Рішення

від 04.10.2024 по справі 215/3312/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3312/24

2/215/1725/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді - Квятковського Я.А.,

секретар судового засідання - Манько В.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «Північний ГЗК» про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням, в якій просить стягнути моральну шкоду у розмірі 490 000 грн.

Вказує, що з 01.04.1980 по 02.05.1980, з 16.07.1980 по 11.06.1993, з 24.12.2004 по 08.10.2020 працював помічником машиніста тепловоза, машиністом тепловозу управління залізничного транспорту цеху залізничного транспорту по вивезенню гірничої маси з Першотравневого кар`єру у відповідача в умовах впливу шкідливих факторів. 08.10.2020 звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України. 11.04.2024 висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» йому встановлено два професійні захворювання: - хронічне обструктивне захворювання легень другої-третьої стадії (пиловий бронхіт другої-третьої стадії, емфізема легень другої-третьої стадії) група Е. Легенева недостатність третього ступеня. Хронічне легеневе серце. НК першої стадії; - хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість справа третього степеня (з помірним зниженням слуху), зліва четвертого ступеня (з вираженим зниженням слуху).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 12.07.2023, професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло через те що працюючи з 10.07.1989 по 11.06.1993 та з 26.05.2005 по 24.02.2011 та з 25.02.2011 по 08.10.2020 машиністом тепловозу УЗТ, цеху залізничного транспорту по вивезенню гірничої маси з Першотравневого кар`єру керував роботою локомотивної бригади, управляв локомотивом, утримував локомотив в справному стані, виконував службові ремонти. Внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди, підпадав під вплив шуму ти пилу переважно фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70%. Раніше працюючи помічником машиніста локомотиву (тепловозу) з 01.04.1980 по 02.05.1980, з 16.07.1980 по 09.07.1989 та з 24.12.2004 по 25.05.2005 з тих же причин підпадав під вплив підвищених параметрів шуму та пилу переважно фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони.

Відповідно довідки МСЕК від 07.09.2023р., йому первинно з 28.08.2023р., безстроково встановлено третю групу інвалідності та 50 % втрати професійної працездатності, з яких: 30% - ХОЗЛ; 20% - по тугов.

Згідно довідки МСЕК від 06.05.2024р., йому при повторному огляді з 22.04.2024р. безстроково встановлено третю групу інвалідності та збільшено відсоток втрати професійної працездатності до 65%, з яких: 40% - ХОЗЛ; 25% - по туговухість.

У зв`язку з захворюванням у нього змінився образ і якість життя, він постійно відчуває виражену задишку при мінімальному фізичному навантаженні, іноді у спокої, приступоподібний сухий кашель, щоденні приступи задухи по 2-3 рази на день, які знімаються інгалятором сальбутамол, важкість у грудній клітці, періодичний головний біль, запаморочення при підвищенні АТ, періодичний біль у ділянці серця, відчуття частого серцебиття, виражене зниження слуху на обидва вуха, шум у вухах, загальну слабкість. Такий стан не дає йому можливості спокійно спати, займатися фізичною роботою, відчувати повний смак життя, що негативно впливає на його психоемоційний стан, через захворювання йому важко виконувати навіть незначну роботу по дому. Все це постійно і негативно позначається на душевному та фізичному стані. Виходячи з тривалості роботи у відповідача та відсотку втрати професійної працездатності, просить стягнути з ПрАТ «ПівнГЗК» моральну шкоду у розмірі 490 000 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.06.2024 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Ніколенко М.М. надав відзив на позовну заяву. Вказує, що позивач добровільно обрав роботу, міг звільнитися у будь-який час, також позивач був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, отримував компенсації, свідомо обрав місце роботи в умовах впливу шкідливих факторів. Наявність шкідливих умов праці є об`єктивною на деяких робочих місцях згідно законодавства, гігієнічної класифікації праці. Вказує, що розмір відшкодування моральної шкоди, який просить стягнути позивач є необґрунтованим, несправедливим та безпідставно завищеним.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів суд встановив, що ОСОБА_1 працював з 01.04.1980 по 02.05.1980, з 16.07.1980 по 11.06.1993, з 24.12.2004 по 08.10.2020 працював у ПрАТ "Північний ГЗК" помічником машиніста тепловоза, машиністом тепловозу управління залізничного транспорту цеху залізничного транспорту по вивезенню гірничої маси з Першотравневого кар`єру. 08.10.2020 звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію ст. 38 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою, що також не заперечує представник відповідача (а.с. 6-12).

Під час роботи у ПрАТ в позивача виникли два професійні захворювання: - хронічне обструктивне захворювання легень другої-третьої стадії (пиловий бронхіт другої-третьої стадії, емфізема легень другої-третьої стадії) група Е. Легенева недостатність третього ступеня. Хронічне легеневе серце. НК першої стадії; - хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість справа третього степеня (з помірним зниженням слуху), зліва четвертого ступеня (з вираженим зниженням слуху), що підтверджується висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 11.04.2024 та актом від 12.07.2023 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, (а.с. 18, 19-23).

Відповідно до п. п. 13, 17, 18, 19, 20 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12.07.2023 року, на підставі інформаційної довідки про умови праці від 24.04.2023 за №ПС/3.1/10071-23, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 №248, умови праці ОСОБА_1 відносяться: - за вмістом аерозолю фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); - за рівнем шуму до 3 класу 1 ступеня (шкідливі); - за рівнем вібрації до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); - за показниками важкості праці - до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); - за показниками напруженості праці до 3 класу 2 ступеню (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі). Хронічні професійні захворювання виникли через те, що працюючи з10.07.1989по 11.06.1993та з26.05.2005по 24.02.2011та з25.02.2011по 08.10.2020машиністом тепловозуУЗТ,цеху залізничноготранспорту повивезенню гірничоїмаси зПершотравневого кар`єру, ОСОБА_1 керував роботоюлокомотивної бригади,управляв локомотивом,утримував локомотивв справномустані,виконував службовіремонти.Внаслідок недосконалостітехнологічного процесупід часперевезення гірничоїмаси великовантажнимавтомобілем,підпадав під вплив підвищених параметрів шуму. Внаслідок недосконалості технологічного процесу відкритого видобутку руди, підпадав під вплив шуму та пилу переважно фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70%. Раніше працюючи помічником машиніста локомотиву (тепловозу) з 01.04.1980 по 02.05.1980, з 16.07.1980 по 09.07.1989 та з 24.12.2004 по 25.05.2005 з тих же причин підпадав під вплив підвищених параметрів шуму та пилу фіброгенної дії (з вмістом вільного кремнію діоксиду від 2 до 10% та від 10 до 70%) в повітрі робочої зони.

Причинами виникнення хронічних професійних захворювань позивача є: - шум: еквівалентний корегований рівень шуму на 5 дБА перевищував допустимий рівень та складав 85 дБА при ГДР 80 дБА, згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму,ультразвуку та інфразвуку»; - пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищував гранично допустиму в 1,2 рази та складала 2,4 мг/м3 при ГДК=2,0 мг/м3, згідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 № 1596.

З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічних професійних захворювань запропоновано генеральному директору ПрАТ «ПівнГЗК» ОСОБА_3 дотримувати основних вимог в організації технологічних процесів та експлуатації обладнання згідно вимогами гігієни та промислової санітарії: фізіологічного обґрунтування при обладнанні робочих місць відповідно «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відритим способом» (НПАОП0.00-1.24-10). Підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працюючими засобів індивідуального захисту органів дихання та слуху, інших засобів індивідуального захисту згідно з «Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості» (НПАОП 0.00-3.10-08). Враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів та неодноразову зміну корівників структурного підрозділу та підприємства, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламентні нормативи, встановити неможливо (а.с. 19-23).

Відповідно до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 , згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 №248 умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня «шкідливі» (а.с. 13-16).

Як випливає з довідки МСЕК від 07.09.2023, ОСОБА_1 , первинно з 28 серпня 2023 року безстроково було встановлено третю групу інвалідності та 50 % втрати професійної працездатності з яких: 30% - ХОЗЛ; 20% - по туговатості. Останній потребує медикаментозного лікування, забезпечення виробами медичного призначення, санаторно-курортне лікування, ЛОР (а.с. 24).

Відповідно до довідки МСЕК від 06.05.2024, ОСОБА_1 , при повторному огляді з 22 квітня 2024 року безстроково встановлено третю групу інвалідності та збільшено відсоток втрати професійної працездатності до 65%, з яких: 40% - ХОЗЛ; 25% - по туговухість. Останній потребує медикаментозного лікування, забезпечення виробами медичного призначення. (а.с. 25).

Згідно індивідуальних програм реабілітації інваліда №561 від 07.09.2023 та № 384 від 06.05.2024 ОСОБА_1 встановлено обмеження до самообслуговування першого ступеню, до трудової діяльності першого ступеню, рекомендовано медичну реабілітацію: санаторно-курортне лікування, спостереження сімейного лікаря, ЛОР; фізична реабілітація: лікувальний масаж, лікувальна фізкультура (а.с. 26, 27, 28).

ОСОБА_1 неодноразово проходив обстеження та знаходився на стаціонарному лікуванні у зв`язку з професійними захворюваннями, що підтверджується виписними епікризами (а.с. 29, 30, 31, 32-33).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з Конституцією України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави, що передбачено ст.3 Конституції України.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, ч.3 ст.43 Конституції України.

Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з норм ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 19-23), встановлено два хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання, є шкідливі умови праці позивачки у ПрАТ, встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров`я позивача, згідно п.17-20 акту. Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданою здоров`ю позивача шкодою.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що позивач протягом значного часу працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, а саме більше 28 років, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушують його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 65 %, тривалість розладу його здоров`я, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 260 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач, завищеною.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про об`єктивний характер шкідливих умов праці, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та наявність компенсацій, обізнаність про умови праці, оскільки такі обставини не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у встановленому законом порядку. Також, доказів оскарження і скасування результатів розслідування, проведеного на підприємстві , у справі немає.

Доводи відповідача ПРАТ «ПІВНГЗК» щодо оподаткування суми моральної шкоди суд відхиляє, оскільки чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. В даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, у зв`язку з чим зазначені відповідачем зміни доПодаткового кодексу Українине поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно дост. 141 ЦПК Україниякщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки позов має майновий характер - то з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 2 600 грн. згідно до приписів Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень без утримання податків.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 2 600 (дві тисячі шістсот) гривень на користь держави.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суд подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 04.10.2024р.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

СУДДЯ: