Рішення

від 25.09.2024 по справі 752/1279/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1279/23

Провадження № 2/752/982/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

25.09.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Мазура Ю.Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 1237 від 15.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку зі звільненням судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О.

У грудні 2023 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 18.09.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 (під керуванням ОСОБА_2 , відповідача у даній справі), BMW д.н.з. НОМЕР_2 , Lexus д.н.з. НОМЕР_3 , який належить позивачці на праві власності. Згідно матеріалів кримінального провадження № 12019100010009222, обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України пред`явлено ОСОБА_2 . Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Висновком експертного дослідження № 646 від 23.10.2019 року вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля Lexus д.н.з. НОМЕР_3 , який належить позивачці на праві власності становить 440070,00 грн. Крім того, позивачка зазначає, що зазнала моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнав у зв`язку із повним пошкодженням належного їй автомобіля Lexus, державний номерний знак НОМЕР_3 . Зауважила, що після дорожньо-транспортної пригоди змушена була користуватися громадським транспортом, що порушило звичайний образ життя позивачки та її сім`ї. Так, позивачка наголосила, що під час дорожньо-транспортної пригоди зазнала фізичного болю та страждань, оскільки в момент зіткнення вона знаходилася у автівці та зазнала тілесних ушкоджень, душевних страждань, яких позивачка зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Враховуючи викладене, позивачка просить поновити строк для пред`явлення даного цивільного позову та стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 440040,00 грн і моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2024 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача надала до суду заяву, в якій зазначила, що просить провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, зазначила, що позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, будь-яких заяв та клопотань до суду не надав.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, всебічно та об`єктивно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 18.09.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , відповідач у справі, BMW д.н.з. НОМЕР_2 , Lexus д.н.з. НОМЕР_3 , який належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Згідно матеріалів кримінального провадження № 12019100010009222, обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України пред`явлено ОСОБА_2 .

28.11.2019 прокурором Київської міської прокуратури м. Києва Литвинчуком Є.О. затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 2019100010009222 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

16.06.2020 ОСОБА_1 під час розгляду справи № 752/25208/19 подала до суду заяву, в якій просила залучити її до участі у кримінальному провадженні № 12019100010009222 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України в якості потерпілої.

12.01.2023 року Голосіївський районним судом міста Києва було винесено ухвалу у справі № 752/25208/19 від 12.01.2023 року, якою суд постановив: ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження, згідно ст. 49 КК України, закрити у зв`язку із закінченням строків давності.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль Lexus д.н.з. НОМЕР_3 VIN НОМЕР_5 належить позивачці.

Позивачка звернулася до ТОВ «СЗУ Україна» з метою проведення оцінки вартості матеріального збитку.

Згідно висновку № 646 ТОВ «СЗУ Україна», внаслідок ДТП автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Висновком експертного дослідження № 646 від 23.10.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 41635575), вартість відновлювального ремонту автомобіля Lexus д.н.з. НОМЕР_3 VIN НОМЕР_5 становить 638 359 грн. 95 коп., а вартість матеріального збитку в наслідок пошкодження автомобіля Lexus д.н.з. НОМЕР_3 VIN НОМЕР_5 , який належить позивачці на праві власності становить 440070,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно до Стаття 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається зі змісту п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.», тобто, особа яка проводить огляд пошкодженого транспортного засобу лише у разі потреби проводить виклик зацікавлених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 440040 (чотириста сорок тисяч сімдесят) грн. 00 коп., а тому в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заподіяної моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови: «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості»

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст.ст. 12, 81 ЦПК України.

Виходячи з викладеного вище, розглядаючи справу у відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги обґрунтування моральної шкоди з боку позивача, обставин її завдання з вини водія ОСОБА_2 , моральних переживаннях позивача, які знаходяться безпосередньо у причинно-наслідковому зв`язку, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з відповідача, суму у відшкодування моральної шкоди в розмірі - 50000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста баку, громадянин Азербайджану, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду, заподіяну у наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 440040 (чотириста сорок тисяч сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста баку, громадянин Азербайджану, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур