Рішення

від 07.10.2024 по справі 308/11505/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11505/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дергачової Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Великодобронська сільська рада Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою де заінтересована особа - Великодобронська сільська рада Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серіъ НОМЕР_1 видане виконкомом Великдобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 26.05.2008 року.

У зв`язку із старістю та хворобою ОСОБА_2 у 1995 році ОСОБА_1 переїхала до ОСОБА_2 у його будинок, який знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , для здійснення за ним догляду та допомоги по господарству.

За життя ОСОБА_2 на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 залишив заповіт, посвідчений ОСОБА_3 секретарем Великодобронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрований в реєстрі №456.

Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_2 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_3 все майно, яке буде належати на день його смерті де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, що за законом буле мати право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявниця зазначає, що метою позову в даній справі, є доведення факту постійного проживання спадкодавця - ОСОБА_2 разом із спадкоємцем - ОСОБА_1 на час відкриття спадщини для подальшого вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини ОСОБА_1 в порядку, що передбачений положеннями Цивільним кодексом України та Закону України «Про нотаріат».

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_2 , для здійснення догляду та допомоги по господарству у 1995 році ОСОБА_1 переїхала проживати до нього - АДРЕСА_1 .

Спадкодавець - ОСОБА_2 та Спадкоємець - ОСОБА_1 з 1995 р. постійно проживали за адресом: АДРЕСА_1 .

Згідно Довідки про спільне проживання осіб на день смерті, вих. № 195 від 15.03.2024 р. та акту про спільне проживання осіб на день смерті від 15.03.2024 р. підписане у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , засвідчені сільським головою села Великодобронської сільської ради ОСОБА_6, спадкодавець - ОСОБА_2 проживав та вів спільне господарство разом з ОСОБА_1 , за адресом: АДРЕСА_1 .

Заявниця вказує, що інші спадкоємці, які могли б прийняти спадщину після смерті Спадкодавця - ОСОБА_2 окрім ОСОБА_1 відсутні.

Таким чином для звернення до суду із позовною заявою за правилами позовного провадження не має підстав, оскільки встановлення фактів, що мають юридичне значення, не можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб, у зв`язку з їх відсутністю.

Враховуючи вищевикладене заявниця просить постановити рішення, яким встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на час відкриття спадщини за адресом: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.07.2024 року було прийнято подану заяву до розгляду в порядку окремого провадження та відкрито провадження по цивільній справі.

Заявник та заінтересована особа у судове засідання не з`явилися.

Суд у відповідності до ст. ст. 211, 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів. Крім того, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За положеннями ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим Великодобронської сільської ради Ужгородського районну Закарпатської області 26.05.2008 року, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 97 років, про що в Книзі реєстрації смертей 26 травня 2008 року року зроблено відповідний актовий запис за №45.

Згідно заповіту від 22.04.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №456 секретарем Великодобронської сільської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на випадок його смерті зробив таке розпорядження: все моє майно, яке буде належите йому на день мого смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, що я за законом буде мати заповідаю: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки сільської голови Великодобронської сільської ради ОСОБА_6 про спільне проживання осіб на день смерті за вих. №195 від 15.03.2024 року виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народженні, та акту про спільне проживання осіб на день смерті від 15.03.2024 р. підписане у присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , вони проживали разом та вели спільне господарство за адресом: АДРЕСА_1 .

Згідно постанови державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори Т.М. Мешко про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.07.2024 року постановлено відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від імені якої діє ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 не подано заяви на прийняття спадщини, пропущено строк про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.п.1, 6 ч.1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами а також факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року про судову практику у справах по спадкування слідує, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати, заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю тощо.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1217, 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220, 1222, 1270ЦК України за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 3 статті 1268ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною 1 статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Отже, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з реєстрацією місця проживання спадкодавця, а відповідно до статті 1221ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання спадкодавця, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому відсутність реєстрації спадкоємця за місцем проживання спадкодавця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини 3 статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

До аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд в постановах від 01 серпня 2018 року у справі № 212/9157/15-ц та від 10 січня 2019 року у справі 484/747/17.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, що потрібно заявнику з метою оформлення спадщини після смерті матері.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1221, 1268 ЦК України, ст. ст. 3-5, 8-10, 13, 17, 76, 223, 258, 259, 265, 268, 273, 293-294, 315-317, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 26.05.2008 року), на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова