Рішення

від 24.09.2024 по справі 725/3984/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3984/24

Номер провадження 2/725/639/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Войтуна О.Б.

за участю секретаря Сумарюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої звернулась адвокат Біла Уляна Михайлівна до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернуласядо Першотравневогорайонного судум.Чернівці ізпозовом до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні, в обґрунтування якого посилалася на те, що ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Оріхів, Пологівського району Запорізької області.

Зазначала, що у віці 13 років ОСОБА_1 було встановлено діагноз: апоплексія правого яєчника (раптовий розрив тканини яєчника, який супроводжується рясним крововиливом в черевну порожнину та сильним різким болем), внаслідок чого їй було проведено термінове хірургічне втручання. З того часу внаслідок діагностованого захворювання у неї наявні постійні проблеми зі здоров`ям, які потребують регулярного стаціонарного лікування та систематичних хірургічних втручань.

З огляду на свій стан здоров`я та потребу у постійному лікуванні ОСОБА_1 після досягнення нею повноліття не мала змоги працевлаштуватись та перебувала на повному матеріальному утриманні свого батька ОСОБА_3 . При цьому позивачка є єдиною дитиною ОСОБА_3 , який після розірвання шлюбу із її матір`ю у 2017 році не перебував ні з ким у подружніх відносинах, у зв`язку із чим дочка була для нього єдиною близькою людиною, а тому більшу частину зароблених коштів він спрямовував саме на її утримання.

Вказувала, що до березня 2022 року ОСОБА_3 проживав у м. Чернівці, а тому він щомісячно давав дочці готівкові кошти, які були для неї єдиним засобом для існування. У неї з батьком були дуже близькі відносини, вони постійно проводили разом час, їздили на відпочинок. Батько допомагав дочці із покупкою продуктів харчування, ліків та інших необхідних речей.

У березні 2022 року ОСОБА_3 було мобілізовано до Збройних Сил України й до травня 2022 року він проходив навчання та військову підготовку, після чого його було направлено в зону активних бойових дій.

ОСОБА_3 щомісяця, а інколи і кілька разів на місяць перераховував на банківський рахунок дочки кошти, які були для неї єдиним засобом існування.

За період з червня до листопада батько перерахував їй грошові кошти в розмірі 345000 грн..

Також зазначала, що у 2022 році позивачка вступила на денну форму навчання ВСП КФК ЗВО ПДУ 1 рівня акредитації за спеціальністю Ветеринарна медицина, де навчається по сьогодні. При цьому, здобуття ОСОБА_1 фахової освіти ініціював саме ОСОБА_3 , оскільки після закінчення школи дочка не вступала в заклад вищої освіти у зв`язку з її станом здоров`я. Вартість навчання також повністю покривав батько.

Поховання батька було здійснено позивачкою, яка досі спілкується із його побратимами.

Після смерті батька вона будучи єдиним спадкоємцем отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

Також з метою отримання соціальних гарантій, які передбачені чинним законодавством членам сім`ї загиблого військовослужбовця та враховуючи, що позивачка перебувала на повному утриманні батька до його загибелі, вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Листом Головного управління соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/8608 від 18.12.2023 р. їй було повідомлено, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуто її документи та прийнято рішення про повернення їх на доопрацювання, що оформлено протоколом № 23/д від 08.12.2023 р.. У витязі з протоколу засідання Комісії зазначено, що без надання документів, які відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджують, що повнолітня дочка перебувала на утриманні загиблого батька, зокрема судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі, неможливо встановити право заявниці на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168, у зв`язку із чим документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання. Таким чином у позивачки виникла необхідність у встановленні відповідного факту в судовому порядку.

Враховуючи наведене, оскільки допомога, яка надавалась ОСОБА_1 її батьком була для неї постійним і основним засобом для існування, а також враховуючи той факт, що матеріальна допомога, яку надавав батько позивачці, була не одноразовою та надавалась систематично, а встановити даний факт в іншому порядку неможливо з посиланням на норми матеріального та процесуального права, просила суд встановити факт її перебування на утриманні у загиблого батька ОСОБА_3 на дату його загибелі.

