Ухвала

від 10.12.2007 по справі 2-8/6873-2006

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-8/6873-2006

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

10 грудня 2007 р.                                                                                   № 2-8/6873-2006  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т.П. - головуючого, Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши касаційну скаргуСВК “Береговий”

на  рішеннявід 04.04.2006 р. господарського судуАР Крим

у  справі№ 2-8/6873-2006

за  позовомФГ “Петиково”

доЄвпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації;Сакської районної державної адміністрації

провизнання права та спонукання вчинити дії

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду АР Крим від 04.04.2006 р. позов задоволено.

В силу ст. 110 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

В жовтні 2007 р. СВК “Береговий” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 16.10.2007 р. (зареєстрована ВГСУ за №16171 від 07.12.2007 р.) на рішення господарського суду АР Крим від 04.04.2006 р., відповідно, з пропуском встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги.

Касаційна скарга містить клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Враховуючи, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Згідно положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження СВК “Береговий” в клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги є необґрунтованими.

Відсутні належні докази щодо дати та обставин, коли заявнику стало відомо про оскаржуване судове рішення, яке було прийнято за вісімнадцять місяців до моменту звернення до суду з касаційною скаргою.

Оскаржувачем не доведені обставини щодо поважності причини звернення до суду касаційної інстанції з пропуском встановленого на касаційне оскарження процесуального строку, як необхідну складову підстави відповідної вимоги щодо відновлення цього строку. Водночас, колегія суддів не вбачає інших обставин.

Крім цього, касаційна скарга не містить належного правового обґрунтування стосовно того, що прийняте господарським судом АР Крим рішення від 04.04.2006 р. стосується прав і обов'язків оскаржувача.

Врахувавши положення ст. ст. 43, 53 ГПК України, не визнавши причини пропуску встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги поважними, колегія суддів відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відновлення цього строку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити СВК “Береговий” в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу СВК “Береговий” повернути заявнику.

Видати довідку на повернення державного мита.

Головуючий, суддя                                                              Т. Козир

Судді                                                                                       Н. Мележик

                                                                                                О. Подоляк