фактичного подання.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 15.10.2024 |
Номер документу | 122279439 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні