Рішення
від 10.10.2024 по справі 333/6022/24
КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/6022/24

Провадження № 2-а/333/89/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Крамаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за відсутності учасників справи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову № 341 від 25.06.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 000,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , а провадження по справі закрити. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки позивач не відмовлявся від проходження ВЛК і будь-якої повістки для її проходження йому не вручали. Також позивач зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення містять істотні порушення, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з численними порушеннями норм КУпАП.

Представник відповідача надав відзив в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на те, що позивач 21.06.2024 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, що є порушенням ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за що передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення складенні з додержанням норм чинного законодавства, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 має право розглядати справи про адміністративне правопорушення та накладати адміністративне стягнення на підставі функціональних обов`язків затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише висловив прохання пройти його за місцем проживання, щоб мати можливість зібрати та надати всі медичні довідки і результати обстежень його здоров`я, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не роз`яснювали його права та обов`язки, сам розгляд відбувся без повідомлення йому про час і місце його розгляду.

Представник відповідача під час судового засідання пояснив, що про факт відмови позивача від медичного огляду складений відповідний акт в присутності двох свідків, права та обов`язки позивачу були роз`ясненні, а про час розгляду справи про адміністративне правопорушення він повідомлявся проте не з`явився.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ передбачених параграфом 2, глави 11, розділу ІІ КАС України, з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 22.07.2024, яке неодноразово відкладалось через неможливість розгляду справи за наявними матеріалами та необхідністю надання заяв по суті, пояснень і інших доказів, для виклику свідків.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

21.07.2024 старшим стрільцем 3 відділення 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 417 відносно ОСОБА_1 про те, що він як військовозобов`язаний 21.06.2024 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що було складено відповідний акт про відмову, чим порушив вимоги абз.4 ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період (а.с.16, 40).

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 22.06.20___ о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа, яка притягується до адміністративної відповідальності надав пояснення, що він буде проходити ВЛК за місцем проживання.

В акті про відмову від проходження медичної комісії від 21.06.2024 складеним невідомою особою в м. Запоріжжя зазначено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з нормами відповідного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, його було направлено додатково пройти медичний огляд, проте він відмовився від проходження повторного медичного огляду в присутності свідків після ознайомлення.

25.06.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 21.06.2024 № 417 встановив, що 21.06.2024 ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що складено відповідний акт, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та виніс постанову № 341 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 000 грн. (а.с.17).

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, яка містить спеціальні норми щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень з притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що за наслідками розгляду справи вказаної категорії місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), або скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.254КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.ст.245,251,279,280КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий назасіданні колегіальногооргану абопосадова особа,що розглядаєсправу,оголошує,яка справапідлягає розгляду,хто притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,роз`яснюєособам,які берутьучасть урозгляді справи,їх праваі обов`язки.Після цьогооголошується протокол про адміністративне правопорушення.На засіданнізаслуховуються особи,які берутьучасть урозгляді справи,досліджуються докази і вирішуютьсяклопотання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова посправі проадміністративне правопорушенняповинна містити: найменування органу(прізвище,ім`ята побатькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; дату розглядусправи; відомості проособу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`ята побатькові (занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; опис обставин,установлених підчас розглядусправи; зазначення нормативногоакта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 3 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.

Відповідно до частини першої статті22Закону України"Промобілізаційну підготовкута мобілізацію" громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою (пункт 69).

Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони (пункт 70).

Медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік (пункт 71).

Резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстраціїнаправлень навійськово-лікарськукомісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 74).

Відповідно до норм положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_4 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (пункт 3.1 глави 3 розділу II).

Перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

До початку проведення медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_3 отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю (пункт 3.4 глави 3 розділу II).

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ (пункт 3.5 глави 3 розділу II).

Таким чином, для проходження медичного огляду позивача мали викликати повісткою і за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за встановленою формою, при цьому позивачу повинні були повідомити місце і строк проходження медичного огляду та під особистий підпис роз`яснити наслідки відмови від такого огляду, чого відповідачем не було зроблено і доказів, які б підтверджували вказані обставини не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність доказів відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, оскільки йому не було в належній формі запропоновано її проходження з вказівкою де саме і в який строк позивач мав пройти медичний огляд, направлення не складалося, в журналі не реєструвалося, про передбачену законом відповідальність за ухилення від проходження медичного огляду за направленням позивача не попереджали.

Натомість пояснення позивача зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідчать про протилежне, що він навпаки виявив бажання пройти медичний огляд, які безпідставно були проігноровані начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .

Суд відхиляє доводи відповідача щодо зафіксованої в акті від 21.06.2024 відмови від проходження медичної комісії, оскільки в акті не зазначено особи, яка його склала і він не підписаний нею, при цьому свідки не можуть самі скласти акт, їх підписи не заміняють підпис особи, яка цей акт склала, суд сприяв для виклику цих свідків для їх допиту в судовому засіданні, проте відповідачем не було забезпечено їх явку.

Вирішуючи питання законності спірної постанови, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010). Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.ст.9, 77КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вищевказаних вимог відповідач не надав суду будь-яких об`єктивних і беззаперечних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.65 КУпАП, тобто відповідач не дотримав порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлений статтею 279 КУпАП, належно не повідомив особу, яка притягується до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винуватий позивач в його вчиненні, фактичні обставини справи не встановив, належних та допустимих доказів на їх підтвердження не зібрав та не оцінив, доводи позивача не перевірив, в постанові належним чином не обґрунтував свої висновки щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідних доказів не навів, у зв`язку з чим прийняте ним рішення про накладання адміністративного стягнення є незаконним та необґрунтованим і не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" положення про центри рекрутингу, територіальні центрикомплектування тасоціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (надалі Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (пункт 1).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони (пункт 3).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункт 7).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (пункт 9).

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення (пункт 12).

Отже, з наведених вище положень законодавства слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, при цьому керівники районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки таких повноважень не мають.

Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Тобто справа про адміністративні правопорушення була розглянута і накладено адміністративне стягнення посадовою особою, яка не мала на це повноважень. При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про наявність таких повноважень у начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно його функціональних обов`язків затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 25.12.2023, оскільки такі "функціональні обов`язки" суперечать нормам КУпАП, що мають вищу юридичну силу.

Означені обставини вказують на порушення процедури розгляду відповідної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які у свою чергу вказують на те, що відповідні процесуальні права позивача були знівельовані, що зумовлює протиправність винесення спірної постанови.

За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 245, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 341 від 25.06.2024 у вигляді штрафу в сумі 25 000,00 грн. за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2024 року.

Суддя В.М. Ходько

СудКомунарський районний суд м.Запоріжжя
Дата ухвалення рішення10.10.2024
Оприлюднено17.10.2024
Номер документу122296435
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяІнші справи

Судовий реєстр по справі —333/6022/24

Рішення від 10.10.2024

Адміністративне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Ходько В. М.

Ухвала від 20.08.2024

Адміністративне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Ходько В. М.

Ухвала від 20.08.2024

Адміністративне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Ходько В. М.

Ухвала від 12.07.2024

Адміністративне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Ходько В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні