Ухвала

від 05.08.2024 по справі 761/20808/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20808/22

Провадження № 2-з/761/488/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

секретаря судового засідання Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Гончаренка Сергія Миколайовича про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з матір`ю,

в с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з матір`ю.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року задоволено частково заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з матір`ю та зобов`язано ОСОБА_1 . кожної суботи з 10 години до 20 години неділі надавати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матері дітей - ОСОБА_2 для спілкування з матір`ю.

10.07.2024 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Гончаренка С.М. про часткове скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.07.2024 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

31.07.2024 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Гончаренка С.М. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, яке відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано судді 05.08.2024.

Клопотання мотивовано тим, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 систематично не виконує ухвалу суду від 20.03.2023, що полягає у неповерненні дітей в обумовлений судом час, з огляду на що позивач ОСОБА_1 був вимушений звертатись із заявою до правоохоронних органів. Враховуючи викладене, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гончаренко С.М. просить суд: замінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року у справі №761/20808/22 на інші, а саме - зобов`язати ОСОБА_1 кожної суботи з 10 години до 16 години та кожної неділі з 10 години до 16 години надавати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері дітей - ОСОБА_2 для спілкування з матір`ю по місцю проживання дітей в м. Іллінці Вінницької області та в присутності батька дітей - ОСОБА_1 .

З урахуванням положень ч. 2 ст. 156 ЦПК України сторони у судове засідання не викликались.

Суд, вивчивши матеріали справи та клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи (частина 2 статті 156 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Зміна одного заходу забезпечення позову іншим не змінює мети забезпечення позову.

А відтак, суд може замінити заходи забезпечення позову лише за наявності відповідних підстав, які не суперечать завданню та основним засадам цивільного судочинства, передбачених статтею 2 ЦПК України, якими, поміж іншим, передбачено і таке завдання як ефективний захист порушеного права, що може бути несумісним у разі безпідставної заміни вжитих судом заходів забезпечення позову.

Особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом (аналогічно зміну заходу), зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів (чи їх зміни) і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

У своїй заяві про заміну одного заходу забезпечення позову іншим представник позивача за первісним позовом посилається на систематичне невиконання відповідачем за первісним позовом вимог ухвали суду від 20.03.2023, яке полягає у неповерненні дітей у визначений в ухвалі строк, що порушує навчальний процес дітей.

Як зазначалось вище, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року зобов`язано ОСОБА_1 кожної суботи з 10 години до 20 години неділі надавати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матері дітей - ОСОБА_2 для спілкування з матір`ю.

Згідно із частиною першою статті 161 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України), якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до частин першої і другої статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Суд вважає, твердження позивача про ускладнення в організації виконання ухвали суду про забезпечення позову в частині спілкування матері з дітьми є необґрунтованими та в цій частині такими, що заміні не підлягають.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною третьою статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Вказані норми міжнародного права кореспондуються із положеннями статті 141 СК України, відповідно до якої мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, та із положеннями частини третьої статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", в якій вказано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою "MAMCHUR v. UKRAINE", № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою "HANT v. UKRAINЕ", №31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні "Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії" від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20) Верховний Суд виклав такий висновок щодо застосування заходів забезпечення позову у справі про визначення місця проживання малолітніх дітей: "колегія суддів звертає увагу на те, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту матері з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, Верховний Суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову".

«Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір`ю» (постанови Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц (провадження № 61-1153св17), від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 (провадження № 61-10859св20, від 17 травня 2021 року у справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21).

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.09.2021 у справі № 752/6099/20.

Аналізуючи все вищевикладене, доводи клопотання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни заходів забезпечення позову, оскільки заміна заходу забезпечення позову шляхом надання можливості матері дітей ОСОБА_2 спілкуватися з дітьми у присутності батька ОСОБА_1 , та лише за місцем проживання дітей, йде врозріз положенням ст. 157 СК України.

Крім того, твердження заявника клопотання про порушення навчального процесу дітей, який зумовлено діями відповідача за первісним позовом, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Керуючись статтями 149-156 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Гончаренка Сергія Миколайовича про заміну одного заходу забезпечення позову іншиму цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з матір`ю, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.В. Аббасова