Вирок

від 07.10.2024 по справі 237/704/24

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 237/704/24

Номер провадження 1-кп/237/924/24

ВИРОК

Іменем України

07.10.24 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Гірник Селидове Донецької області, українець, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 22.08.2023 Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки (вирок набрав чинності 22.09.2023 року), який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на початку серпня 2022 року скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, за вчинення якого він засуджений вироком Селидівського міського суду Донецької області від 22.08.2023 до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки (вирок набрав чинності 22.09.2023), повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 28.03.2023 за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку, заповнюючи відповідні форми, які консолідуються у зведену таблицю, володільцем якої є Державний центр зайнятості звернувся ОСОБА_4 з проханням реєстрації, як безробітного. Інформація зі зведеної таблиці була передана Мар`їнському районному центру зайнятості та опрацьована кар`єрним радником.

У зв`язку з відсутністю підходящої роботи, ОСОБА_4 було надано статус безробітного 28.03.2023 року, та призначено виплату допомоги по безробіттю з 29.03.2023 року.

В подальшому ОСОБА_4 будучи обізнаним про необхідність повідомлення кар`єрного радника Мар`їнського районного центру зайнятості про своє працевлаштування уклав з ФОП ОСОБА_5 цивільно-правовий договір від 07.04.2023 № 05.04-6, на підставі якого ОСОБА_4 приступив до роботи з 11.04.2023. Проте, ОСОБА_4 про своє працевлаштування кар`єрного радника Мар`їнського районного центру зайнятості не повідомив.

В подальшому з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, під час телефонних розмов за наданим ним номером телефону НОМЕР_1, 10.04.2023, 18.04.2023, 11.05.2023, 29.05.2023, 01.06.2023, 12.06.2023 про своє працевлаштування не повідомляв кар`єрного радника Мар`їнського районного центру зайнятості, а навпаки надавав завідомо неправдиву інформацію з приводу свого не працевлаштування та запевняв кар`єрного радника про те, що він досі не знайшов місця роботи.

27.06.2023 на телефонні дзвінки кар`єрного радника ОСОБА_4 взагалі перестав відповідати та продовж 30-ти робочих днів не виходив на зв`язок, у зв`язку з чим його було знято з обліку як не працевлаштовану особу.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 , заволодів грошовими коштами Мар`їнського районного центру зайнятості на загальну суму 2066 грн. 67 коп., якими розпорядився на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди Мар`їнському районному центру зайнятості на вказану суму.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з декриміналізацією даного кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 погодився з закриттям кримінального провадження з підстави, зазначеної прокурором, свою вину у вчиненому визнає за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаюється у вчиненому.

Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для вирішення заявленого прокурором клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з частиною сьомою статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Частинами першою та третьою статті 479-2 КПК України передбачено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року. У 2024 році податкова пільга становить 1514 грн.

Станом на 01 січня 2024 року кримінальна відповідальність настає за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна, якщо вартість такого майна, на момент вчинення правопорушення, перевищує 3028 гривень.

Звертаючись до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв`язку з декриміналізацією, сторони кримінального провадження покликаються саме на цю норму, мотивуючи свої доводи тим, що вартість заподіяної шкоди, щодо потерпілих, є меншою за 3028 гривень.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 січня 2021 року по справі № 0306/7567/12 зазначила, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Крім того, згідно п. 4 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, - у заволодінні чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), та у шахрайстві, завдана шкода в сумі 2066 грн. 67 коп., а відтак, враховуючи вартість матеріальної шкоди, яка є меншою 2 неоподатковуваних мінімумів, який за нормами кримінального законодавства для кваліфікації злочинів встановлюється виходячи з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги станом на 2024 рік - 3028 грн, обвинувачений підпадає під дію Закону України № 3886-IX, яким фактично декриміналізовано його кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню.

Підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК немає, оскільки на момент вчинення відповідне діяння було кримінально-караним і містило всі ознаки складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі наведеного та керуючись п. 4-1 ч.1 ст. 284, ст. 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1