Рішення

від 10.10.2024 по справі 143/592/24

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/592/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря Москаленко С.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача- адвоката Мєдвєдєва С.С.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Дзюби О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Мєдвєдєв Сергій Сергійович до Комунального закладу «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області в особі виконавчого комітету про визнання протиправним наказу, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

02.07.2024 через систему «Електронний суд» до Погребищенського районного суду Вінницької області подано позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Мєдвєдєв С. С. до КЗ «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» про визнання протиправним наказу.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді вихователя Гопчицькогозакладу дошкільноїосвіти. 05.04.2024 о 11 год. 10 хв. до закладу дошкільної освіти приїхав надувний розважальний дитячий центр, який замовила директор ЗДО ОСОБА_4 за кошти батьків дітей. З 8 дітей кошти сплатили не всі батьки, тому вихователь забрала 4 дітей, включно із ОСОБА_5 . Оскільки ОСОБА_5 не розмовляє та не розумів, що з`їзд з гірки відбувається в порядку черговості, позивач зустрічала дитину після з`їзду з гірки та брала на руки в очікуванні його черги. ОСОБА_5 постійно кричав на руках у вихователя та пускав слину їй у вухо, а тому вона закривала своє вухо долонею. Коли вихователь забирала ОСОБА_6 з надувного розважального центру, то він був збуджений та кричав. Позивач несла дитину на руках, тримаючи також у руках його кросівки. Оскільки дитина пручалася, то кросівок у певний момент випав з рук вихователя. ОСОБА_1 підняла кросівок та занесла ОСОБА_6 до приміщення закладу, а потім повернулася за іншими дітьми. Увечері того ж дня мати ОСОБА_5 забираючи дитину додому, розпитала за його самопочуття, жодних скарг та зауважень не було, а 24.04.2024 директор ЗДО ОСОБА_4 видала наказ №2 «Про оголошення догани вихователю ОСОБА_7 ». Представник позивача вказує на необгрунтованість наказу, відсутність вини позивача, сумнівність показів свідків, недотримання процедури отримання згоди від профспілкової організації до притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, не зазначення у наказі повних анкетних даних позивача, дати скоєння правопорушення, норм законодавства на підставі яких притягнуто позивача до відповідальності.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, представник позивача звернувся з даним позовом до суду з вимогою про його скасування.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 головуючим суддею визначено Гуцола М.П. (а.с. 30).

Ухвалою суду від 03.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 31).

17.07.2024 через систему «Електронний суд» подано заяву адвоката Голівського В.В. про вступ у справу ОСОБА_3 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с. 38).

23.07.2024 через канцелярію суду подано клопотання про залучення Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області в особі виконавчого комітету в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с. 43-45).

Ухвалою суду від 24.07.2024 залучено до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області в особі виконавчого комітету (а.с. 69).

12.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Голівського В.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою (а.с. 82).

13.08.2024 через канцелярію суду подано клопотання представника Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Жмурчук О.М. про виклик свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 (а.с. 85-86) та клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про членство позивача у первинній профспілковій організації комунального закладу «Гопчицький ліцей Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» (а.с. 87-88).

13.08.2024 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_13 про виклик свідків та клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Голівського В.В. про відкладення розгляду справи.

19.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Голівського В.В. про долучення до матеріалів справи письмових доказів (а.с. 109-115).

20.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшли клопотання представника позивача адвоката Мєдвєдєва С.С. про долучення доказів (а.с. 116-117, 123), про долучення аудіодоказів (а.с. 118,120), про виклик свідка (а.с. 119, 121), про пред`явлення для ознайомлення свідкам доказів (а.с. 122).

В судовому засіданні, що відбулося 20.08.2024, протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Жмурчук О.М. від 13.08.2024 про долучення до матеріалів справи довідки про членство позивача у первинній профспілковій організації комунального закладу «Гопчицький ліцей Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» у зв`язку з пропущенням процесуальних строків та не заявлення клопотання про їх поновлення, задоволено клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Голівського В.В. від 19.08.2024 про долучення до матеріалів справи письмових доказів, задоволені клопотання представника позивача адвоката Мєдвєдєва С.С. від 20.08.2024 про долучення доказів (письмових показів свідка ОСОБА_14 ), про виклик свідка ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , про долучення до матеріалів справи доказів відправки клопотань, залишено без розгляду клопотання представника позивача адвоката Мєдвєдєва С.С. про пред`явлення для ознайомлення свідкам доказів, допитано свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4

28.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача- адвоката Мєдвєдєва С.С. про долучення доказів (а.с. 197-203).

10.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі від представника Погребищенської міської ради Волинського С.О. (а.с. 204-211).

