Ухвала

від 15.10.2024 по справі 756/12721/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.10.2024 Справа № 756/12721/24

Унікальний №756/12721/24

Провадження №2/756/5429/24

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

15 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В. розглянув матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2024 року позивач ТОВ «Ленд Плюс»звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ленд Плюс» заборгованість за Договорами купівлі-продажу майнових прав від 13.02.2017 року №2/1- №2/25 у загальному розмірі 9 728 608, 95 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивач посилається на положення ч. 15 ст. 28 ЦПК України.

Відповідно ч. ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або основної її частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц.

Виключна підсудність - це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, що направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

16 лютого 2021 року Велика Палата Верховного Суду по справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Як вбачається з позовної заяви, правовідносини виникли з приводу умов договорів купівлі-продажу майнових прав від 13.02.2017 року №2/1-№2/25 на окремі об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, дана справа згідно з положеннями ч. 1 ст. 30 ЦПК України не підсудна Оболонському районному суду міста Києва.

Частиною 1 статті 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції. (підсудності).

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.

Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що даний спір не підсудний Оболонському районному суду м. Києва, тому дана справа підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області, за місцезнаходження нерухомого майна.

Керуючись ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1, ст. 31, ч. 1 ст. 378 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу разом із додатками за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав передати за підсудністю на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Шевчук