Ухвала

від 15.10.2024 по справі 485/2064/19

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/2064/19

Провадження № 4-с/485/4/24

УХВАЛА

іменем України

про залишення скарги без розгляду

15 жовтня 2024 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючий суддя - Соловйов О.В.,

секретар судового засідання - Гусарова І.М.,

за участю стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ярослава Ваніна, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 ,

встановив:

У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ярослава Ваніна, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову від 22 липня 2024 року про арешт коштів боржника винесену в рамках виконавчого провадження № 61532227.

Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року провадження по скарзі відкрито та призначено до розгляду.

В неодноразово призначені судові засідання на 18 вересня 2024 року на 13:00, на 02 жовтня 2024 року на 12:45, та на 15 жовтня 2024 року на 10:30 скаржник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заяв чи клопотань щодо неявки в судове засідання до суду скаржником не надано.

Стягувач ОСОБА_1 в судовому засіданні 15 жовтня 2024 року вважала скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Враховуючи те, що розділом VI ЦПК України не передбачено залишення скарги без розгляду, а відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено право суду застосовувати закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому положення вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд, звертає увагу, що у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За викладених обставин, зважаючи на те, що скаржник будучи належним чином повідомленим судом про дату, час та місце розгляду скарги, тричі поспіль не з`явився в судові засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд скарги без його участі не надходило, суд вважає за необхідне залишити скаргу ОСОБА_2 без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, залишення скарги без розгляду, в даному випадку, не порушує право скаржника на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань учасниками прави своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.

Керуючись ст.257 ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ярослава Ваніна - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, скаргу якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення скарги без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Дата складення ухвали - 15 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Соловйов