Відповідачем відзиву на позов не подано.

Представником третьої особи Міністерства оборони України подано письмові пояснення з приводу поданого позову, згідно яких звертав увагу суду на обставини які можуть підтверджувати перебування особи на утриманні та просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Пояснення від третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не надходили.

В судове засідання 24.09.2024 року позивачка та її представник не прибули. Представником позивачки адвокатом Білою У.М. подано заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.

Відповідач та представники третіх осіб в судове засідання 24.09.2024 року не прибули.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Згідно із п. 2 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту, у тому числі, перебування фізичної особи на утриманні.

Встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого батька ОСОБА_3 необхідно позивачу для вирішення питання щодо реалізації права на отримання одноразової грошової виплати у зв`язку з його смертю. Таким чином, позивач скористалася своїм правом на звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту перебування на утриманні загиблого батька.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 (а.с.15).

У 2017 році шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано. Дана обставина сторонами не заперечувалась.

Відповідно до довідки №5777 від 24.10.2022 року виданої військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_3 проходив службу у даній військовій частині та приймав безпосередню участь у бойових діях з 27.06.2022 року (а.с.29).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув внаслідок множинних проникаючих осколкових поранень голови та тулуба з ушкодженням внутрішніх органів у м. Оріхів, Пологівського р-ну, Запорізької обл. (а.с.37, 40).

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем майна померлого є його дочка ОСОБА_1 , про що їй видано приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балковим М.М. свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.42-45).

ОСОБА_1 подала до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та листом Головного управління соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/8608 від 18.12.2023 р. ОСОБА_1 повідомлено, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуто її документи та прийнято рішення про повернення їх на доопрацювання, що оформлено протоколом № 23/д від 08.12.2023 р.. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії зазначено, що без надання документів, які відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджують, що повнолітня дочка перебувала на утриманні загиблого батька, зокрема судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі, неможливо встановити право заявниці на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168, у зв`язку із чим документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання (а.с.50-51).

Відповідно до ч. 5ст. 17 Конституції Українидержава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових 32 формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначено, що дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно п. 1 ч. 2 наведеної статті, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Згідно ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, відносяться члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України у своїй постанові "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Як зазначила позивачка та не було спростовано сторонами по справі після припинення шлюбних відносин із матір`ю позивачки, у неї з батьком були дуже близькі відносини, вони постійно проводили разом час, їздили на відпочинок. Батько допомагав їй із покупкою продуктів харчування, ліків та інших необхідних речей.

Крім того після вступу до лав Збройних Сил України ОСОБА_3 здійснював грошові перекази на банківську карту ОСОБА_1 та карту її діда (по материній лінії спорідненості).

Згідно виписок з карткових рахунків ОСОБА_3 було перераховано дочці: 05.06.2022 р. 25000 грн.; 17.06.2022 р. 35 000 грн., 31.07.2022 р. 40 000 грн., 12.08.2022 р. 5 000 грн., 27.08.2022 р. 85 000 грн., 01.10.2022 р. 75 000 грн., 12.11.2022 р. 80 000 грн. (а.с.30-31,33-34).

Той факт, що ОСОБА_3 за життя підтримував зв`язок та матеріально допомагав своїй дочці підтвердили також допитані в судовому засіданні 09.09.2024 р. свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..

З огляду на те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я потребує регулярного лікування, а також те, що вона є студенткою денної форми навчання з 19.09.2022 року по 30.06.2025 р. відокремленого структурного підрозділу «Кіцманський фаховий коледж» закладу вищої освіти «Подільський державний університет» 1 рівня акредитації за спеціальністю Ветеринарна медицина /а.с.36/, а також розмір грошових коштів, суд вважає, що ОСОБА_1 доведено той факт, що грошові кошти надані її батьком були для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності надані суду письмові докази, покази свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 надано належні та допустимі докази на підтвердження факту перебування на утриманні батька, який загинув під час безпосередньої участі у бойових діях, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст.2,4,5,7,12,76, 89,247, 258-259,263-265,268,315, 352,354,355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_3 ) на утриманні у загиблого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на дату його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. Б. Войтун