Постанова

від 09.10.2024 по справі 640/27549/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/27549/21 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Ганечко О. М., Василенка Я. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» про стягнення заборгованості, в якому просило:

- стягнути з закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 202 893,46 грн, на розрахунковий рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368), №UA333226690000025607306208000 відкритий в ТВБВ № 10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 202 893,46 грн. (двісті дві тисячі вісімсот дев`яносто три гривні сорок шість копійок), на розрахунковий рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368), №UA333226690000025607306208000 відкритий в ТВБВ № 10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, закритим акціонерним товариством «Київбуделектротранс» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення на адресу відповідача сформованого протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 розрахунку фактичних витрат. Крім того, вказано, що розрахунок на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесення органами Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, закрите акціонерне товариство «Київбуделектротранс» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та має обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2 в загальній сумі 202 893,46 грн.

Заявлена сума заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Дана заборгованість відповідачем добровільно не була сплачена.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення згаданих витрат.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV), Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №400/97-ВР) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 (Інструкція від 19.12.2003 №21-1).

Так, згідно з ст. 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до ст.13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин 2 і 3 ст.114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного ст.26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) та відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до п.2-8 ч.2 ст.114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 ПК України) та ч.3 ст.114 цього Закону.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених п.1 і 2 ч.1 ст.1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до п.«б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для платників збору, визначених п.1 та 2 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», встановлюються ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Пунктом 6.1 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058-IV:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б»-»з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.

Згідно із пунктом 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За правилами, встановленими п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, зазначеними нормами визначено обов`язок підприємств, установ, організацій своєчасно відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. При цьому, підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 та №2.

За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку №2, в сумі 202 893,46 грн.

Колегія суддів критично оцінює твердження апелянта стосовно не згоди з тим, що «Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій» не містить інформації щодо деталізації розміру заробітної плати, коефіцієнтів, які є розрахунковими елементами місячної суми призначеної пільгової пенсії», то відповідно до 4.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкцією.

Згідно п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі

- 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно п.6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Тобто, при формуванні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій враховуються наступні відомості: прізвище, ім?я, по батькові особи, якій призначена пенсія на пільгових умовах; дата, з якої призначено пенсію; дата досягнення особою пенсійного віку, пункт та стаття, згідно з якими призначено пенсію, урахований стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі в розрізі підприємств.

Згідно з висновками Вищого адміністративного суду, які викладено в ухвалі від 29.10.2014 по касаційному провадженню №K/800/3757/13, в ухвалі від 20.10.2011 по касаційному провадженню №K-50825/09, в ухвалі від 16.05.2013 по касаційному провадженню №K/9991/53226/12, від 06.11.2018 по справі №804/5817/17 (провадження №K/9901/50068/18), від 21.06.2018 по справі №819/2573/15 (провадження №К/9901/11778/18), від 13.09.2019 по справі №812/210/17 та від 18.06.2020 по справі №813/1375/17, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій формуються згідно норм чинного законодавства України, і є підставою для відшкодування цих витрат.

Жодних обґрунтованих доводів щодо відсутності підстав для стягнення згаданих витрат апеляційна скарга не містить.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки відповідачем фактично не заперечено наявність такої заборгованості, та вона на час розгляду справи відповідачем не погашена у добровільному порядку й доказів протилежного до суду не надано, зокрема під час апеляційного розгляду справи, то позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко