Рішення

від 14.10.2024 по справі 146/1515/24

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1515/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області

вимоги позивача: про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно

представник позивача: адвокат Барвінський О.П.

.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

16 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за представленням після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку площею 3,7097 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (на час оформлення правовстановлюючих документів знаходилась на території Стінянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області), кадастровий номер 0523985700:01:000:0324, яка належала спадкодавцеві на праві власності відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №1528078 від 22.03.2013 року..

Даний позов обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_2 . Проте документи, які б підтверджували родинні зв`язки позивача з ОСОБА_2 відсутні.

На момент смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за законом третьої черги була мати позивача ОСОБА_3 .

Таким чином, позивач є спадкоємцем за правом представлення після смерті позивача ОСОБА_2 .

В даний час позивач вирішив належним чином оформити спадщину та звернувся до нотаріуса, однак йому було відмовлено через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини та відсутність правовстановлюючих документів.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 20 вересня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 07 жовтня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 07 жовтня 2024 року підготовче засідання призначено на 14 жовтня 2024 року.

Доводи учасників процесу.

Представник позивача, адвокат Барвінський О.П. в судове засідання не з`явився, однак направив на адресу суду заяву згідно якої справу просить розглянути без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Щербатий А.І. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви сторін у справі, оцінивши належність і достовірність доказів по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Частиною 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про : обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Частинами 1-2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про, зокрема, встановлення факту родинних відносин. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 .

В свідоцтві про народження ОСОБА_1 матір`ю вказано ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , її матір`ю вказано ОСОБА_6 , а батьком ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 07 грудня 1988 року уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу чоловік та дружина взяли прізвища Телепенько / Телепенько.

Як видно з довідки Стінянського старостинського округу Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 381 від 16.09.2024 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дійсно проживали на території с.Стіна і є рідними сестрами по материнській лінії споріднення.

Як видно з довідки виданої виконавчим комітетом Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 100 від 12.09.2024 року, ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Томашпільська селищна рада не володіє інформацією про інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

Отже, позивач у справі ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів

Оскільки, судом встановлено та доведено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , даний факт родинних відносин має для позивача юридичне значення і впливає на оформлення спадщини, тому заявлені вимоги про встановлення фактів родинних відносин підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Стана Томашпільського району Вінницької області помер ОСОБА_2 .

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в день смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України, внуки , правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові , якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ч.4. ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.11.2009, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ч.4 ст. 1266 ЦК України, двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 за правом представлення.

Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Умовою для переходу в порядку спадкування прав власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Як видно із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.10.2012 року ОСОБА_2 є спадкоємцем зазначеного у заповіті майна гр. ОСОБА_5 , а саме земельної ділянки площею 3,7097 га, кадастровий номер 0523985700:01:000:0324.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1528078 від 22.03.2013 земельна ділянка площею 3,7097 га, розташована на території Стінянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523985700:01:000:0324 на праві власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Як вбачається із відповіді приватного нотаріуса Іськової Н.М. від 16.09.2024 року на заяву ОСОБА_1 , останньому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутні докази на підтвердження родинних відносин та оригінал правовстановлюючих документів.

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Як видно із відповіді Тульчинської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена.

Як видно із відповіді приватного нотаріуса Тульчнського районного нотаріального округу спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена.

Як видно з спадкової справи до Томашпільської державної нотаріальної контори з заявою звернувся ОСОБА_1 , позивач по справі.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем доведено, що він є спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_2 , відповідачем визнано позовні вимоги ОСОБА_1 визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1816,80 гривень (а.с.1, 2), а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову майнового характеру, що становить 908,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 200, 206, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за представленням після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку площею 3,7097 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (на час оформлення правовстановлюючих документів знаходилась на території Стінянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області), кадастровий номер 0523985700:01:000:0324, яка належала спадкодавцеві на праві власності відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №1528078 від 22.03.2013 року.

Повернути ОСОБА_1 50% судового збору сплачених за квитанцією № 0.0.3886393868.1 від 16.09.2024 року та квитанцією № 0.0.3886396953.1 від 16.09.2024 року, а саме в сумі 908,40 грн. (дев`ятсот вісім гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 03.02.2004 року Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, Код ЄДРПОУ: 04326218, адреса: 24200, Вінницька область, Тульчинський район, селище Томашпіль, пл.Т.Шевченка, 1.

Суддя: О. В. Пилипчук