Постанова

від 09.10.2024 по справі 640/26064/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26064/20 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служба України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термоцентр ТК" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термоцентр ТК" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04 липня 2024 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що договір оренди транспортного засобу від 18.05.2020 №18/05 та акт приймання-передачі транспортного засобу від 18.05.2020 до цього договору не були надані відповідачу ні під час перевірки, ні під час розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом. Апелянт зазначив, що твердження про те, що позивач не є автомобільним перевізником не відповідають дійсності. Апелянт вказав, що позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання кореспонденції від Укртрансбезпеки, позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. На переконання апелянта у позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, з моменту скоєння правопорушення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено рейдову перевірку транспортного засобу (спеціалізованого самоскиду Sinotrak, модель Honan, реєстраційний номер - НОМЕР_1 ) на маршруті руху а/д М-14 «Одеса-Мелітополь» (Новоазовськ) 141 км + 635 км, який належить позивачу.

Водій транспортного засобу надав до перевірки: свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (тягача та напівпричепа); товарно-транспортну накладну, посвідчення водія.

Результати перевірки оформлено Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.07.2020 № 195342, у висновках якого зазначено про порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, перевищення вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на здвоєну вісь вказаного транспортного засобу становить 25,070 т, що перевищує параметри від нормативу (16,00 т) на 56,7%, чим порушено пункт 22.5 Правил дорожнього руху України.

У вказаному Акті зазначено, що транспортний засіб належить ТОВ "Термоцентр ТК".

За результатами проведення зважування спеціалістом Укртрансбезпеки складено довідку від 12.07.2020 № 035757 про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки Sinotrak, модель Honan НОМЕР_2, номерний знак - НОМЕР_1 , навантаження на осі (тонн) складає: 5,310; 7,610, 11,965; 13,105. Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів від 12.07.2020 до акта від 12.07.2020 № 035757 фактичне навантаження на здвоєну вісь вказаного транспортного засобу становить 25,070 т, що перевищує параметри від нормативу (16,00 т) на 56,7%.

13.08.2020 Укртрансбезпека направила на адресу позивача лист № 57213/18/24-20, в якому повідомлялось про розгляд справи щодо порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту № 195342, відбудеться 18.08.2020.

18.08.2020 Укртрансбезпекою (Київським міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки) прийнято оскаржувану у цій справі постанову про застосування до ТОВ "Термоцентр ТК" адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000 грн на підставі абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ "Про автомобільні дороги".

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в межах спірних правовідносин не виступав автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірним у цій справі є питання правомірності стягнення адміністративно-господарських санкцій саме з Товариства та визначення останнього перевізником.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III суб`єктом відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу є автомобільний перевізник.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Приписами п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено, що перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно п. 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Судом встановлено, що відповідач визначив суб`єктом правопорушення ТОВ "Термоцентр ТК".

У позовній заяві ТОВ "Термоцентр ТК" зазначило, що не є суб`єктом відповідальності, передбаченої ст. 60 Закону України №2344-ІІІ, оскільки таку відповідальність має нести саме автомобільний перевізник, а не власник транспортного засобу.

Судом встановлено, що під час рейдової перевірки і зупинки транспортного засобу марки Sinotrak, модель Honan, номерний знак - НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 надав посадовим особам Укртрансбезпеки посвідчення водія № НОМЕР_3, видане йому 11.10.2008; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 14.05.2020 серія НОМЕР_1 (автомобіль марки Sinotrak, модель Honan НОМЕР_2, рік випуску - 2019, власник - ТОВ "Термоцентр ТК"); товарно-транспортну накладну від 12.07.2020 № 66, відповідно до якої автомобільним перевізником вантажу (щебінь) є ТОВ "Ростгранкар`єр 2", замовником перевезення є ТОВ "Південно-Бузький кар`єр2", а вантажоодержувачем ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг".

Колегія суддів звертає увагу, що інформація про ТОВ "Термоцентр ТК" як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній від 12.07.2020 № 66, якою оформлено перевезення вантажу.

Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній саме ТОВ "Ростгранкар`єр 2" визначено автомобільним перевізником.

В акті № 195342 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 12.07.2020, контролюючим органом зроблено посилання на товарно-транспортну накладну від 12.07.2020 року №66, де зазначено автомобільним перевізником ТОВ "Ростгранкар`єр 2".

Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника.

Крім того до позовної заяви позивач долучив копію Договору оренди транспортного засобу від 18.05.2020 № 18/05, згідно з умовами якого ТОВ "Термоцентр ТК" (Орендодавець) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає, а ТОВ "Ростгранкар`єр 2" (Орендар) приймає у строкове платне користування транспортний засіб (Об`єкт оренди) - спеціалізований самоскид Sinotrak, модель Honan НОМЕР_2, рік випуску - 2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 14.05.2020 серія НОМЕР_1 . Передача об`єкта оренди ТОВ "Ростгранкар`єр 2" підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 18.05.2020.

Статтею 799 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Отже, оскільки транспортний засіб передано позивачем в оренду ТОВ "Ростгранкар`єр 2", договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, то саме наймач ТОВ "Ростгранкар`єр 2" є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.

Щодо доводів апелянта про те, що договір оренди транспортного засобу від 18.05.2020 №18/05 та акт приймання-передачі транспортного засобу від 18.05.2020 до цього договору не були надані відповідачу ні під час перевірки, ні під час розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено судом вище, 13.08.2020 Укртрансбезпека направила на адресу позивача лист № 57213/18/24-20, в якому повідомлялось про розгляд справи щодо порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту № 195342, відбудеться 18.08.2020.

Вказаний лист було отримано позивачем 19.08.2020, тобто на наступний день після розгляду справи щодо ТОВ "Термоцентр ТК".

Доказів того, що позивач повідомлявся про розгляд справи відносно нього в інший спосіб та міг прибути до відповідного управління Укртрансбезпеки 18.08.2020, відповідач не надав.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані обставини позбавили товариство можливості надати пояснення і докази (зокрема, договір оренди транспортного засобу) того, що позивач не був автомобільним перевізником і відповідно суб`єктом правопорушення, за яке був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Отже доводи відповідача про направлення повідомлення про розгляд справи в розумні для листування строки і невикористання уповноваженою особою ТОВ "Термоцентр ТК" можливості отримати цей лист і прибути на розгляд справи 18.08.2020., колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи доводи апелянта наведені у апеляційній скарзі та встановленні у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В даному випадку доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 240,238, 240, 311,316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Єгорова