17.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача- адвоката Мєдвєдєва С.С. про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою (а.с. 212-213).

17.09.2024 судове засідання відкладено за клопотання адвоката Мєдвєдєва С.С.

10.10.2024 через канцелярію суду надійшла заява від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_16 про розгляд справи у їх відсутності.

12.10.2024 в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_15 .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Аргументи учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в дитячий садок приїхав розважальний центр «Еріко», який відвідали 4 дітей. Позивач знаходилась поруч з дітьми, ще з ними був власник батутів. Діти підходили до гірки в порядку черговості, однак ОСОБА_17 не розумів, що таке черга та позивач взяла його на руки. Марк кричав, виривався, пускав в обличчя бульки. Коли закінчувався час роботи батутів, ОСОБА_18 ще раз з`їхав з гірки і позивач взяла його на руки, хотіла взути дитину, однак він пручався, тому позивач взяла кросівки в руки та понесла дитину до приміщення.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що догану оголошено правомірно, оскільки позивач ОСОБА_1 вдарила дитину, крикнувши при цьому «Замовкни». ОСОБА_19 був з правої сторони, ОСОБА_18 почав плакати та ще голосніше кричати і тоді позивач занесла його до свого помічника і повернулась на майданчик до інших дітей.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 пояснила, що її сина вдарила позивач ОСОБА_1 . Ввечері вдома син був знервований, відмовлявся від їжі, показував руку з синцями, мав почервоніння на щоці. Коли прийшли до садочку наступного разу, то ОСОБА_18 сховався від ОСОБА_1 і з того дня син до садочку не ходить, оскільки боїться позивача.

Встановлені судом обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 працює вихователем закладу дошкільної освіти у Комунальному закладі «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» (а.с. 22-24).

Відповідно до п. 4.5 та 4.6 посадової інструкції №1 вихователя закладу дошкільної освіти кваліфікаційної категорії «спеціаліст І категорії», що затверджений директором Комунального закладу «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» Т. Капустіною 01.03.2024, вихователь несе відповідальність за застосування методів виховання, пов`язаних з фізичним чи психічним насильством над особистістю дитини; вчинення проступків, несумісних з роботою на посаді педагогічного працівника (а.с. 20).

У п. 2.9 робочої інструкції №5 вихователя КЗ «Гопчицький ЗДО», що затверджений директором КЗ «Гопчицький ЗДО» Т.Капустіною зазначено, що вихователь «з повагою та турботою ставиться до кожної дитини у своїй групі, проявляє витримку і педагогічний такт у спілкуванні з дітьми та їх батьками» (а.с. 25)

08.04.2024 директору КЗ «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» подано заяву ОСОБА_3 про прийняття мір до вихователя ОСОБА_1 (а.с. 9).

08.04.2024 директором закладу відібрано пояснювальні записки від ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 (а.с. 9, на звороті- 13).

10.04.2024 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області надійшло колективне звернення від батьків дітей-вихованців КЗ «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» (а.с. 14).

19.04.2024 комісією щодо перевірки факту викладено у заяві ОСОБА_3 рекомендовано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 14, на звороті).

24.04.2024 видано наказ №2-Т «Про оголошення догани вихователю ОСОБА_20 », з яким позивач ознайомлена, що підтверджується її підписом у наказі (а.с. 15).

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що працює помічником вихователя Гопчицького закладу дошкільної освіти, очевидцем подій 05.04.2024 вона не була, оскільки у той момент перебувала з іншими дітьми на іншому майданчику. У момент, коли ОСОБА_1 несла до приміщення ОСОБА_6 на руках, ОСОБА_12 також заходила з дітьми, а тому бачила як позивач посадила ОСОБА_6 , поряд поставила кросівки та вийшла. ОСОБА_18 був збуджений, кричав, однак, коли вони пішли до столової, заспокоївся та його поведінка була нормальною.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що працює помічником вихователя Гопчицького закладу дошкільної освіти. Коли до закладу приїхали розважальні атракціони, то вона повела дітей зі своєї групи на них. Була очевидцем того, що позивач взяла ОСОБА_6 на руки та понесла з атракціону, в руках у позивача були дитячі кросівки. Позивач закривала Марку рот та наказувала замовкнути, оскільки він кричав. Факту удару кросівком по обличчю дитини не бачила, але бачила як кросівок впав.

Свідок ОСОБА_10 , будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що працює медичною сестрою у Гопчицькому закладі дошкільної освіти. Вказала, що була свідком того як позивач несла ОСОБА_6 на руках, дитина плакала та мала червоне від сліз обличчя, кросівки ОСОБА_1 несла у руці, факту удару свідок не бачила, те, що кросівок впав додолу підтвердила, вказала, що позивач закривала дитині рот.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що була свідком того, як позивач кросівком вдарила ОСОБА_6 по обличчю та закривала долонею йому рот.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що була очевидцем того, як позивач закривала Марку рот рукою та кричала «Замовкни».

