Рішення

від 22.03.2024 по справі 761/31936/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31936/23

Провадження № 2/761/3329/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айота» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої пошкодженням майна,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айота» звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої пошкодженням майна.

У своїй позовній заяві просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙОТА» в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна - 227 475, 02 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що між ТОВ «АЙОТА» та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» укладено договір фінансового лізингу № 10465/06/21-Г від 23.06.2021, предметом якого є транспортний засіб «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 (кузов (шасі) № НОМЕР_2 ). 06.08.2021 між ТОВ «АЙОТА» та ОСОБА_1 було укладено договір позички вищевказаного нового транспортного засобу «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 та передано останній в тимчасове безоплатне користування згідно акту приймання-передачі від 06.08.2021 року. 09.01.2023 о 09:05 год. в м. Києві по пр. Перемоги, 54/1 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Ford» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду в тій самій смузі. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року (справа про адміністративне правопорушення № 761/2332/23), Відповідачку визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою визначення вартості матеріального збитку, внаслідок пошкодження під час вищевказаної ДТП транспортного засобу «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 (кузов (шасі) № НОМЕР_4 ), ТОВ «АИОТА» звернулося до незалежного оцінювача Масина С.А . Оцінювач Масина С.А. надав ТОВ «АЙОТА» Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу» за вих. 78/ч/23 від 11.01.2023 по транспортному засобу «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 (кузов (шасі) № НОМЕР_2 ), згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Skoda Kamiq» д.р.3. НОМЕР_1 станом на 10.01.2023 дорівнює із урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали: 227 475, 02 грн..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак представником подано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «АЙОТА» (надалі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» укладено договір фінансового лізингу № 10465/06/21-Г від 23.06.2021, предметом якого є транспортний засіб «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 (кузов (шасі) № НОМЕР_2 ).

Відповідно до п. 4.1.3 Загальних умов Договору фінансового лізингу - всі витрати, пов?язані із ремонтом Предмета лізингу здійснюються за кошт Лізигноодержувача, тобто ТОВ «АЙОТА». Тому матеріальні збитки. пов?язані із пошкодженням предмету лізингу та його подальшим ремонтом, заподіюються саме ТОВ «АЙОТА».

06 серпня 2021 року між ТОВ «АЙОТА» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено договір позички вищевказаного нового транспортного засобу «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 (пробіг на той час був лише 355 км) та передано останній в тимчасове безоплатне користування згідно акту приймання-передачі від 06.08.2021 року.

09 січня 2023 року о 09:05 год. в м. Києві по проспекту Перемоги, 54/1 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 , залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, стану транспортного засобу не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Ford» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду в тій самій смузі. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року (справа про адміністративне правопорушення № 761/2332/23), Відповідачка порушила вимоги п. 13.1 ПДР України та її визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень в дохід держави.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого з вини Відповідача, внаслідок пошкодження під час вищевказаної ДТП транспортного засобу «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 (кузов (шасі) № НОМЕР_4 ), ТОВ «АИОТА» звернулося до незалежного оцінювача Масина Сергія Анатолійовича .

Під час огляду транспортного засобу «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_5 (кузов (шасі) № НОМЕР_2 ) також була присутня Відповідач, яка підписала «Протокол огляду колісного транспортного засобу», погодившись із зазначеною в ньому інформацією, щодо пошкоджень транспортного засобу.

В подальшому оцінювач Масина С.А. надав ТОВ «АЙОТА» «Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу» за вих. 78/ч/23 від 11.01.2023 по транспортному засобу «Skoda Kamiq» р.н.з. НОМЕР_1 (кузов (шасі) № НОМЕР_2 ), згідно якого «...вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Skoda Kamiq» д.р.3. НОМЕР_1 станом на 10.01.2023 дорівнює із урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали: 227 475, 02 грн. (двісті двадцять сім тисяч чотириста сімдесят п?ять гривень дві копійки).

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Крім того, Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03 жовтня 2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17 дійшов до висновку, що відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням».

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оскільки у вказаній ДТП та пошкодженні транспортного засобу «Skoda Kamiq» р.н.3. КА3529С (кузов (шасі) № НОМЕР_2 ) винна саме Відповідач, а для проведення відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу необхідно 227 475, 02 грн. (двісті двадцять сім тисяч чотириста сімдесят п?ять гривень дві копійки), тому загальний розмір відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача по вищеописаній ситуації становить 227 475, 02 грн. (двісті двадцять сім тисяч чотириста сімдесят п?ять гривень дві копійки).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу витрати на проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 3 412,14 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 1166, 1187 ЦК України, ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Айота» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої пошкодженням майна - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙОТА» в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна 227 475, 02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙОТА» судові витрати по сплаті суми судового збору в розмірі 3412 грн. 14 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айота», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Харченка Євгена, 47-А, кв. 27; Код ЄДРПОУ: 40464198,

ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя: