Ухвала

від 10.10.2024 по справі 499/105/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/2136/24

Справа № 499/105/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року, у кримінальному провадженні №12023160000001399, внесеному до ЄРДР 30.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

установив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було виділено в окреме провадження цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, який поданий в кримінальному провадженні №12023160000001399 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що встановлено необхідність залучення до участі у справі за цивільним позовом страхової компанії, однак, потерпілою не надано клопотання про залучення до участі у справі страхової компанії, як відповідача, що позбавляє суд можливості повно та об`єктивно розглянути цивільний позов.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , зазначила, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки незгода суду з наведеним у позовній заяві правовими обґрунтуванням щодо спірних правовідносин та визначеними позивачем учасниками справи не є підставою для виділенням позову в окреме провадження.

На підставі викладеного, прокурор просить ухвалу скасувати.

Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні потерпіла та представник потерпілих підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити, водночас, прокурор та сторона захисту заперечували проти її задоволення, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії і процесуальні рішення.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Тобто, обов`язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.

З матеріалів провадження встановлено, що під час судового розгляду кримінального провадження №12023160000001399, внесеного до ЄРДР 30.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, представник потерпілої адвокат ОСОБА_9 подала до суду цивільний позов в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, в якому просить стягнути з обвинуваченого на користь цивільних позивачів моральну шкоду в загальному розмірі 1500000 гривень.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_6 про стягнення шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, який поданий в кримінальному провадженні №12023160000001399, виділено в окреме провадження. Цивільний позов передано до канцелярії Іванівського районного суду Одеської області для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в порядку цивільного судочинства.

Проте, такий висновок суду суперечить вимогам закону.

В механізмі кримінального судочинства важливе значення мають питання правового забезпечення інституту цивільного позову як важливого складника гарантування та захисту прав громадян. Насамперед це пояснюється значенням цивільного позову в кримінальному провадженні, його фактичною роллю, яку він виконує в системі правосуддя, забезпечуючи захист порушених прав громадян.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Статтею 129 КПК України регламентовано вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Згідно з ч.5 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Натомість, ані глава 9 КПК України, якою урегульовано порядок розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні, ані глава 28 КПК України, не містить положення про можливість виділення в окреме провадження цивільного позову, який пред`явлений у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи положення ст. 129 КПК України, яка містить вичерпний перелік рішень, які може прийняти суд розглянувши цивільний позов, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції постановив ухвалу, яка чинним КПК не передбачена, чим ухилився від розгляду цивільного позову, що у свою чергу не сприяє розгляду справи впродовж розумних строків, та виконанню завдань кримінального провадження.

При цьому слід зазначити, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача такий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18).

Керуючись статтями 2, 9, 128, 129 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , - задовольнити.

Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року, у кримінальному провадженні №12023160000001399, внесеному до ЄРДР 30.10.2023 року, - скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4