Ухвала

від 15.10.2024 по справі 128/3948/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3948/24

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши заяву представника позивача адвоката Федяєва Сергія Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИЛА:

До провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої та підписаної в його інтересах за допомогою системи «Електронний суд» - адвокатом Федяєвим С.В. до відповідача ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за кредитним договором», справа №128/3948/24, в якій представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нараховану заборгованість за процентами в розмірі 3% річних в сумі 1418,86 грн.; нараховані інфляційні витрати в сумі 6735,44 грн.; заборгованість за кредитним договором №5625834 від 21.09.2019 в сумі 15747,00 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 7000,00 грн.

Разом із позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову, яка ним умотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за кредитним договором № 5625834 від 21.03.2019 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із заявою про забезпечення позову з метою накладення арешту на майно відповідача, з метою можливості подальшого виконання рішення за рахунок майна ОСОБА_2 , оскільки добровільно сплатити заборгованість відповідач відмовляється, що й стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Вказує, що є підстави припускати, що до моменту початку виконання судового рішення в разі задоволення позову, щодо стягнення заборгованості, ОСОБА_2 може відчужити належне їй нерухоме майно, що здійснить неможливим виконання судового рішення, та потягне за собою звернення позивачем із іншим позовом до суду, за який необхідно сплачувати судовий збір, звертатись до адвоката за наданням правничої допомоги, сплачувати останньому гонорар, тощо.

Представник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, обраних заявником, унеможливить виконання рішення суду, оскільки до ухвалення відповідного судового рішення майно, що є предметом даного спору, може бути відчужено. Також вважає що обрані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Тому просить суд постановити ухвалу, якою забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , шляхом: накладення арешту на 1/3 частки кімнати, об`єкт житлової нерухомості: що належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та накладення арешту на земельну ділянку. Кадастровий номер: 0522883600:06:001:0184, Опис об`єкта: Площа (га): 1.8302, що знаходиться за адресою : Вінницька обл., Мурованокуриловецький р., с/рада. Курашовецька.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 15.10.2024 відкрито провадження в даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає що заява представника позивача є невмотивованою, а тому в її задоволені слід відмовити виходячи з такого.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Так, дійсно підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом стало те, що відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, і спір по справі неврегульований між сторонами.

Однак, суд вважає недоведеним представником позивача належними допустимим та достатніми доказами, що наразі існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Окрім того, представник позивача у заяві про забезпечення зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову обраних заявником, унеможливить виконання рішення суду, оскільки до ухвалення відповідного судового рішення майно, що є предметом даного спору, може бути відчужено, в той час як предметом даного позову є грошові кошти, у виді заявленої заборгованості за процентами в розмірі 3% річних в сумі 1418,86 грн.; нараховані інфляційні витрати в сумі 6735,44 грн.; заборгованість за кредитним договором №5625834 від 21.09.2019 в сумі 15747,00 грн. , а не майно на яке представник позивача просить суд накласти арешт. При чому, взагалі представник не зазначив та не підтвердив доказами вартість нерухомого майна., на яке він просить суд накласти арешт.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача у задоволені даної заяви.

Керуючись ст. ст.149-151 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволені заяви про забезпечення позову поданої адвокатом Федяєвим Сергієм Володимировичем в інтересах позивача ОСОБА_1 ,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії .

Суддя Олена САЄНКО