Ухвала

від 15.10.2024 по справі 387/1326/24

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/1326/24

Номер провадження 2-о/387/59/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

15 жовтня 2024 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті на території невизнаної держави

В С Т А Н О В И В :

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 07.10.2024 звернувся ОСОБА_1 із заявою встановлення факту смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бендери Придністровської Молдавської Республіки.

За приписами ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3ст. 294 ЦПК України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає її такою, що подана з порушенням норм чинного законодавства, а саме п.8,9 ч.1 ст.175 ЦПК України, позаяк заявником не зазначено: перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Суд звертає увагу, що із документів, які підтверджують факт смерті, до матеріалів справи додано копію свідоцтва про смерть, виданого органом Придністровської Молдавської Республіки. Проте, у матеріалах справи відсутня інформація про наявність у заявника оригіналу зазначеного документу. Також відсутня медична документація (оригінал або належна копія лікарського свідоцтва про смерть), яка б відображала інформацію про факт смерті особи у певний час, місце смерті та причину смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бендери Придністровської Молдавської Республіки. На цьому документі повинні міститись печатка та підпис лікаря, що склав свідоцтво та реквізити медичної установи.

Відповідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заявник у заяві посилається на положення ч.8ст. 315 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8ст.315 ЦПК України суддя розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Факт смерті особи у певний час за відмови органів реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів цивільного стану у реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням до цих органів або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.

Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом РАЦС зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.

Як роз`яснено в пункті 13 Постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, залучивши при цьому до участі у справі в якості заінтересованої особи орган РАЦС.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з заявою до суду, заявник зазначив заінтересованою особою Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

При цьому будь-яких доказів звернення до цього органу за вирішенням спірного питання, як і відмови цього органу, до матеріалів заяви про встановлення факту смерті не додано.

Факт смерті реєструється відповідним реєстраційним органом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Суд звертає увагу, що Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не є таким органом, оскільки смерть ОСОБА_2 настала на території Приндістровської Молдавської Республіки.

Отже, зверненню до суду з заявою про встановлення факту смерті у певний час має передувати звернення заявника до органу РАЦС із заявою про реєстрацію смерті особи. Лише після одержання відмови органу РАЦС у реєстрації події смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням у ці органи або відсутності документів, які стверджують подію смерті, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.

Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що встановлення факту смерті потрібно, зокрема, для оформлення спадщини.

У той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті, заявником не зазначено в заяві, чи є у померлого інші спадкоємці, які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи та визначити належних заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, зокрема: взаємовідносини із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню, і можуть вплинути на їх права та обов`язки; організації та установи, у яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Отже, в залежності від мети встановлення юридичного факту, заявнику слід визначити також установу (заінтересовану особу), в якій заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту смерті в порядку ч.8ст.315 ЦПК України та зазначити її місце знаходження, додати копії заяви для вручення заінтересованій особі.

Відповідно до ч. 9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що глава 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до статті 185 ЦПК України заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, залишити без руху.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі, а тому заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк на усунення наведених недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 294, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Добровеличківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті на території невизнаної держави - залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО