Справа № 615/2256/23
Провадження № 2/615/56/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2024 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді Левченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Павлович А.В.,
прокурора ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 615/2256/23 за позовомзаступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича, який діє в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації доГоловного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації проусунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури Кравченко Андрій Григорович, який дії в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, звернувся до Валківського районного суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить усунути перешкоди власнику державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, шляхом:
- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 жовтня 2016 року № 10451-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність»;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, з припиненням речових прав ОСОБА_3 ;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058574263212, запис про право власності від 11.10.2016 № 16967378, внесений державним реєстратором Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєвою З.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2016 № 31929655), з припиненням речових прав ОСОБА_3 та закриття розділу 1058574263212 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- зобов`язати ОСОБА_3 повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташовану за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 10451-СГ від 03 жовтня 2016 року «Про затвердження документації з землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер: 6321283500:02:000:0754) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058574263212, запис про право власності від 11 жовтня 2016 № 16967378, внесений державним реєстратором Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєвою З.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 жовтня 2016 № 31929655).
Згідно наданої Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації інформації від 13 вересня 2023 року № 05-25/1429 приблизно (90 %) зазначеної земельної ділянки знаходиться в межах пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Валки-ІХ», яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за охоронним номером 8715-Ха, у порядку визначеномустаттею 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Повноваження щодо вилучення із державної власності та передачі у приватну власність земель історико-культурного призначення, які розташовані в межах пам`ятки археології та належать до особливо цінних земель, відноситься до компетенції обласних державних адміністрацій та здійснюється виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України та уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини.
Харківською обласною державною адміністрацією не приймалось рішення стосовно розпорядження спірною земельною ділянкою, Департамент культури і туризму не погоджував проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у приватну власність.
Земельну ділянку передано у приватну власність неуповноваженим органом із порушенням встановленого законом порядку, а саме на підставі незаконного оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а не рішення уповноваженого розпорядника ХОДА, без зміни цільового призначення та її погодження з Кабінетом Міністрів України та уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, внаслідок чого зазначена земельна ділянка з числа особливо цінних земель історико-культурного призначення незаконно вибула із державної власності.
Як зазначає прокурор, спірна земельна ділянка повністю розташована в межах пам`ятки археології та не може перебувати в приватній власності. Держава як її законний власник вправі вимагати усунення перешкод у здійснення свого права користування та розпорядження цією земельною ділянкою в порядку ст. 391 Цивільного кодексу України та ст.152 Земельного кодексу України шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яким цю земельну ділянку передано в приватну власність, і як наслідок, зобов`язання повернути її державі.
Крім того, скасуванню підлягає державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, оскільки така реєстрація суперечить ч.7 ст.17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» й створює перешкоди для реалізації державою прав законного власника.
Для забезпечення держави в собі Харківської обласної державної (військової) адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земельної ділянки історико культурного-призначення необхідно усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з одночасним припиненням прав та закриттям розділу.
Прокурор стверджує, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Харківської обласної державної (військової) адміністрації було скеровано лист від 21 липня 2023 року № 15/1-960 вих-23 про надання інформації та копій документів, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства при розпорядженні спірною земельною ділянкою та запропоновано вжити заходів реагування.
Водночас, уповноважений орган, будучи повідомленим та обізнаним про необхідність захисту інтересів держави та маючи відповідні повноваження, протягом розумного строку відповідні заходи судового захисту інтересів держави не вжив, що згідно вимог ст.131-1 конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 23 листопада 2023 року заяву заступника керівника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, що розташована за межах населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1058574263212), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій. Заборонено ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці будь-які сільськогосподарські, будівельні чи земельні роботи, пов`язані із пошкодженням ґрунтового пориву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщинипам`ятки археології місцевого значення «Поселення Валки-ІХ».
Ухвалою суду від 08 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого судового засідання.
21 грудня 2023 року судом отримано пояснення представника третьої особиДепартаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації в яких зазначено, що згідно додатку 7 до наказу Міністерства культури України «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 21 жовтня 2011 року № 912/0/16-11, пам`ятка археології місцевого значення «Поселення Валки-ІХ» (охор. №8715-Ха) взята на облік, а її межі визначені картографічним матеріалом облікової документації.
До затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон межі території пам`ятки визначаються відповідно до рекомендованих в обліковій документації описів меж. Тобто, межі території пам`ятки було визначення зазначеним вище наказом Міністерства культури України у 2011 році.
Після проведення порівняльного аналізу картографічних матеріалів облікової документації пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Валки- ІХ», які додані до матеріалів справи, та даних з ДЗК про розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754, вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах території пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Валки- ІХ» та відноситься до земель історико-культурного призначення.
Також, наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11, за яким внесено пам`ятку археології місцевого значення «Поселення Валки-ІХ» (охор. №8715-Ха) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, змінено правовий режим території, на якій розташована зазначена пам`ятка.
Разом з тим, за інформацією, що міститься в матеріалах справи, під час надання земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 у приватну власність відповідачами порушено вимоги чинного земельного законодавства та законодавства у сфері охорони культурної спадщин, оскільки з огляду на її положення взагалі не може бути відчужена у приватну власність.
Звернуто увагу на поінформованість ГУ Держгеокадастру у Харківській області на момент прийняття рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки (2016 рік) про те, що об`єкт культурної спадщини «Поселення Валки-ІХ» занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури України від 21 жовтня 2011 року № 912/0/16-11 під охор. №8715-Ха, а його межі визначені картографічним матеріалом облікової документації.
22 грудня 2023 року від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає, що позов не підлягає задоволенню. Представник відповідача зазначає, що посилання прокурора на те, що «розташування на спірній ділянці пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» підтверджується інформацією Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, паспортом та обліковою карткою пам`ятки, а також генеральним планом розміщення «Поселення Валки-ІХ» жодним чином не підтверджується будь-якими графічними матеріалами чи висновками експертів, що могло б свідчити про розташування спірної земельної ділянки у межах пам`ятки археології.
На думку представника відповідача, позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області неефективним та неналежним способом захисту права. Посилаючись на правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 зазначає, що позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління). Таким чином, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 922/1832/19, від 14 березня 2023 року у справі № 922/2905/19 від 14 березня 2023 року у справі № 922/3013/19.
Крім того, оскаржуваний наказ вже повною мірою реалізований виконанням, було проведено державну реєстрацію прав на земельну ділянку, таким чином наказ вичерпав свою дію повністю після реалізації та оскарженню не підлягає, тобто скасування наказу Головного управління не матиме жодного ефекту для усунення стверджуваного порушення.
Посилаючись на норми Закону України «Про Державний земельний кадастр», зазначає, що повноваження щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки віднесені до компетенції спеціальних суб`єктів - державних кадастрових реєстраторів, здійснюються згідно із встановленим Законом порядком, для чого необхідні правові підстави, але позивачами не доведено факт незаконності реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Представник відповідача звертає увагу, що прокурор у позовній заяві не зазначає, у зв`язку із чим відбулось зволікання зі зверненням з позовом до суду та не просить поновити йому строк на звернення. Прокуратура відповідно до чинного в 2014-2023 р.р.Закону України «Про прокуратуру»не була обмежена у зверненні до державних органів для отримання інформації і копій документів, що вказує на об`єктивну можливість отримати інформацію про стверджуване порушене право раніше.
Вважає, що норми ЦК України щодо позовної давності можуть бути застосовані до цього позову.
01 січня 2024 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури надав відповідь на відзив в якій вказав, що відзив не місить жодних нормативно та матеріально обґрунтованих доводів на підтвердження того, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області при винесенні оскаржуваного наказу діяло в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений земельним законодавством.
Зазначив, що з метою спростування викладених у відзиві аргументів щодо непідтвердження розташування спірної земельної ділянки в межах пам`ятки будь-якими графічними матеріалами, Богодухівською окружною прокуратурою, якою забезпечується участь у справі на підставі наказу Офісу Генерального прокурора 27 грудня 2023 року направлено запит сертифікованому інженеру землевпоряднику про надання інформації щодо перетину меж спірної земельної ділянки з межами пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ». З відповіді сертифікованого інженера-землевпорядника від 28 грудня 2023 року та схеми розташування земельних ділянок вбачається, що перетин меж земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 з межами території пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» складає 90 %. Крім того, відповідачем не спростовано його доводів та не надано жодних доказів, які б підтверджували розташування спірної земельної ділянки поза межами пам`ятки археології та правомірність проведеної процедури відчуження земельної ділянки.
Оскарження в судовому порядку правовстановлюючого рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке є підставою (юридичним фактом) виникнення (у приватного власника) та припинення (у Українського народу) цивільних прав прокурор вважає належним способом захисту порушеного права. Зазначає, що відповідач помилково посилається на правові позиції наведені у відзиві, оскільки правовідносини у даній справі не є подібними до правовідносин у справі, з огляду на абсолютно різне правове регулювання (змістовий критерій), суб`єктний склад й об`єкти спорів, предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини.
Як вважає прокурор, посилання відповідача на певні норми Закону України «Про державний земельний кадастр»та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою КМУ від 17.10.2012 №1051щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів, жодним чином не спростовують правовий режим спірної земельної ділянки, який обумовлений наявністю на ній об`єкта археологічної спадщини, та не свідчать про правомірність внесення до ДЗК відомостей про неї, як про земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з припиненням речових прав власника і користувача на цю ділянку, відомості про які містяться у ДЗК.
Також зазначено, що матеріали справи не містять докази на підтвердження передбачуваної неминучості інформування прокурора про обставини порушення прав держави у спірних правовідносинах або існування в прокурора певних зобов`язань відповідно до закону, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких він мав б змогу дізнатись раніше про сам факт винесення оскаржуваного наказу та набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку, а також про факт розташування цієї земельної ділянки в межах пам`ятки археології.
З огляду на правову природу спірних правовідносин та обраний спосіб захисту прав, прокурор вважає, що цей позов може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання відповідного порушення інтересів держави, позовна давність до нього не застосовується.
Також, 01 січня 2024 року прокурор звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог вимогою про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.
05 січня 2024 року від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник відповідача не погоджується з доводами та міркуваннями викладеними у відзиві, вважає їх не обґрунтованими та хибними. Зазначає, що відповідно до матеріалів справи, а саме Переліку об`єктів культурної спадщини у Харківській області «Поселення Валки-ІХ» розташоване у Валківському районі, м. Валки. Згідно паспорта об`єкта культурної спадщини «Поселення Валки-ІХ» місце знаходження об`єкта: Харківська область, Валківський район, Валківська міська рада, м. Валки. З урахуванням змін та доповнень до паспорта об`єкта культурної спадщини «Поселення Валки-ІХ», адресою місцезнаходження вказано Харківська область, Богодухівський район, Валківська міська територіальна громада, м. Валки.
Таким чином, з доданих до матеріалами справи документів не можливо встановити, яким чином земельна ділянка з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 площею 2 га розташована за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області має перетин з «Поселенням Валки-ІХ», розташованим відповідно до зазначених вище документів у межах міста Валки.
На думку представника відповідача, виходячи зі змісту позовних вимог та обставин справи, висновки Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі №633/408/18 є релевантними та підтверджують викладені у відзиві на позовну заяву доводи ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо обрання прокурором неефективного та неналежного способу захисту прав при пред`явленні вимог про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 03 жовтня 2016 року № 10451-СГ та скасування в ДЗК державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, з припиненням речових прав ОСОБА_4 .
09 січня 2024 року ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечує проти позовних вимог. Вважає, що спірна земельна ділянка та пам`ятка культурної спадщини «Поселення Валки-ІХ» знаходяться в межах різних адміністративно-територіальних одиниць. Так, зазначає, що наданий прокурором до матеріалів справи звіт сертифікованого інженера-землевпорядника щодо встановлення перетину меж спірної земельної ділянки з межами пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ», є неправдивим та неточним, позаяк інженером-землевпорядником не було проведено дослідження паспорту об`єкта культурної спадщини, в якому чітко та ясно зазначено місцезнаходження об`єкта: м. Валки, Валківського району, у той час, як спірна земельна ділянка розташована на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Також зазначає, що у відповідача були всі підстави встановити всі обставини, на які вони посилаються в позові та прийняти заходи реагування ще в 2016 році, з якого і треба обчислювати строк позовної давності.
16 січня 2024 року прокурором подано відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якому зазначено, що відповідач у своєму відзиві зазначає, що згідно з паспортом та обліковою карткою пам`ятка археології «Поселення Валки-ІХ» розташована на території м. Валки, що не відповідає розташуванню спірної земельної ділянки. Проте, відповідачем не враховано, що вказані документи мають опис меж об`єкта, де зазначено, що поселення розташоване на першій та другій надзаплавній трасі р. Карамушна, за 2,0 км на схід від східної околиці м. Валки, ліворуч від автотраси Київ Харків Довжанський, оточене з південного боку сухою балкою, із заходу полем, на півночі існуючи дорога Київ Харків, зі сходу р. Карамушна. Саме зазначення відповідних меж розташування поселення, з урахуванням оточення природними та штучно створеними об`єктами дозволяє навіть візуально визначити його місце розташування, що підтверджується генеральним планом «Поселення Валки-ІХ» з позначенням зон охорони, тобто картографічним матеріалом, розробленим уповноваженим органом у встановленому порядку.
Разом з тим, Департамент культури і туризму, надаючи відповідь від 13 вересня 2023 року № 05-25/1429, керувався не лише інформацією щодо розташування пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ», яка міститься в паспорті, обліковій картці та на генеральному плані, але й відомостями Державного земельного кадастру (Публічної кадастрової карти) на базі Богодухівської окружної прокуратури, які містять дані щодо розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754, у тому числі координати поворотних точок.
Крім того, на запит Богодухівської окружної прокуратури 27 грудня 2023 року № 56-4888вих-23 сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_5 листом від 28.12.2023 повідомив, що перетин меж земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 з межами території пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» складає 90%. Зазначене підтверджується відповідною схемою розташування земельних ділянок.
Межі пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» на схемі перетину нанесені у відповідності до генерального плану розміщення «Поселення Валки-ІХ» від 2010 року. Дослідження проведено на базі Богодухівської окружної прокуратури з використанням програмно-технічних засобів офіційного веб-порталу Держгеокадастру України «Національна кадастрова система» та за допомогою комп`ютерної програми Digitals/Delta XE.
Таким чином, зазначене дослідження, яке проведено інженером-геодезистом з відповідною кваліфікацією, у встановлений законом спосіб додатково підтверджує факт розташування спірної земельної ділянки в межах пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» і її належність до земель історико-культурного призначення та інформацію, наведену в листі Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 13 вересня 2023 № 05-25/1429.
27 січня 2024 року відповідачем подано заперечення (на відповідь на відзив) прокурора, в якому зазначено, що як доказ до матеріалів позовної заяви прокурором долучено паспорт об`єкта культурної спадщини «Поселення Валки-ІХ». Згідно даного паспорту п. 2 місце знаходження об`єкта: Харківська область, Валківський район, Валківська міська рада, м. Валки. Однак, спірна земельна ділянка розташована в межах населених пунктів на території колишньої Костівської сільської ради Валківського району Харківської області, наразі Костівський старостинський округ Валківської територіальної громади Богодухівського району Харківської області. Тобто позивачем у справі за рахунок долучених доказів підтверджено той факт, що пам`ятка культурної спадщини «Поселення Валки-ІХ» знаходиться на території Валківської міської територіальної громади м. Валки, а спірна земельна ділянка знаходиться на території Костівського старостинського округу Валківської територіальної громади Богодухівського району Харківської області. Це підтверджує, що земельна ділянка та пам`ятка культурної спадщини знаходяться в межах різних населених пунктів: м. Валки та с. Костів.
