Ухвала

від 14.10.2024 по справі 541/3644/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3644/24

Провадження № 2-о/541/175/2024

У Х В А Л А

14 жовтня 2024 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про усиновлення дітей, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області в особі відділу «Служба у справах дітей», Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України - окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Так, заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175, ст. 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені ст. 311, ст. 312 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров`я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

Разом з цим, в матеріалах заяви наявна письмова згода дружини заявника ОСОБА_2 на усиновлення її дітей чоловіком ОСОБА_1 , але в порушення п. 1 . 2 ст. 311 ЦПК України зазначена згода не засвідчена нотаріально.

Крім того, в матеріалах заяви відсутній документ, що підтверджує право власності або користування заявника жилим приміщенням, хоча у своїй заяві заявник зазначає, що він з ОСОБА_2 орендує будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до роз`яснень п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19.12.2008 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати (ч. 1 ст. 313 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 229 СК України, якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Частиною першою ст. 218 СК України, згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками. Однак суду не відомо, чи діти вважають заявника ОСОБА_1 своїм батьком. Належним чином оформлена згода дітей на усиновлення до матеріалів заяви не додана.

Згідно із ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, в порушення вимог ч. 5 ст.177 ЦПК України та вимог ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України, яка з нею кореспондується, заявником долучено до заяви копії документів, які не завірені у встановленому законом порядку, оскільки частина письмових доказів завірені підписами начальника відділу «ССД» Миргородської міськради Світлани Ревенчук, а не заявника, а копії письмових доказів, які додано до копій заяв для заінтересованих осіб взагалі не завірені у встановленому законом порядку.

Так, порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144. Відповідно до положень зазначеного нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Тож, у порушення зазначених вимог, додані до заяви письмові докази, незасвідчені належним чином.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд вважає, що заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладе та керуючись ст. ст. 177, 185, 260, 261, 311 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про усиновлення дітей, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області в особі відділу «Служба у справах дітей», Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,- залишити без руху та надати заявнику десятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. А. Морозовська