Рішення

від 15.10.2024 по справі 740/1734/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/1734/24

Провадження № 2/740/734/24

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Ніжинської державної нотаріальної контори про скасування обтяження у виді заборони на відчуження нерухомого майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати заборону (арешт) на нерухоме майно, внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 28.08.2006 15:17:55 за реєстраційним номером обтяження 3651815, підстава обтяження: документ,б/н, дата виникнення: 17.01.2000, Ніжинська міська державна нотаріальна контора; особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_2 , на об`єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов аргументує тим, що постановою приватного нотаріуса Зеленського В.В. відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого батька ОСОБА_2 на житловий будинок у АДРЕСА_1 , так як відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на вказаний житловий будинок накладено заборону. Зазначена заборона (архівний запис) зареєстрована Ніжинською міською державною нотаріальною конторою, дата виникнення заборони 20.10.1977.

Оскільки наявність заборони перешкоджає оформити його спадкові права, тому змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді 01.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду 23.09.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Учасники справи в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Приходько С.О подав заяву, в якій просить позов задовольнити, розглядати справу за їх відсутності.

Від представника відповідача Першої Ніжинської державної нотаріальної контори Чернігівської області заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надійшло.

Враховуючи, що відповідачем відзиву не подано, суд відповідно до ст.ст.280, 281ЦПК України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач, як спадкоємець померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2 , звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Зеленським В.В. 28.02.2024 винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний будинок, у зв`язку з тим, що на будинок накладено заборону, інформації про кредитора Державний реєстр речових прав не містить, внаслідок чого нотаріус не має змоги виконати обов`язок щодо сповіщення кредиторів про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 5).

Як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в реєстрі міститься запис про тип обтяження - заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження - 3651815; зареєстровано - 28.08.2006 за № 3651815 реєстратором: Ніжинська міська державна нотаріальна контора; підстава обтяження - не вказано, б/н; об`єкт обтяження - будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_2 ; додаткові дані - архівний номер 1895619CHERNIGOV9, архівна дата - 17.01.2000, дата виникнення - 20.10.1977, № реєстра 141-19, внутр. № 9F01303222F1392B7F43.

Ніжинським відділенням Будбанку складено 15.08.1977 повідомлення за формою № 09 в Ніжинську державну нотаріальну контору про видачу ОСОБА_2 ссуди в сумі 700 карбованців на індивідуальне будівництво будинку в АДРЕСА_1 . Просили державну нотаріальну контору накласти заборону на будівлю позичальника, зведену нею за рахунок наданої ссуди (а.с. 26).

Згідно із забороною, складеною 29.08.1977 державним нотаріусом Ніжинської державної нотаріальної контори Бусел Н.М., на підставі ст. 54 Закону УРСР "Про державний нотаріат" і повідомлення Ніжинського відділення Будбанку про видачу ОСОБА_2 ссуди для будівництва житлового будинку у сумі 700 карбованців, накладено заборону відчуження будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , до повного погашення ссуди. Зареєстровано в реєстрі за №141 (а.с.26 зворот).

Відповіддю Національного банку України від 07.08.2024 підтверджується, що Будбанк СРСР було реформовано в Промбудбанк України, реєстрацію якого 09.04.1992 анульовано. Станом на 07.08.2024 Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію НБУ банку, що став правонаступником Будбанку СРСР та Промбудбанку України (а.с.32).

Згідно з ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 54 Закону УРСР "Про державний нотаріат" від 25.12.1974 №3377-VIII, державний нотаріус або службова особа виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем знаходження жилого будинку накладає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників за повідомленням установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт і купівлю жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

Згідно з ст. 55 цього Закону одержавши повідомлення установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, державний нотаріус або службова особа виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, знімає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

За правилами ст. 73 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII, які діють на даний час, нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна або за місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону їх відчуження за повідомленням установи банку, іншої юридичної особи про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири).

Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна (ст. 74 цього Закону).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до абзаців першого-третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІV (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону № 1952-ІV у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як: скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі №910/10963/19 вказав, що за змістом частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІV виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, висновок про що викладено у постанові Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21 (провадження №61-5467св22). Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03.11.2021 у справі №161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22.12.2021 у справі N 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Як вбачається з відповідей з Ніжинського відділу ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області, на примусовому виконанні не перебувають виконавчі провадження про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7,33).

Згідно з пунктом 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 року (далі - Порядок), нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6.1 Глави 15 Розділу ІІ Порядку передбачено, що про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Враховуючи необхідність документального закріплення підстав зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна (нотаріус не може зняти заборону без офіційного звернення), у разі особистого звернення до нотаріуса осіб, які є ініціаторами зняття заборони, та мають на це необхідні права та повноваження, нотаріусу слід відбирати від таких осіб відповідну заяву, в якій міститиметься прохання про зняття заборони відчуження нерухомого майна та до якої додаються необхідні підтверджуючі документи.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку, нотаріус реєструє таку заяву в журналі реєстрації вхідних документів та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) - у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто у процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Заборона відчуження є одним із обтяжень речових прав на нерухоме майно (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

З урахуванням обставин справи, з огляду на те, що в справі на даний час відсутні жодні докази на підтвердження доцільності й необхідності продовження дії обтяження вказаного нерухомого майна, що у свою чергу впливає на можливість позивача повноцінно реалізувати свої права як спадкоємця власника майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна. При цьому враховується також, що у справі відсутні жодні відомості на підтвердження того, що внаслідок скасування обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна будуть порушені права інших осіб.

За позовними вимогами про скасування арешту з майна особою, яка має відповідати за позовом є особа, в інтересах якої накладено арешт. Беручи до уваги, що обтяження було накладене у 1977 році в інтересах Ніжинського відділення Будбанку, який припинив існування, суд у даній справі не вбачає порушень у залученні до справи відповідачем органів нотаріату, якими здійснювалася реєстрація заборони.

Керуючись ст. 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Першої Ніжинської державної нотаріальної контори про скасування обтяження у виді заборони на відчуження нерухомого майна, задовольнити.

Скасувати заборону (арешт) на нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 28.08.2006 15:17:55 за реєстраційним номером 3651815, підстава обтяження: документ,б/н, дата виникнення: 17.01.2000, Ніжинська міська державна нотаріальна контора; особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_2 .

Копію заочного рішення направити учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь