Ухвала
від 15.10.2024 по справі 466/500/24
ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

466/500/24

2/465/3265/24

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

"15" жовтня 2024 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокатка Нечаєва Наталія Михайлівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Рубікон Груп" про стягнення коштів та моральної шкоди, -

встановив:

Адвокатка Нечаєва Наталія Михайлівна, яка діє від імені позивача ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Рубікон Груп" про стягнення коштів та моральної шкоди.

Звертаючись в суд з позовною заявою, адвокатку покликається на ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", а відтак, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПКУкраїни, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1ст.4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.2ст.174 ЦПК Українивизначено, що заявами по суті є, зокрема, позовна заява.

У ході вивчення питань щодо відповідності змісту позовної заяви вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Ч.1ст.175 ЦПК Українивизначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п.2 ч.3ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення п.2 ч.3ст.175 ЦПК Українив позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, представниці позивача та відповідача.

Відповідно до змісту п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Ч.5 цієї статті визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що даних вимог закону щодо порядку подання письмових доказів, стороною позивача не виконано.

Відтак, позивачу слід виконати вимоги ЦПК України, які стосуюються порядку подання письмових доказів, зокрема зазначення наявності оригіналів чи копій таких доказів.

Статтею 177 ЦПК Українивизначено перелік документів, які додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подаючи позовну заяву, представниця позивача покликається наЗУ "Про захист прав споживачів", разом з тим, зазначає ціну позову - 1 500 857 (один мільйон п"ятсот тисяч вісімсот п"ятдесят сім) гривень 50 коп.

Споживачем, права якого захищаються на підставіЗакону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Закон України «Про захист прав споживачів»регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 22ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із пункту 6Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року«Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

З позовної заяви позивача вбачається, що підставою його звернення з вищевказаним позовом не є порушення відповідачемЗакону України «Про захист прав споживача», а є порушення договірних правовідносин, які виникли на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, що буде створено в майбутньому.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, нормиЗакону України «Про захист прав споживачів»не поширюються і тому посилання позивача наст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними.

При цьому застосуванняЗакону України «Про захист прав споживачів»до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільним кодексом України).

За таких обставин позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Ч.1ст.3 цього законувизначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно вимог ч.1ст.4 цього ж закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

В прохальній частині позовної заяви позивача просить визнати недійсними попередні договори купівлі - продажу квартири від 11.10.2021р. та купівлі - продажу підземного паркінгу від 29.11.2021р., стягнути сплаченні кошти на виконання даних договорів в розмірі 1 229 824, 50 грн. та в розмірі 271 033, 00 грн. відповідно, а також стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 1 198 720, 00 грн.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відповідно до п.п.2 за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 цього закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак, з урахуванням вищезазначених вимог закону, позивачу за подання позовної заяви, яка має одночасно майновий і немайновий характер, слід сплатити судовий збір в розмірі 16 351 (шістнадцять тисяч триста п"ятдесят один) гривень 20 коп. та долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату.

Відповідно до ч.1ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Прицьомусудзважаєтакожна практикуЄвропейського Судуз прав людини, що знайшласвоє висвітленняусправіGolder v.United Kingdom від21.02.1975 року, згідноякої, право на суд не єабсолютним,товономожебутиобмеженим особливо щодоумов прийнятностіскарг, у томучислій на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаютьсястороні.Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечуютьпорядокв ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов`язок та право головуючого у процесі.

Відповідно до ч.1ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Напідставівикладеного,керуючись статтями175,177,185 ЦПК України,-

постановив:

Матеріали позовної заяви позивача ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокатка Нечаєва Наталія Михайлівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Рубікон Груп" про стягнення коштів та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь

СудФранківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення15.10.2024
Оприлюднено17.10.2024
Номер документу122297042
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Судовий реєстр по справі —466/500/24

Ухвала від 21.02.2025

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Крайник Н. П.

Ухвала від 29.11.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 15.11.2024

Цивільне

Франківський районний суд м.Львова

Кузь В. Я.

Ухвала від 15.10.2024

Цивільне

Франківський районний суд м.Львова

Кузь В. Я.

Постанова від 20.08.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Ухвала від 20.05.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Ухвала від 30.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

Ухвала від 26.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні