Рішення

від 15.10.2024 по справі 357/14782/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14782/24

Провадження № 2-о/357/433/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

14.10.2024 представник заявника, адвокат Бєлоусов Сергій Геннадійович, звернувся до суду з даною заявою, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1 . Знаходячись в м. Донецьк Україна, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_3 та отримала медичне свідоцтво про народження від 01.12.2019, згідно якого остання народила дитину чоловічої статі вагою 3370 г та отримала свідоцтво про народження № НОМЕР_1 від 13.12.2019, однак, дане свідоцтво є незаконним та не створює правових наслідків на території України. Факт народження дитини підтверджується також копіями медичної карти розвитку дитини та фото ОСОБА_4 із сином. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації народження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Тому, просив встановити факт, а саме що 01.12.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Донецьк Донецької області, громадянка України, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянином України, в м. Донецьк народила дитину чоловічої статі ОСОБА_3 .

15.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Учасники справив судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник заявника у заяві просив розгляд справи проводити за відсутності заявника та її представника, а заінтересовану особу - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на офіційну адресу електронної пошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , що виданий 21.08.2007 (а.с. 3-6) та з 01 серпня 2017 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 01.08.2027, копією паспорта серії НОМЕР_4 (а.с. 8-11, 16).

Також, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, у м. Донецьк, яке на даний час є тимчасово окупованою територією України, народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_3 , що підтверджується копією медичного свідоцтва про народження від 01.12.2019, копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 від 13.12.2019, копією обмінної карти, копіями протоколів УЗД, результатів аналізів та копією фото (а.с. 13-14, 15, 17-23, 24-30, 31, 32).

При розгляді даної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції тазаконів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 року № 9-1130/0/4 «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» вказується на те, що у порядку ст. 257-1 ЦПК України мають розглядатися заяви про встановлення факту народження або смерті як на території Автономної Республіки Крим, так і на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, визначених у розпорядженні КМ України від 07.11.2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Так, місто Донецьк є тимчасово окупованою територією, та воно віднесено до території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що також підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 2 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.

Встановлено, що реєстрація народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не була проведена у відповідності до законодавства України. На території України даний факт неможливо засвідчити, оскільки заявником для підтвердження факту народження подано документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватись положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та положенням ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану).

Також, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначено у вказаному вище Інформаційному листі, такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України, щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надане в якості доказу свідоцтво про народження, хоча і не є документом встановленої форми, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про народження особи у певний час і за певних обставин, а саме у м. Донецьк Донецької області, оскільки судом не встановлено іншого.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, тому що це надасть можливість зареєструвати народження дитини у встановленому чинним законодавством України порядку та отримати свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки на даний час м. Донецьк Донецької області є тимчасово окупованою територією.

Також, ст. 133 СК України визначено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік батьком дитини.

Згідно ст.7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Отже, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає за можливе встановити факт народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який народився в м. Донецьк Донецької області, матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, уродженка м. Донецьк Україна, а батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, уродженець м. Макіївка, Донецька область, Україна, які перебувають у зареєстрованому шлюбі.

На підставі ч. 4, 5 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про громадянство України», Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 133, 144 СК України, ст. 7, 8, 12, 258, 259, 261, 263-265, 268, 273, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Заяву ОСОБА_1 ,(дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Ярослава Мудрого, 22, м. Біла Церква, Київська область), про встановлення факту народження дитини, задовольнити.

Встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який народився в м. Донецьк Донецької області, матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, уродженка м. Донецьк Україна та батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, уродженець м. Макіївка, Донецька область, Україна, які перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 15.10.2024.

Суддя: О. В. Бондаренко