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що не була очевидцем подій, які відбулися на розважальних атракціонах, оскільки була відсутня у дошкільному закладі у той момент. По приїзду вона була повідомлена про ситуацію, що склалась. В понеділок вона розмовляла з мамою ОСОБА_6 , відбирала письмові пояснення у працівників закладу, отримала рекомендацію від відділу освіти про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, вважає виданий наказ про оголошення догани правомірним, оскільки позивач своєю поведінкою порушила норми посадової інструкції.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що не був очевидцем подій 05.04.2024, а про ситуацію знає зі слів вихователів. Також зауважив, що він не давав дозволу на запис його розмови та не погодився на її відтворення у судовому засіданні.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 43 Конституції України у відповідності зі ст.23 Загальної декларації прав людини проголошує право кожного на працю, що включає у себе можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується. Визначаючи право на працю як основу життєдіяльності людини, Конституція України закріплює та гарантує основні трудові права громадян (ст.ст.43, 44, 45, 46) і визначає, що основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення, принципи регулювання праці та занятості визначаються законами України (п.6 частини першої ст. 90 Конституції України). Основним законом, який закріпляє право на працю та шляхи його реалізації, є Кодекс законів про працю України.

Згідно зі ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 2 КЗпП України одночасно передбачено і право громадянина на працю і право на отримання за працю заробітної плати не нижче встановленого державою мінімального розміру. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю (ст. 140 КЗпП України).

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діям(бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення буде правомірним, якщо порушення стосується лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

22 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/9493/17 зробив наступні висновки. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлено вину як одну із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівника не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Органами, правомочними застосовувати дисциплінарні стягнення, відповідно до ст. 147-1 КЗпП України є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну відповідальність, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1, ч. 3 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №299/2637/21 викладено правовий висновок, в якому вказано, що у наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

У ст. 1 ЗУ «Про дошкільну освіту» зазначено, що законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ст. 27 вказаного Закону містить перелік учасників освітнього процесу, серед яких є педагогічні працівники: директори, заступники директора з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, асистенти вихователів, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти.

У ст. 29 ЗУ «Про дошкільну освіту» вказано, що права та обов`язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти визначаються Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані: постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; захищати здобувачівосвіти підчас освітньогопроцесу відбудь-якихформ фізичногота психічногонасильства,приниження честіта гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки тощо.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію - вчитель, педагог, вихователь - зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 30.01.2018 у справі № 713/265/15-ц (провадження № 61-135св17), від 16.05.2018 у справі № 1519/2-667/11 (провадження № 61-13895св18), від 07.05.2018 у справі № 243/8522/17 (провадження № 61-13316св18).

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками (стаття 6 Закону України «Про освіту»).

Морально-духовне становлення дітей, учнівської молоді, їх підготовка до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності є найважливішими складовими розвитку суспільства та держави.

Особи, трудовим обов`язком яких є виховання, повинні бути не тільки висококваліфікованими спеціалістами, а й людьми високої духовності та моральних переконань.

Працівник, який виконує виховні функції, повинен постійно дивитися за собою, відчувати, що його поведінка перебуває під контролем тих, кого він виховує, а також суспільства в цілому (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 495/47/18).

Трудове законодавство не містить визначання поняття «аморальний проступок». Поняття аморального проступку є оціночною категорією, Аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні засади суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

Крім того, відповідно до ч. 4 статті 13 Цивільного кодексу України особа при здійсненні своїх прав повинна додержуватись моральних засад суспільства. Це є юридичний обов`язок, який покладається на усіх без виключення учасників правовідносин. Недодержання цього обов`язку тягне за собою негативні наслідки, що визначені законом.

У ч.2 ст. 252 КЗпП України та у ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» вказано, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Позиція і висновки суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним наказу про оголошення догани та його скасування підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо показів свідків, які були допитані в судовому засіданні, то суд зауважує наступне. Факт нанесення позивачем удару кросівком по обличчю дитини ОСОБА_5 знайшов підтвердження у показах свідка ОСОБА_9 , однак свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 підтвердили факт того, що позивач закривала своєю долонею руки рот ОСОБА_5 , тим самим змушуючи його замовкнути, що є неприпустимим під час освітнього процесу, а відтак свідчить про порушення вищенаведених норм законодавства в частині поведінки вихователя по відношенню до здобувача дошкільної освіти.

