Ухвала

від 01.10.2024 по справі 638/3228/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

01.10.24

Справа № 638/3228/23

№ провадження 2/646/614/2024

У Х В А Л А

іменем України

01.10.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у квітні 2023 року звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним укладений 02.11.2021 року договір купівлі-продажу нерухомого майна №P.D-282, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Прядко О.С. зареєстрований в реєстрі за № 1256, застосувавши наслідки недійсності правочину та стягнути з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» грошові кошти у розмірі 2 880 728 грн. 00 коп., що є еквівалентом 78 776 доларів США.

Ухвалою суду від 25.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.08.2023 року закрито підготовче засідання у справі. Справа призначена до судового розгляду по суті.

16.09.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 13.09.2024 року за критеріями пошуку код ЄДРПОУ АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» належать на праві власності 69 об`єктів нерухомого майна, які він набув на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, з яких 67 об`єктів житлової нерухомості за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 118, корп. 7 та 2 об`єкта нежитлової нерухомості: нежитлові приміщення 10-го поверху №№ 1-:7,12,ІІ в літ. «Л-13», загальна площа (кв.м): 620.1, за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23366118063101, що належить відповідачу на підставі: договору купівлі-продажу, серія та номер: 64523, виданого 26.05.2021 року, видавник: Остапенко Є.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58366221 від 26.05.2021 15:37:10, приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович, Київський міський нотаріальний округ м. Київ; нежитлові приміщення 9-го поверху № 1-:-7, 12,ІІ в літ. «Л-13», загальна площа (кв.м.): 620.1, за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2335029963101, що належить відповідачу на підставі: договору купівлі-продажу, серія та номер: 64520, виданого 26.05.2021, видавник: Остапенко Є.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58365874 від 26.05.2021 15:30:41, приватний нотаріус Остапенко Є.М., Київський міський нотаріальний округ м. Київ.

Позивач вважає, що відповідач АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» може у будь-який момент зробити відчуження об`єктів нерухомого майна які йому належать на праві власності, що може значно ускладнити чи унеможливити взагалі виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у розмірі 2880728 грн. 00 коп., що є еквівалентом 78776 доларів США.

Просив забезпечити позов шляхом заборони відчуження АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» об`єкту нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності, а саме: нежитлові приміщення 10-го поверху №№ 1-:7,12,ІІ в літ. «Л-13», загальна площа (кв.м): 620.1, за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23366118063101.

Ухвалою суду від 01.10.2024 року вказана заява про забезпечення позову прийнята до провадження. Призначена до розгляду без повідомлення учасників справи, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про забезпечення позову і, не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст.149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.149ЦПКУкраїни забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

У пункті 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактикузастосуваннясудами цивільногопроцесуальногозаконодавствапри розглядізаявпрозабезпечення позову»№9від22.12.2006року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Частиною 3 статті 150ЦПКУкраїни передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та долучених до неї матеріалів, вбачається, що предметом позовних вимог є визнання договору-купівлі продажу нерухомого майна недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 2880728 грн., що є еквівалентом 78776 доларів США за курсом НБУ.

Позивач вертаючись із заявою про забезпечення позову вважає, що вказана заборона вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного нежитлового приміщення 10-го поверху №№1-:7, 12,ІІ в літ. «Л-13», загальною площею (кв.м.): 620.1, за адресою: АДРЕСА_1 , жодним чином не порушить прав відповідача АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» щодо володіння чи користування ним, а лише обмежить можливість розпорядитись (відчужити) спірне приміщення. Даний захід забезпечення позову лише запровадить законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Про те, позивачем не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, не є достатньою та обґрунтованою підставою для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що з боку позивача не надано доказів, про те, що з боку відповідачів вчиняються якісь дії спрямовані на відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна які належать відповідачу АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» на праві власності .

Вказана заява не містить доводів в обґрунтування виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та що не вжиття забезпечення позову може суттєво утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Суд також зазначає, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд вважає заявлені вимоги щодо забезпечення позову безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 149-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Оскільки ухвалу постановлено без участі особи, яка може її оскаржити, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя