Ухвала

від 07.10.2024 по справі 766/16815/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/16815/21

н/п 2/766/6067/24

У Х В А Л А

07 жовтня 2024 р. м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря Бівалькевич А.Р.

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Васильковського Олександра Васильовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Васильковського Олександра Васильовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13.10.2021 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 09.04.2024 року у зв`язку з тим, що суддя Прохоренко В.В. відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 року №732/0/15-23 звільнена з посади судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 766/16815/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 року справу № 766/16815/21 передано судді Скрипнік Л.А. 10.04.2024 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Позивач в підготовчі судові засідання, які призначені на 30.07.2024 року на 11.30 год. та на 07.10.2024 року на 10.00 год. повторно не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Судові повістки позивачу направлялися за вказаною у позові адресою місця проживання, однак до суду повернуто конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи у відсутність позивача суду не надано, поважності причин неявки до суду не зазначено, що свідчить про зловживання позивачкою своїми процесуальними правами на присутність у судовому засіданні.

Від представника позивача надійшла заява, якою останній просив, далі цитую: " З метою економії процесуального часу, прошу розглянути вказане клопотання без участі сторони позивача та, провести підготовче засідання з урахуванням отриманих в результаті витребування доказів".

Представник відповідача у судовому засіданні вважала клопотання представника позивача про витребування доказів таким, що не підлягає задоволенню та просила суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника, клопотань про проведення якого у відсутність позивача та його представника на адресу суду не надходило.

Інші учасники в підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно ч. 3 ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За п.п. 1, 2 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Положеннями ч. 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено у рішенні ВС від 07.02.2020 р. (справа № 390/116/18-ц, провадження № 61-6481ск19), як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (частина третя статті 27 ЦПК України).

Практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Так, у кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Окрім цього, відповідно до позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної у інформаційному листі, суд залишає заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, тобто незалежно від причини (поважності) повторної неявки позивача.

Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач та його представник повторно не з`явилися в підготовчі судові засідання, та від них не надходило заяв про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Васильковського Олександра Васильовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, слід залишити без розгляду.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.131,200,223,257,258,259-261,353-355 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Васильковського Олександра Васильовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу її право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду. У разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів.

Суддя: Л.А. Скрипнік