Крім того, вважає, що надання відповідачу права здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 оранку, посів, культивацію на глибину не більше 20 см не здійснюватиме впливу на об`єкт культурної спадщини у разі встановлення, що він дійсно розташований на території спірної земельної ділянки і це право дозволить підтримувати земельну ділянку в належному стані.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 06 лютого 2024 року провадження у справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 927/1206/21.
Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 30 серпня 2023 року закрито підготовче провадження по справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Прокурор Пономаренко А.О. в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення аналогічні за змістом поясненням, які викладенні у поданих ним заявах по суті справи.
Представник позивача Харківської обласної державної (військової) адміністрації у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Мирошниченко К.П. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі та надала суду пояснення аналогічні за змістом поясненням, які викладенні у поданих відповідачем заявах по суті справи.
Представник третьої особи Департаменту культуриі туризмуХарківської обласноїдержавної (військової)адміністраціїв судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Судом встановлено, що наказом Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 жовтня 2016 року № 10451-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Костівської сільської ради на території Валківського району Харківської області.
Передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2 га, в тому числі рілля площею 2,0000 га (кадастровий номер 6321283500:02:000:0754) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 35392197 від 10 листопада 2023 року земельна ділянка кадастровий номер 6321283500:02:000:0754 площею 2га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Харківська область, Валківський район, Костівська сільська рада належить ОСОБА_4 на праві власності. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058574263212, підстава: копія наказу про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, серія та номер 10451-СГ, виданий 03 жовтня 2016 року, видавник Головне управління Держгеокадастру у Харківській області; витяг з ДЗК про земельну ділянку, серія та номер НВ-6303151392016 виданий 19 вересня 2016 року, видавник Відділ Держгеокадастру у Валківському районі Харківської області. Запис про право власності від 11 жовтня 2016 року № 16968663, внесений державним реєстратором Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєвою Зінаїдою Олексіївною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31929655 від 19 жовтня 2016 року.
Повноваження Костівської сільської ради Валківського району Харківської області припинені 26 листопада 2020 року на підставіЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій». Правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цьогопункту Законує сформована територіальна громада, тобто Валківська міська рада Богодухівського району Харківської області.
Згідно ч. 1 ст.13Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно дост. 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Право власностіна землю-це правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися земельнимиділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною першоюст.116 Земельногокодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, шо громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно ч. 6 ст.118Земельного кодексуУкраїни (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України)
Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, однією з категорій земель є землі історико-культурного призначення.
Відповідно до ст. 53 Земельного кодексу України, до земель історико- культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Згідно ст. 54 Земельного кодексу України, землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Згідно з абз. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Пам`ятка культурної спадщини - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (абз. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Археологічні об`єкти культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації (абзац 2 частини другоїстатті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абзац 4статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Отже, кургани та залишки стародавніх поселень є нерухомими археологічними об`єктами культурної спадщини, а отже, не можуть бути перенесеними на інше місце без втрати своєї цінності.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.
На підставі наказу Міністерства культури України № 912/0/16-11 від 21 жовтня 2011 року «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, зокрема, у Харківській області згідно з переліком, викладеним у додатку 7, в якому значиться об`єктпам`ятка археології «Поселення Валки-ІХ» (охоронний №8715-Ха).
Відомості про занесення пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» до Реєстру наявні на офіційному веб-сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
У паспорті та обліковій картці об`єкта культурної спадщини «Поселення Валки-ІХ», які складені 01 грудня 2011 року завідувачем відділу пам`яток археології ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини» та затверджені начальником Управління культури і туризму ХОДА, наведено опис меж території пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» де зазначено, що поселення розташоване на першій та другій надзаплавній терасі р. Карамушна, за 2,0 км на схід від східної околиці м. Валки, ліворуч від автотраси Київ-Харків-Довжанський, на першій та другій надзаплавній терасі правого берега рекі Карамушна (прит. Р. Мжа), оточене з південного боку сухою балкою, із заходу полем, на півночі існуюча дорога Київ-Харків, зі сходу р. Карамушна (п. 1 облікової картки, п.п. 11. 13 паспорту).
Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації в листі від 13 вересня 2023 року № 05-25/1429, щодо надання інформації стосовно земельних ділянок, зокрема з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 зазначив, що в результаті проведення робіт на базі окружної прокуратури з використанням доступу до Державного земельного кадастру, в тому числі до Публічної кадастрової карти України з метою проведення відповідних робіт (дослідження) щодо встановлення розташування земельних ділянок в межах пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» департамент вивчив місце розташування земельних ділянок. В результаті співставлення картографічних матеріалів встановлено, що 90 % зазначеної земельної ділянки знаходиться в межах пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Валки-ІХ» (охоронний номер 8715-Ха). Заходи позовного характеру Департаментом щодо пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Валки-ІХ» (охоронний №8715-Ха) не вживались.
На запит Богодухівської окружної прокуратури від 27 грудня 2023 року № 56-4888вих-23 сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № О10339 від 14 травня 2014 року виданий кваліфікаційною комісією Київського національного університету будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України) листом від 28 грудня 2023 року повідомив, що вивченням розташування земельних ділянок та меж пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 потрапляє в межі пам`ятки, перетин складає 90%.
Межі пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» на схемі перетину нанесені у відповідності до генерального плану розміщення «Поселення Валки-ІХ» від 2010 року.
Дослідження проведено на базі Богодухівської окружної прокуратури з використанням програмно-технічних засобів офіційного веб-порталу Держгеокадастру України «Національна кадастрова система» та за допомогою комп`ютерної програми Digitals/Delta XE.
Таким чином, зазначене дослідження, яке проведено інженером-геодезистом з відповідною кваліфікацією, у встановлений законом спосіб додатково підтверджує факт розташування спірної земельної ділянки в межах пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» і її належність до земель історико-культурного призначення та інформацію, наведену в листі Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 13 вересня 2023 року № 05-25/1429.
В матеріалах справи міститься генеральний план розміщення «Поселення Валки ІХ», який є невід`ємний додатком до паспорта та облікової картки, виконаний старшим науковим співробітником Охоронної археологічної служби України «Слобідська археологічна служба» ОСОБА_6 у 2010 році, з якого вбачається, щона півночі відПоселення «Валки ІХ» проходить автодорога.
Крім цього, матеріали справи додатково містить загальну схему меж земельних ділянок, яка виконана сертифікованим інженером-землевпорядником, з якого також вбачається наявністьна півночі відземельної ділянки з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 відповідної автодороги.
Зазначення відповідних меж розташування поселення, з урахуванням його оточення природними та штучно створеними об`єктами (ріка, балка, автотраса тощо), дозволяє навіть візуально визначити його місце розташування.
Відповідно до частини 1статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини»усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Відповідно до частини 6статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини»землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.
Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам`яток археології, оскільки пам`ятки археології як нерухомі об`єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.
Пам`ятки археології зазвичай знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, в зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно ізЗаконом України «Про охорону культурної спадщини»не може перебувати в приватній чи комунальній власності.
Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини»гарантовано право державної власності на пам`ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками археології, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.
Відповідні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21, у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 922/1412/22, ухваленої у подібних правовідносинах.
Крім того, законодавством встановлений дозвільний порядок використання земель історико-культурного призначення.
Зі змісту статей 91,96Земельного кодексуУкраїни вбачається, що виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.
Частиною 3 ст.186-1Земельного кодексуУкраїни визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини", з метою захисту об`єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони культурної спадщини. Аналогічна норма міститься в абзаці шостому статті 7 Закону України "Про охорону археологічної спадщини".
Не погодження передачі земельної ділянки історико-культурного призначення у приватну власність з органами охорони культурної спадщини є підставою для визнання недійсним відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Аналогічні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 728/1905/16-ц, від 22.05.2019 у справі № 751/1776/17.
Спірна земельна ділянка передана на підставі наказу Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 жовтня 2016 року № 10451-СГ у приватну власність ОСОБА_3 за кодом КВЦПЗ 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», тобто не за видами цільового призначення, передбаченими для земель історико-культурного призначення (коди 08.01-08.04 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548).
Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 7ст. 20 Земельного кодексу України).
За повідомленням секретаріату Секретаріату Кабінету Міністрів України №19929/0/2-23 від 04 серпня 2023, установою не опрацьовувалися проекти актів КМУ щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754.
Крім цього, згідно ч. 4ст.122Земельного кодексуУкраїни (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно листа Харківської обласної державної адміністрації № 08-30/04/1648 від 15 серпня 2023 року щодо надання інформації та копій документів стосовно додержання вимог закону при розпорядженні земельними ділянками на території поселення Валки- ІХ, юридичний департамент не володіє запитуваною інформацією та матеріалами.
З наведеного вбачається, що земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6321283500:02:000:0754, є такою, на якій розташовані пам`ятки археології, в силу закону відноситься до особливо цінних земель історико-культурного призначення державної власності та її відведення і відчуження в приватну власність неможливо без дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини. Земельну ділянку передано в приватну власність не уповноваженим органом із порушенням встановленого законом порядку, а саме на підставі незаконного оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а не рішення уповноваженого розпорядника Харківської обласної державної адміністрації, без зміни цільового призначення та її погодження з КМУ та уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини, в результаті чого земельна ділянка з числа особливо цінних земель історико-культурного призначення незаконно вибула із державної власності.
Під час судового розгляду відповідачами не спростовано належними доказами факту розташування поселення Валки-ІХ у межах земельної ділянки з кадастровим номером 6321283500:02:000:0754 та не спростовано належність поселення Валки-ІХ до об`єктів культурної спадщини.
Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 жовтня 2016 року № 10451-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного суду, викладені у постанові від 12 березня 2024 у справі № 927/1206/21, а саме:
« Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).
Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другоїстатті 16 ЦК Українирозрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Згідно зістаттею 152 ЗК Українизахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.Відповідно до частин другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини першоїстатті 155 ЗК Україниу разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.Статтею 21 ЦК Українивизначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першоїстатті 393 цього Кодексуправовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.
При зверненні до суду з цим позовом прокурор посилався на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-10008/14-18-сг від 21 грудня 2018 року у частині передання у комунальну власність земельної ділянки, площею 34,8071 га, кадастровий номер 7420886000:02:000:2138, суперечить вимогам земельного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини, оскільки на зазначені земельній ділянці розташовані пам`ятки археології, що свідчить про її належність до земель історико-культурного призначення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
У пункті 64 постанови від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: «Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах».
Наведений висновок є застосовним і до правовідносин, у яких земельна ділянка протиправно передана органами Держгеокадастру з державної власності у комунальну власність територіальної громади, якщо не відбулося її подальше відчуження.
З огляду на особливості правового регулювання земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність, а також з урахуванням того, що спірні земельні ділянки були передані Плисківській ОТГ як землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, Велика Палата Верховного Суду констатує, що позов з вимогою про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області за встановлених судами конкретних обставин цієї справи відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Подібний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду вже формулювала у пункті 82 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 і підстави для відступу від цього висновку не встановлені.
Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другоїстатті 16 ЦК Українита, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави на особливо цінні об`єкти археологічної спадщини».
Враховуючи вищевикладене, обраний прокурором спосіб захисту є достатнім та ефективним у спірних справовідносинах, а вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області підлягають задоволенню.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень частини другоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
Згідно з п.п.13-14Земельного кодексу,земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно доЗУ «Про Державний земельний кадастр», не було реєстровано протягом року з вини заявника.
Відповідно до п.2 ч.10ст.24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
За приписамист. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр»основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
Під час формування та реєстрації спірної земельної ділянки невірно визначено її категорію, як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення.
За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка.
Для забезпечення держави в собі Харківської обласної державної (військової) адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земельної ділянки історико культурного-призначення суд вважає необхідним усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, з припиненням речових прав ОСОБА_3 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташовану за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058574263212, запис про право власності від 11.10.2016 № 16967378, внесений державним реєстратором Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєвою З.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2016 № 31929655), з припиненням речових прав ОСОБА_3 та закриття розділу 1058574263212 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології, не може перебувати в приватній власності громадян, тож наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність.