Показами свідків та дослідженими письмовими доказами, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у справі доведено факт вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , оскільки її поведінка відносно дитини ОСОБА_5 суперечить нормам ЗУ «Про дошкільну освіту», «Про освіту», робочій та посадовій інструкції вихователя.

Однак оскаржуваний наказ про оголошення догани не містить чіткого формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку. Посилання на вчинення позивачем неправомірного та аморального вчинку відносно ОСОБА_21 є загальними та не конкретизованими, а нормативного посилання, на підставі якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, наказ не містить.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ за своїм змістом не відповідає вимогам чинного трудового законодавства, а відтак, підлягає скасуванню.

При цьому, суд критично оцінює висновок комісії від 19.04.2024 про проведену перевірку щодо факту викладеного у заяві жительки с. Гопчиця ОСОБА_22 з рекомендацією притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, на який зроблено посилання у оскаржуваному наказі про оголошення догани, оскільки матеріали справи не містять доказів створення такої комісії, повноважень комісії на розгляд таких питань та безпосередньо самих матеріалів (протоколів) проведення таких засідань комісії.

Даючи оцінку доказам, що подані 19.08.2024 представником третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 адвокатом Голівським В.В., зокрема довідки характеристики вих. №110 від 14.08.2024, скарги ОСОБА_9 від 25.02.2020, заяви ОСОБА_9 від 25.02.2020 та доказам, що подані 28.08.2024 представником позивача- адвокатом Мєдвєдєвим С.С, зокрема колективної скарги батьків за вх. 6-с-111-1 від 26.02.2024 та копією районної газети «Колос» з подякою батьків вихователю групи, суд приходить до висновку, що такі докази є неналежними в розумінні ст. 77 ЦПК України, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування, а тому не приймаються до уваги.

Щодо клопотання представника позивача- адвоката Мєдвєдєва С.С. про долучення аудіозаписів розмови зі свідком ОСОБА_15 та телефонної розмови зі свідком ОСОБА_14 , суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки такі докази є недопустимими та порушують встановлене ст. 32 Конституції України право на таємницю телефонних розмов. Так, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.09.2019 у справі №520/5474/19 вказав, що здійснення звукового запису голосу особи без її згоди порушує право на охорону інтересів особи. Голос фізичної особи належить до проявів особистого характеру, що охороняється, його звуковий запис можна здійснювати або використовувати тільки з відома фізичної особи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 вказав, що не надавав згоди на запис його розмови, а свідок ОСОБА_14 не з`явився до суду, не зважаючи на його виклик у судове засідання, при цьому адвокат позивача ОСОБА_23 не наполягав на приводі свідка до зали суду.

Недопустимими доказами в розумінні ст. 78 ЦПК України є також докази, що подані представником позивача- адвокатом Мєдвєдєвим С.С. 20.08.2024, зокрема письмові пояснення ОСОБА_14 від 11.07.2024, оскільки суд позбавлений можливості встановити їх автентичність та авторство, шляхом безпосереднього допиту свідка ОСОБА_14 .

Також суд критично відноситься до твердження представника позивача про неправомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності через неотримання попередньої згоди на таке притягнення виборного профспілкового органу, оскільки норми ч.2 ст. 252 КЗпП України та у ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» стосуються дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, в той час як матеріали справи не містять доказів належності ОСОБА_1 до виборних профспілкових органів, хоча сам факт членства позивача у профспілковій організації визнаний учасниками справи.

Отже, враховуючи усі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, що є прямим порушенням її трудових прав. Суд, в даному випадку, вважає, що не зважаючи на вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наведені вище недоліки оскаржуваного наказу про оголошення догани суттєво впливають на його дійсність, у зв`язку з чим він є незаконним, а відтак підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Мєдвєдєв С. С. до Комунального закладу «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області в особі виконавчого комітету про визнання протиправним наказу задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 140, 147, 147-1, 149, 150 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 27, 29 ЗУ «Про дошкільну освіту», ст. 54 «Про освіту», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати наказ директора комунального закладу «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» №2-Т від 24.04.2024 «Про оголошення догани ОЛЬЗІ БАБІЄНКО» протиправним та незаконним і скасувати його.

Стягнути з Комунального закладу «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 к.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлений 15.10.2024.

Учасники справи (сторони):

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Комунальний заклад «Гопчицький заклад дошкільної освіти загального розвитку Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області», місцезнаходження за адресою: вул. Центральна, буд. 1, с. Гопчиця Погребищенської ТГ Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 26224501.

Третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області в особі виконавчого комітету, місцезнаходження за адресою: вул. Б. Хмельницького, 77, м. Погребище Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772654.

Суддя