Рішення

від 15.10.2024 по справі 636/1241/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1241/24 Провадження № 2/636/1097/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 жовтня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області

в складі:головуючого - судді Гуменного З.І., секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі частини з усіх видів доходів на користь виховного закладу, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, родини, до якої буде влаштована дитина.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що до служби у справах дітей та сім`ї при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради звернулась ОСОБА_3 та повідомила, що її дочка ОСОБА_2 протягом тривалого часу неналежно виконує свої батьківські обов`язки, а саме: в житті малолітньої дитини участі не приймає, не відвідує її, матеріально не допомагає, не цікавиться станом здоров`я. Після вивчення наданих документів було з`ясовано, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батько дитини записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. ОСОБА_2 у січні 2022 року поїхала до м. Харків працевлаштуватись на роботу, але додому не повернулась, на телефонні дзвінки не відповідає, життям дитини не цікавиться, матеріально не допомагає, дитину залишила з бабусею. Службою у справах дітей та сім`ї було складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 та з`ясовано, що приватний будинок складається з трьох кімнат, умови проживання задовільні, відповідають санітарно-гігієнічним та матеріально- побутовим вимогам, на час відвідування в будинку знаходилась малолітня дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її бабуся - ОСОБА_3 , мати дитини була відсутня. 06.04.2022 малолітню дитину тимчасово влаштовано до родини бабусі ОСОБА_3 , поставлено на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах та здійснюється соціальний супровід родини. З початком повномасштабного вторгнення з боку рф до України на території Малинівської селищної ради велися активні бойові дії, через що ОСОБА_3 - бабуся дитини була вимушена евакуюватися з онукою у більш безпечне місце та виїхала до Республіки Польща до свого сина, де перебувала більше року, мати участі у процесі евакуації дитини не брала, за весь час перебування дитини в Республіці Польща, не цікавилась станом її справ. На початку літа 2023 року бабуся з онукою повернулася додому та звернулася до служби з заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , так як за вказаний вище термін змін у позитивну сторону не відбулося, мати продовжує ухилятися від батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача за довіреністю Крюкова О.С. надійшла заява про підтримання позовних вимог та проведення розгляду справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Також, відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Від представника третьої особи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю, в яких зазначено, що проти задоволення позовних вимог та ухвалення заочного рішення не заперечують і просили розглядати справу без їх участі.

Вивчивши матеріали справи у межах наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 , є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 05.04.2022. Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України № 00040863395 від 08.08.2023, батько малолітньої дитини, зазначений відповідно до ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

06.04.2022 ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_2 у січні 2022 року поїхала до м. Харків працевлаштуватись на роботу, але додому не повернулась, на телефонні дзвінки не відповідає, життям дитини не цікавиться, матеріально не допомагає.

Службою у справах дітей та сім`ї було складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та з`ясовано, що цегляний приватний будинок складається з трьох кімнат, умови проживання задовільні, відповідають санітарно-гігієнічним та матеріально- побутовим вимогам, на час відвідування в будинку знаходилась малолітня дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її бабуся - ОСОБА_3 , мати дитини була відсутня. ОСОБА_3 є бабусею малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 .

06.04.2022 малолітню дитину тимчасово влаштовано до родини бабусі ОСОБА_3 за заявою бабусі, поставлено на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах та здійснюється соціальний супровід родини.

З початком повномасштабного вторгнення з боку рф до України на території Малинівської селищної ради велися активні бойові дії, через що ОСОБА_3 - бабуся дитини була вимушена евакуюватися з онукою у більш безпечне місце та виїхала до Республіки Польща до свого сина, де перебувала більше року, мати участі у процесі евакуації не брала, за весь час перебування дитини в Республіці Польща, не цікавилась станом її справ. На початку літа 2023 року бабуся з онукою повернулася додому та звернулася до служби з заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , так як за вказаний вище термін змін у позитивну сторону не відбулося, мати продовжує ухилятися від батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини, що підтверджується актом обстеження умов проживання родини від 05.06.2023 та актами про результат візиту від 05.06.2023, 04.09.2023, 22.01.2024.

Відповідно до заяв сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 22.07.2023, які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 відповідно, ОСОБА_2 з грудня 2021 року з дитиною не проживає, матеріально не забезпечує.

Зі слів ОСОБА_3 її дочка - ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності, тому Службою у справах дітей за адресою можливого перебування ОСОБА_2 надіслано запит до Голови адміністративної комісії Індустріального району при виконавчому комітеті Харківської міської ради щодо надання інформації стосовно ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності. Згідно наданої відповіді від 08.08.2023, встановлено, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , і правоохоронними органами в період з 06.04.2022 і по 08.08.2023 на неї було складено 15 адміністративних протоколів в тому числі: в 2022 році- 7 протоколів ( за ст. 152 КУпАП - 3 протоколи, за ст. 181 КУпАП - 4 протоколи); в 2023 році - 8 протоколів ( за ст. 152 КУпАП - 2 протоколи, за ст. 181 КУпАП - 6 протоколів). Також у листі зазначено, що ОСОБА_2 не виконує постанови про сплату накладених на неї штрафів, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП адміністративною комісією Індустріального району були направлені листи до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління для примусового виконання постанов та стягнення штрафів на користь місцевого бюджету за вчинення адміністративних правопорушень в подвійному розмірі.

Відповідно до висновку служби у справах дітей та сім`ї при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради від 02.02.2024, є підстави вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_1 . Відповідно до розпорядження голови Малинівської селищної військової адміністрації від 01.02.2024 № 89, ОСОБА_2 має бути позбавлена батьківських прав у судовому порядку.

Конвенція про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Ч. 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Таким чином, оскільки відповідач не переймається станом здоров`я своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених законом, по її вихованню та матеріальному утриманню, і навіть не допомагає утримувати дитину, суд приходить до висновку щодо необхідності позбавлення її батьківських прав і не бачить підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному конкретному випадку виявив та оцінив позитивний результат у майбутній долі неповнолітньої дитини і вважає, що таким чином та в такий спосіб будуть захищені права та інтереси дитини.

Надані докази є підтвердженням того, що позбавлення матері батьківських прав є доцільним, оскільки відповідач допустила свідоме нехтування своїми обов`язками. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи, а у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - 70%.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, суд визначає розмір аліментів, що підлягають стягненню з у вигляді 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що відповідач безвідповідально ставиться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків по її вихованню, тому доцільно, позбавивши її батьківських прав, стягнути при цьому аліменти на утримання дитини, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали цивільної справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, та те, що позов підлягає частковому задоволенню лише в частині розміру аліментів, а позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при пред`явленні позову, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру на користь держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Дана позовна заява містить вимоги майнового і немайнового характеру.

Згідно з п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», - за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового розміру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (2270,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (794500,00 грн.).

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру ставка судового розміру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (2270,00 грн.).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Таким чином, підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру щодо позбавлення батьківських прав у розмірі 3028,00 грн. та за позовну вимогу щодо стягнення аліментів у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, суд -

у х в а л и в:

Позов Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї при виконавчому комітеті Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Люботин, Харківської області, батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Люботин, Харківської області, на користь виховного закладу, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунов/піклувальників, родини, до якої буде влаштована дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 січня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Люботин, Харківської області, судовий збір в дохід держави у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -

Повний текст рішення виготовлений 15.10.2024.