Повернення у володіння держави земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичній особі, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянкиналежністю її до земель історико-культурного призначення.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №557/303/21 (провадження № 61-3305св22).
У справі № 748/1335/20 (постанова КЦС ВС від 17 травня 2023 року) суд установив, що передача у власність особі земельної ділянки відбулася за рахунок земель державної власності історико-культурного призначення без погодження із спеціально уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує інтереси держави, оскільки спірна земельна ділянка розміщена в межах пам`ятки культурної спадщини місцевого значення.Верховний Суд дійшов висновку, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже й нового володільця. Тож зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, що узгоджується зп. «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України,частинами 1,2, 6 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини». У такому разі позовну вимогу про те, щоб зобов`язати повернути земельну ділянку, слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Оскілька спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології «Поселення Валки-ІХ» та не може перебувати в приватній власності громадян, суд вважає, що позовна вимога щодо повернення земельної ділянки державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністраціїпідлягає задоволенню.
Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.
Підстав для застосування строку позовної давності суд не вбачає, адже до вимог за негаторним позовом позовна давність не застосовується, оскільки порушення є таким, що триває у часі.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
Статтею 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, пункт 35).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності на господарювання, тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.
Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз. 3 ч. 5ст. 56 ЦПК України).
20 вересня 2023 року Харківською обласною прокуратурою на адресу Харківської обласної військової адміністрації було направлено повідомлення № 15/1-1336вих-23 про представництво інтересів держави (в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру) в якому надано інформацію про виявлені порушення та намір звернутися до суду в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації.
Разом із тим, матеріали справи не містять документів на підтвердження вчинення позивачем дієвих заходів спрямованих на відновлення порушених державних інтересів в частині повернення спірної земельної ділянки, зокрема, доказів звернення до суду.
Правовий висновок про те, що прокурор уповноважений звертатися до суду для захисту інтересів держави в суді в особі органу, до компетенції якого належить захист інтересів держави у відповідній сфері, у разі невиконання або неналежного виконання цим органом своїх повноважень, у тому числі з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, та Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі №910/11956/20.
У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації до суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист.
Згідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповіднодо ч.ч.7,8ст.158ЦПК Україниу разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яноста днівз днянабрання вказанимрішенням законноїсили абоможуть бутискасовані завмотивованим клопотаннямучасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2,10,12,13,27,81,89,141,258-259,263,265,268,273,352,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ
Позовзаступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича, який діє в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації доГоловного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації проусунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 жовтня 2016 року № 10451-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність».
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, з припиненням речових прав ОСОБА_3 .
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташованої за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058574263212, запис про право власності від 11.10.2016 № 16967378, внесений державним реєстратором Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєвою З.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2016 № 31929655), з припиненням речових прав ОСОБА_3 та закриттям розділу 1058574263212 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Зобов`язати ОСОБА_3 повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, розташовану за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь Харківської обласної прокуратури понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позову на загальну суму 5368 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківської обласної прокуратури понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позову на загальну суму 4831 грн. 20 коп.
Стягнути в рівних частинах з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 на користь Харківської обласної прокуратури понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1342 грн.
Заходи забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки з кадастровим номером: 6321283500:02:000:0754 площею 2 га, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення буде складено протягом десяти днів.
Реквізити учасників справи:
Харківська обласна прокуратура: код ЄДРПОУ 02910108, вул. Богдана Хмельницького, 4. м. Харків, 61001;
Харківська обласна державна (військова) адміністрація: код ЄДРПОУ 23912956, вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002;
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області: код ЄДРПОУ 39792822, вул. Космічна, 21, 2 під`їзд, 8-9 поверх, м. Харків, 61145;
ОСОБА_3 : РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 26.11.2004 Валківським РВ УМВС України в Харківській області, адреса: АДРЕСА_1 ;
Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації: код ЄДРПОУ 02230856, майдан Свободи, 5, Держпром, 1-й під`їзд, 4-й поверх, м. Харків, 61022.
Суддя Левченко А.М.
Суд | Валківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122290172 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Валківський районний суд Харківської області
Левченко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні