Справа № 694/1569/24
Провадження № 3/694/640/24
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.10.2024 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. розглянувши матеріали, які надішли з Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №141219 від 13.06.2024 року ОСОБА_1 16.05.2024 року близько 21.57 год. зателефонував на спецлінію 102, в ході спілкування висловлювався в бік оператора нецензурною лайкою. Своїми діями порушив громадський порядок та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні від дачі пояснень відмовився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Частина 1статті 8 КУпАПвизначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимогст.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 173 КУпАПпередбачає накладення адміністративного стягнення за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під громадським порядком розуміється, як зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певної організаційної форми.
Хуліганство є суспільно небезпечною дією, що порушує громадський порядок.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а самегромадське місце. Найчастіше це відбувається на вулицях, у парках, у місцях проведення публічних заходів й інших громадських місцях. Разом з тим, за сталою судовою практикою вважається, що громадський порядок може бути порушений в безлюдному місці, у будь-який час доби, за відсутності сторонніх осіб, тобто в присутності лише потерпілого.
Мотивом порушення громадського порядку є неповага до суспільства. При цьому неповага до суспільства виявляється у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Об`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Статтею 1 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення"визначено поняття громадського місця, а саме, це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Однак ні з протоколу, ні з інших доданих до нього письмових доказів, в тому числі пояснень, не вбачається що внаслідок непристойних висловлювань під час телефонної розмови було порушено громадський порядок і спокій громадян, а вбачається виникнення конфлікту між двома особами під час телефонної розмови, у тому числі й не у громадському місці.
Відповідно дост. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах"Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та"Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи закон зобов`язує тлумачити на її користь.
Ураховуючи встановлені у справі обставини роблю висновок, що упорядником протоколу про адміністративне правопорушення у належний спосіб не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченаст. 173 КУпАП, з огляду на відсутність належних і допустимих доказів вчинення діяння у громадському місці і що було порушено спокій громадян, а тому дії, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Частиною другоюстатті 284 КУпАПпередбачено, що постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбаченихстаттею 247 цього Кодексу.
Ураховуючи зазначене, роблю висновок про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП, та закриття у зв`язку з цим справи.
Керуючись ст.247,283,284,294 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАПзакрити на підставі п.1ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 15.10.2024 року.
Суддя Д.І.Сакун
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 16.10.2024 |
Номер документу | 122287509 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку Дрібне хуліганство |
Адмінправопорушення
Звенигородський районний суд Черкаської області
Сакун Д. І.
Адмінправопорушення
Звенигородський районний суд Черкаської області
Сакун Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні