Ухвала

від 10.10.2024 по справі 636/2591/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2591/24 Провадження 2/636/1378/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Селевко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача Харківської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра 2020», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні землями оборони

в с т а н о в и в :

Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив усунути перешкоди державі в особі Харківської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом:

-визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) земельної ділянки з кадастровим номером 6321685200:02:001:0415 № б/н від 04.01.2021, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Терра 2020»;

-скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321685200:02:001:0415 загальною площею 22,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Охримівської сільської ради Чугуївського (колишнього Вовчанського) району Харківської області, з одночасним припиненням всіх речових прав щодо неї, в тому числі речових прав ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ТОВ «Агро Терра 2020» (ЄДРПОУ 43995707);

-скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на земельну ділянку з кадастровим номером 6321685200:02:001:0415 загальною площею 22,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Охримівської сільської ради Чугуївського (колишнього Вовчанського) району Харківської області, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2247557263216; запис про право власності 39998033 від 30.12.2020,) з припиненням речових прав ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), та закриттям розділу 2247557263216 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ТОВ «Агро Терра 2020» (ЄДРПОУ 43995707) повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6321685200:02:001:0415, загальною площею 22,0000 га.

Позовна заява подана в порядку ст.56 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та мотивована тим, що оскільки від імені держави повноваження власника цієї земельної ділянки на території Харківської області виконує Харківська обласна військова адміністрація, однак вказаним органом державної влади не вживались заходи щодо усунення перешкод у здійсненні права розпорядження землями оборони, то зазначений позов пред`являється прокурором.

Ухвалою судді від 19.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Начальник НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частини НОМЕР_2 ) за допомогою поштового зв`язку надіслав 21.05.2024 письмові пояснення, де зазначив, що порушені права та інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Терра 2020» усунити перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Представник позивача Харківської обласної державної (військової) адміністрації Баранчук Ольга Борисівна надала через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до суду 04.06.2024 пояснення, де зазначила, що підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позові, просила розглянути справу без участі їх представника.

10.07.2004 відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра 2020» директор ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, де просив залишити позовну заву без розгляду з підстав того, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що позивач, маючи повну процесуальну правоздатність, має бажання ініціювати такий спір на захист власних прав чи інтересів, чи висловлював свою неспроможність захистити свої права самостійно, у зв`язку з чим є потреба захисту його інтересів органами прокуратури, та просив розглянути справу за його відсутності.

У відповіді на відзив поданий 19.07.2024 керівником окружної прокуратури ОСОБА_14 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до суду зазначено, що зверненню до суду передувало листування окружною прокуратури з позивачем, однак ним протягом розумного строку не вчинено жодних дій, спрямованих на усунення порушень земельного законодавства

Прокурор Доннік А.В. 10.10.2024 просила відмовити в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Харківській області просив розглянути праву за відсутності їх представника.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Дослідивши подане клопотання, матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Прокурор у позовній заяві вказував, що Харківська обласна військова адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснювала належним чином захисту інтересів держави та самостійно з позовом до суду не звернулася, з урахуванням чого прокурором було подано позовну заяву до суду.

Так, у листі від 04.01.2024 за №63-94вих-24 прокурор просив надати інформацію про вжиття обласною військовою адміністрацією заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства при користуванні спірною земельною ділянкою, зокрема у судовому порядку, а також чи планується вжиття таких заходів (Т.1 л.д. 136-137).

Листом від 18.01.2024 за №05-54/52 Департамент повідомив прокурора про те, що запитувана інформація у юридичному департаменту Харківської обласної державної адміністрації відсутня та не відноситься до їх компетенції (Т.1 а.с.138).

Крім того, Харківською обласною військовою адміністрацією розглянуто лист Чугуївської окружної прокуратури від 04.04.2004 №63-2109-ВИХ-24 щодо захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позову ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Терра 2020» про усунення перешкод держави у користуванні та розпорядженні землями оборони, у зв`язку з чим, повідомлено прокурора, що у разі надходження до обласної військово адміністрації документально підтвердженої інформації стосовно наявності підстав для вирішення питання у судовому порядку, юридичним департаментом будуть вжиті відповідні заходи в межах чинного законодавства (Т.2 а.с. 238-239).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази про здійснення прокурором належної процедури повідомлення про правопорушення та не надано розумного строку для звернення за судовим захистом Харківській обласній військовій адміністрації, яка утворена та діє відповідно до Указу Президента України №68/2022 від 24.02.2022 та розпорядження начальника Харківської обласної державної адміністрації №1В від 24.02.2022.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частин 3-4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Аналіз частини третьої статті 56ЦПК України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23Закону України«Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший третій частини четвертої статті 23 Закону).

З викладених вище положень чинного законодавства випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому, для підтвердження підстав для представництва, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (провадження №12-20гс21) (п.п. 8.38, 8.40 даної постанови).

Поняття «компетентний орган» вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Перевіряючи наявність підстав для представництва Полтавської обласної військової адміністрації прокурором у даній справі, суд враховує такі висновки Великої Палати Верховного Суду з питань представництва прокурором інтересів держави.

Так, у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (аб.1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру");

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру");

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім ічетвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначається, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду (п.54 постанови).

У висновку про застосування норм права Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст.226ГПК України (п.82, 83 постанови).

Отже, прокурор може звернутися до суду з позовом лише у випадку відсутності відповідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення останнім чи іншим суб`єктом відповідних владних повноважень. При цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи викладене, суд вважає письмові обґрунтування, викладені у листах Харківської ОДА від 18.01.2024 та 11.04.2024, такими, що спростовують обставини, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Отже, прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що компетентний орган, який прокурор зазначив як позивача, захист інтересів держави до компетенції якого віднесено відповідні повноваження не здійснює або неналежним чином здійснює.

З огляду на викладене суд погоджується із доводами відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра 2020» директора ОСОБА_1 щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської ОВА та вважає їх обґрунтованими.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

З урахуванням наведеного, клопотання відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра 2020» директора ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст.257ЦПК України є такими, що підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді під час розгляду даної справи, позовна заява, подана Чугуївською окружною прокуратурою Харківської області в інтересах держави в особі позивача Харківської обласної військової адміністрації підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.257, 258, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра 2020» директора ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Харківської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра 2020», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні землями оборони залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Суддя С. А. Оболєнська