Рішення

від 27.09.2024 по справі 308/11121/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11121/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , за яким просить: стягнути із останнього на свою користь пеню на заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 17.01.2011 року по 01.12.2023 року у розмірі 146624,10 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, складеним державним виконавцем, загальний розмір боргу за Відповідачем станом на 01.12.2023 становив 293 248,20 грн. Зокрема, Відповідач за весь розрахунковий період не зробив жодного платежу.

Отже, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до Відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Крім того, обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК України, що у зумовило звернення до суду із цим позовом.

За ухвалою від 11.07.2024 року судом було відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

23.09.2024 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача на позовну заяву, за яким він просить суд: відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з огляду на наступні доводи.

Відповідач працював в Управлінні Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22112076) у період з листопада 2009 року до травня 2012 року. Тому, спочатку відрахування аліментів на користь ОСОБА_4 здійснювалися автоматично із заробітної плати відповідача на рахунок Ужгородського міського відділу ДВС. У подальшому, деякий час відповідач був безробітним, не мав стабільного джерела доходу, мав фінансові труднощі та борги. А відтак, відповідач мав заборгованість зі сплати аліментів. З 2011 року і до сьогодні Відповідач не має власного житла, на даний час орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , сплачує орендну плату.

Наразі виконавче провадження № 29216224 відносно ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 здійснюється Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.Я. Отримавши від головного державного виконавця ОСОБА_6 розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, 24.01.2024 року відповідач, назбиравши грошові кошти та позичивши їх у своїх знайомих та близьких, здійснив оплату аліментів на утримання своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 294 748, 20 грн. (двісті дев`яносто чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 20 копійок). Даний факт підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 46 від 24.01.2024 року.

31.01.2024 року Відповідач здійснив оплату штрафу (згідно з ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження») по аліментах на утримання своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 на загальну суму 148 090, 30 грн. Даний факт підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 26 від 31.01.2024 року.

07.02.2024 року Відповідач здійснив оплату аліментів (за грудень 2023р., січень 2024р., лютий 2024р.) на утримання своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 12 000, 00 грн. Даний факт підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки від 07.02.2024 року за №№ 10, 11, 12.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 13.02.2024 року, виданого головним державним виконавцем Відділу ДВС у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.Я., станом на 31.01.2024р. відповідач боргів зі сплати аліментів немає та, навпаки має місце переплата (305 248,20 грн. сплачено - 300 767,70 грн. нараховано). Відповідач також оплатив аліменти (за період березень 2024р. - вересень 2024р.) на утримання своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 28 000, 00 грн. Даний факт підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 10 від 05.03.2024р., платіжною інструкцією від 11.04.2024р., квитанцією від 05.05.2024 року, платіжною інструкцією від 11.06.2024 року, платіжною інструкцією від 11.07.2024 року, платіжною інструкцією від 17.08.2024 року. платіжною інструкцією від 14.09.2024 року. Таким чином, станом 22.09.2024 року відповідач оплатив аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_3 , включно зі штрафом у розмірі 50%, та жодних боргів не має.

Відповідач також зауважив, що він є батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають на його утриманні. Враховуючи ту обставину, що на теперішній час Відповідач має мінливий та непостійний дохід, повинен фінансово утримувати своїх трьох неповнолітніх дітей, а також з огляду на скрутне фінансово-матеріальне становище відповідача в умовах дії воєнного стану в Україні, відповідач змушений обмежувати себе з метою задоволення першочергових потреб (харчування, одяг, оплата комунальних послуг та проживання). Слід зазначити, що дружина відповідача - ОСОБА_9 наразі перебуває у декретній відпустці та тимчасово не працює. А тому, розмір пені, яку позивач вимагає стягнути з Відповідача у даній справі має для відповідача істотне значення та прямо впливає на можливість забезпечення відповідача, його дружини, яка перебуває у декретній відпустці, та трьох неповнолітніх дітей першочерговими потребами.

Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.Я. здійснюється виконавче провадження № 70606713 відносно ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7 (станом на 22.09.2024р. у відповідача відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_7 у виконавчому провадженні № 70606713). Отже, з огляду на вищенаведені обставини, заборгованість у відповідача зі сплати аліментів на утримання своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виникла з об`єктивних причин (наявність 3-х неповнолітніх дітей на утриманні, дружина у декретній відпустці, мінливий дохід, воєнний стан, відсутність власного житла) та не з вини відповідача.

Представником позивача до суду надана заява, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та просила розглянути справу за її відсутності. За наявними у справі матеріалами.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Судове засідання у справі було призначене на 27.09.2024 року на 15 год. 10 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п`ять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 02.10.2024 року.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2011 року у справі № 2-188/11 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено; шлюб, укладений 22 грудня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про що відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області зроблено актовий запис №252 - розірвано. Малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на вихованні матері - ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 17 січня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

При цьому судом було встановлено наступне.

22.12.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом №797 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 27.12.2005 року.

Від даного шлюбу народилася дитина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 від 10.12.2007 року.

Зазначене рішення набуло законної сили 22.08.2011 року.

У відповідності ч. 4 ст. 82 ЦПКУ країни обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За постановою Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 11.10.2011 року ВП № 29216224 було відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-188/11 від 05.10.2011 року, виданого на підставі вищезазначеного рішення суду.

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, складеного державним виконавцем, станом на 01.12.2023 року існувала заборгованість із сплати аліментів за період з січня 2011 року до листопада 2023 року у розмірі 293 248,20 грн.

За постановою Відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.02.2024 року ВП № 29216224 на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки було накладено на боржника - ОСОБА_2 штраф на користь стягувача ОСОБА_1 у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 146 624,10 грн.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 24.01.2024 року № 46 ОСОБА_2 сплатив на користь МВ ДВС Ужгородського управління юстиції 294 748,20 грн. аліментів у виконавчому провадженні № 29216224, а також ним було сплачено згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 31.01.2024 року № 26 146 624,10 грн. штрафу.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 13.02.2024 року, складеного державним виконавцем, станом на 31.01.2024 року заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_2 , згідно виконавчого листа № 2-18811, виданого 05.10.2011 року Ужгородським міськрайонним судом - відсутня.

07.02.2024 року Відповідач здійснив оплату аліментів (за грудень 2023р., січень 2024р., лютий 2024р.) на утримання своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 12 000, 00 грн. Даний факт підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки від 07.02.2024 року за №№ 10, 11, 12.

У подальшому відповідачем згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 05.03.2024 року № 10 - було перераховано 4 000,00 грн. аліментів за березень 2024 року; платіжної інструкції від 11.04.2024 року № 0.0.3580115369.1 - 4 000,00 грн. аліментів за квітень 2024 року; квитанцією від 05.05.2024 року № ЕЕ4В-ЕОНТ-87Х8-3МР7 - 4 000,00 грн. аліментів за травень 2024 року; платіжною інструкцією від 11.06.2024 року № 0.0.3697026827.1 - 4 000,00 грн. аліментів за червень 2024 року; платіжною інструкцією від 11.07.2024 року № 4501-ЕРРК-4ЕНТ-9ЕА1 - 4 000,00 грн. аліментів за липень 2024 року; платіжною інструкцією від 17.08.2024 року № 1ВНЗ-4АР5-1021-7МХ6 - 4 000,00 грн. аліментів за серпень 2024 року; платіжною інструкцією від 14.09.2024 року № 5945-4СКО-К53С-РААЕ - 4 000,00 грн. за вересень 2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.04.2024 року № 3-70606713/24, складеного державним виконавцем, станом на 30.05.2024 року заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_2 , згідно виконавчого листа № 2-18811, виданого 05.10.2011 року Ужгородським міськрайонним судом - відсутня. Переплата складає 29 050,03 грн.

Відтак доводи відповідача про відсутність заборгованості із сплати аліментів станом на дату розгляду справи судом підтверджені належними та допустимим доказами.

Відповідач також надав суду дані про нараховану заробітну плату (дохід) щодо ОСОБА_2 , з яких вбачається, що у період з квітня 2014 року по грудень 2016 року та у період із січня 2021 року по травень 2021 року він не отримував жодних доходів.

Із наданого суду свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із свідоцтва серії НОМЕР_4 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Інші обставини, на які посилається відповідач не доведені суду належними та допустимими доказами, тому не приймаються судом до уваги.

Як зазначено у ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 p., якщо передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) надане визначення, що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості», а саме зазначено наступне.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України)

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:

«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;

учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів.

невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;

стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;

розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;

при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Судом встановлено, що позивачем був самостійно проведений розрахунок пені по аліментах, проте він не має правового значення у цій справі, оскільки розмір пені значно перевищує 100% заборгованості по аліментах яка існувала, відтак з урахуванням вищезазначених вимог діючого законодавства граничний розмір пені не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується і, відповідно, складає 293 248,20 грн.

У відповідності до ст. 196 СК України максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", відтак максимальний розмір пені у цій справі складає 146 624,10 грн. (293 248,20 грн. - 146 624,10 грн.).

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

При вирішення питання щодо зменшення розміру неустойки суд враховує, що відповідачем взагалі не надані належні та допустимі докази на підтвердження його матеріального стану на час звернення позивача до суду із цим позовом та на підтвердження його сімейного стану. Відповідачем не підтверджене місце проживання інших дітей та факт їх утримання, тому ці доводи також не приймаються судом до уваги.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідач жодного разу аліменти не сплачував, що підтверджується відповідними доказами державного виконавця, при цьому не звертався до суду із позовом про зменшення розміру аліментів та/або звільнення від їх сплати, як від сплати заборгованості по аліментах. Відповідач не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання із сплати аліментів протягом усього часу їх нарахування або його певної частини, відтак презюмується його вина у виникненні заборгованості по аліментах. Повне погашення заборгованості із сплати аліментів станом на час розгляду справи в суді не є підставою задля зменшення розміру неустойки.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позов є обґрунтованим та таким що підлягає повному задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» порядку, а їх стягнення з відповідача на користь Держави у такому випадку прямо не передбачена діючим законодавством.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 354, 355 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 , пеню на заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 17.01.2011 року по 01.12.2023 року у розмірі 146 624,10 грн. (Сто сорок шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 10 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02.10.2024 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова