Рішення

від 18.09.2024 по справі 607/25217/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2024 Справа №607/25217/23 Провадження №2/607/1086/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Гаврищука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до директора Комунального закладу Тернопільське обласне виробничо-торгове аптечне об`єднання Марків Наталії Василівни, Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання про визнання протиправним та скасування наказу від 09.10.2023 №79/В «Про накладення дисциплінарного стягнення догани на Романа Твардовського»,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до директора Комунального закладу «Тернопільське обласне виробничо-торгове аптечне об`єднання» Марків Наталії Василівни, Комунального закладу «Тернопільське обласне виробничо-торгове аптечне об`єднання» про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.04.2023 він був прийнятий на посаду заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання.

09.10.2023 йому повідомили про оголошення догани. Під час ознайомлення його з оголошеною доганою йому було надано для ознайомлення наказ від 09.10.2023 №79/В, на якому запропоновано поставити відмітку про ознайомлення із даним наказом, однак замість належно посвідченої копії наказу і документів на підставі яких йому було винесено догану, було надано лише витяг з наказу від 09.10.2023 №79/В, а не належно засвідчену копію безпосередньо наказу і лише витяг з протоколу наради від 09.10.2023, а не безпосередньо протоколу наради, про що було зазначено на оригіналі наказу. У зв`язку із чим ним було написано заяву щодо отримання належно посвідченої копії наказу про оголошення догани та належно посвідчені копії усіх документів на підставі яких було винесено догану, що підтверджується заявою від 09.10.2023 з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації №57 від 06.10.2023. Однак на його заяву необхідних копій документів не надано.

Позивач вказав, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а оголошення догани є необґрунтованим та наказ підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Прийняття наказу відбувалось лише на підставі протоколу наради від 09.10.2023, а не на підставі його пояснень і документів що мали значення для належного з`ясування обставин та встановлення, чи мало місце порушення трудової дисципліни та встановлення чи це був саме дисциплінарний проступок для обґрунтованого застосування дисциплінарного стягнення.

В пункті 1 витягу з наказу вказано, що догана оголошується «За систематичне невиконання доручень та ігнорування вказівок генерального директора ОВТ аптечного об`єднання Наталії Марків».

Наказ від 09.10.2023 №79/В є необґрунтованим та не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки в наказі не зазначено: за які конкретно порушення накладено дисциплінарне стягнення, коли вони мали місце, в чому конкретно проявлялось порушення.

Відповідно до витягу з Протоколу наради від 09.10.2023, інспектор з кадрів ОСОБА_3 повідомила, що начебто ним не виконано доручення оформлені візами «До виконання Р. Твардовський» на документах станом на 09.10.2023, а саме до 29.09.2023 щодо рішення №776 ТОР, до 29.09.2023 щодо рішення №777 ТОР, до 06.10.2023 щодо підготовки проекту наказу про створення робочої комісії та те, що начебто ним продовжуються ігноруватись вказівки генерального директора щодо ознайомлення з внутрішньою документацією, яка була направлена йому на електронну пошту, та що начебто він не дотримується вимог порядку оформлення документації, нав`язуючи своє бачення.

Аналогічне викладено в доповідній записці від 04.10.2023 ОСОБА_4 , як помічником керівника, а не як інспектора з кадрів, оскільки вона працює одночасно на двох посадах в цьому закладі. З цього приводу на даній доповідній записці генеральним директором ОСОБА_5 було накладено резолюція щодо отримання від позивача пояснення, у зв`язку із чим ним було надано відповідні пояснення від 05.10.2023 та подано керівнику про що наявна відмітка про реєстрацію даного пояснення в журналі реєстрації №55 від 06.10.2023.

Однак, при розгляді даної доповіді згідно з Протоколом наради від 09.10.2023 не було заслухано та враховано надані позивачем пояснення від 05.10.2023 з обґрунтуваннями, що підтверджується Протоколом наради від 09.10.2023 року, оскільки в ньому відсутня будь яка інформація про розгляд даного пояснення із зазначеними реквізитами.

Окрім того, Протокол наради від 09.10.2023 підтверджує те, що не було встановлено обставин, які б підтверджували, що вказана в доповіді інформація є саме дисциплінарним проступком, який начебто ним було вчинено, а також те, що не було встановлено, які саме норми трудової дисципліни було порушено позивачем. Окрім того, в проколі наради не зазначено, які конкретно обставини були досліджені і яким чином вони досліджувались.

Також, зазначає, що відповідно до назв та змісту самих рішень Тернопільської обласної ради №776 від 22.08.2023 та №777 від 22.08.2023, Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанні було надано дозвіл на передачу майна в оренду. Відповідно до посадової інструкції заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном затвердженої 20.04.2023 генеральним директором на нього не покладено жодного функціонального обов`язку, а також відсутні будь які права та повноваження щодо передачі майна в оренду, а наявні лише обов`язки, щодо ведення обліку нерухомого майна, а також обліку договорів оренди будівель та приміщень на електронній платформі E-Tender/Prozorro.

Натомість, передача майна в оренду передбачає підготовку та укладання договорів оренди. Відповідно до пункту 4.6 посадової інструкції начальника організаційно-правового відділу затвердженої наказом генерального директора від 14.04.2023 №67-В, саме начальник організаційно-правового відділу ОСОБА_6 бере участь в підготуванні та укладанні договорів, та відповідно до пункту 4.5 посадової інструкції начальник організаційно-правового відділу здійснює підготовку висновків з правових питань, які виникають у процесі діяльності Підприємства, а також відповідно до п.4.1 бере участь у разі потреби у формуванні документів, що готуються в Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанні. А тому, питання щодо укладення договорів оренди та передачі майна в оренду і виконання рішень Тернопільської обласної ради відповідно до чинного законодавства відносяться до компетенції начальника організаційно-правового відділу.

Відповідно до пункту 6.4 розділу 6 з назвою «Система підпорядкування і зв`язки з посадою» посадової інструкції заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном затвердженої 20.04.2023 генеральним директором визначено, що у своїй практичній діяльності він має право безпосередньо контактувати, в тому числі із начальником організаційно-правового відділу.

Відповідно до п. 6.4 його посадової інструкції, враховуючи зміст накладених генеральним директором віз на вищевказаних рішеннях Тернопільської обласної ради №776 від 22.08.2023 та №777 від 22.08.2023, а саме віз з дорученням « ОСОБА_7 . До виконання згідно чинного законодавства, виконати до 29.09.2023 року», ним з метою виконання вказаних доручень у формі віз на рішеннях Тернопільської обласної ради №776 від 22.08.2023 та №777 від 22.08.2023 під даними візами генерального директора було надано ним доручення начальнику організаційно-правового відділу К. Стаднику у формі накладання віз на вищевказаних документах з наступними дорученнями, а саме « ОСОБА_8 . До виконання згідно чинного законодавства. Прозвітувати до 28.09.2023 року». Однак ОСОБА_6 відмовився виконувати доручення, яке було надано з метою виконання резолюції генерального директора ОСОБА_9 , повідомивши позивача, що він підпорядковується виключно генеральному директорові.

Таким чином, даний факт підтверджує вжиття ним заходів щодо виконання доручення генерального директора та створення йому штучних перешкод ОСОБА_10 в реалізації його повноважень і відмову ним виконувати доручення позивача у справі.

У зв`язку із цим ним, як заступником генерального директора, генеральному директорові відповідно до пункту 5.2 посадової інструкції було складено доповідну записку від 27.09.2023 у якій зазначено, що з метою виконання доручень ним було надано вказівки начальнику організаційно-правового відділу К. Стаднику. Однак, ОСОБА_6 відмовився виконувати надані доручення, як заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном. Дана доповідна записка була надіслана листом на адресу TOB ТАО після відмови помічником керівника ОСОБА_4 отримувати та реєструвати вказану доповідну записку.

Однією із підстав у витягу з Протоколу наради від 09.10.2023 вказано, що до 06.10.2023 ним не підготовлено проект наказу щодо створення робочої комісії. Однак, не зазначено, якого саме наказу проект він не підготував до 06.10.2023 і створення якої саме це групи стосується. Якщо це стосується доповідної записки від 26.09.2023 про те, що у складі завалилась частина стіни та про необхідність створення комісії з цього приводу, то дану доповідну записку було подано ним і ним було запропоновано створення робочої групи. Натомість, ОСОБА_3 відмовлялась її отримувати та реєструвати, тому він був вимушений надсилати доповідну записку поштовим відправленням, а далі, коли ця доповідна була отримана ТОВ ТАО через пошту, ним було подано проект наказу, однак ОСОБА_3 повідомила, що він не підходить і відмовилась його отримувати, а тепер вказує, що ним не було вчасно підготовлено відповідного проекту наказу.

Таким чином, вказав позивач, йому чинились перешкоди в реалізації його повноважень, про що він неодноразово доповідав генеральному директорові, однак генеральний директор ОСОБА_11 на них жодним чином не відреагувала та не повідомила його про результати їх розгляду.

Також, однією із підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з витягом з протоколу наради від 09.10.2023 було і те, що ним продовжуються ігноруватись вказівки генерального директора щодо ознайомлення з внутрішньою документацією, яка була направлена йому на електронну пошту, та що начебто він не дотримується вимог порядку оформлення документації, нав`язуючи своє бачення. Однак, йому не було надано жодної вказівки генерального директора ОСОБА_9 , оформленої згідно чинного законодавства, щодо ознайомлення з внутрішньою документацією. Так, посадовою інструкцією від 20.04.2023, з якою його ознайомили, зокрема Розділом 4 «Завдання і обов`язки», не передбачено обов`язку щодо його обов`язкового ознайомлення з внутрішньою документацією, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, які не передбачені посадовою інструкцією є протиправним. Окрім того, позивач не відмовлявся ознайомлюватись з внутрішньою документацією оскільки в цьому ж протоколі наради від 09.10.2023 вказано, що внутрішня документація була йому скинута на електронну скриньку, яку він я сам надав, а тому твердження позивача є безпідставними та не підтвердженими доказами.

Вважає, що його протиправно притягнуто до відповідальності, яка не визначена для його посади за правопорушення, яке начебто він вчинив, та яке не належить до сфери його відповідальності, тому відсутні підстави для застосування до позивача дисциплінарних стягнень.

02.02.2024 судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача, який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки викладені у позовній заяві аргументи є необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству, враховуючи наступне.

Так, рішеннями Тернопільської обласної ради від 22.08.2023 №776 та № 777 (далі Рішення) було надано дозвіл Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанню на передачу в оренду на аукціоні частини нежитлових приміщень площею 88,3 кв.м. у Підгайці та 79,6 кв.м. у м. Борщів - відповідно.

Згідно підстав позову позивача зазначено наступне.

Роботодавець мав зажадати від порушника письмові пояснення і такі пояснення надані - пояснення ОСОБА_12 від 05.10.2023, які долучені позивачем до позову. Так, на 2-гій сторінці описано, що ОСОБА_13 до 29.09.2023, як і до 02.10.2023, так і до безпосередньо 05.10.2023, з приводу доручення до виконання Рішень не вчинено жодних дій. ОСОБА_2 не розпочав відповідних процедур та дій передбачених Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483. На інших сторінках описується та доводиться, що позивач, якщо бажає, досягає поставлених цілей. Якщо він мав на меті передати керівнику доповідні, він їх передав (надіслав поштою) і жодні працівники йому в цьому на заваді не стали. Вказані доповідні також підтверджують невиконання позивачем поставлених перед ним розпоряджень. Особливої уваги заслуговує той факт, що згідно численної практики Верховного Суду, при доведеності порушення працівником трудової дисципліни, не відібрання у нього письмових пояснень з приводу порушень не може бути підставою для визнання наказу про звільнення незаконним. При цьому, порушення та вина ОСОБА_14 доводяться його доповідними записками та поясненнями які ним долучені до позову.

Щодо твердження позивача про те, що стягнення оголошується в наказі, представник відповідача вказав, що стягнення, яке застосоване до позивача - оголошено в наказі, зокрема в наказі від 09.10.2023р. №79/В. Витяг із даного наказу, який дублює безпосередньо наказ, наданий на руки позивачу, який ним долучено до позову.

Щодо твердження позивача про те, що стягнення повідомляється працівникові під розписку, представник відповідача вказав, що вказаний наказ був повідомлений позивачу під розписку. Так, на розвороті вказаного наказу міститься не тільки підпис позивача, а й напис: «Копії належним чином завірених документів та матеріалів на підставі яких був прийнятий наказ про оголошення мені догани не отримано. Отримав тільки витяг з наказу№79/В від 09.10.2023р та витяг з протоколу наради від 09.10.2023р.».

Із наведеного вбачається, що усі вимоги, які позивач зазначив як підставу позову, передбачені ст. 149 КЗпП України виконані, а тому у позивача відсутні підстави для позову в задоволенні якого слід відмовити.

Оскільки позивач ОСОБА_2 не розпочав проведення процедури з передачі в оренду нерухомого майна згідно прийнятих рішень, це питання обговорювалось на нараді, що відбулась 02.10.2023. Згідно витягу з протоколу наради від 02.10.2023, ОСОБА_2 станом на 02.09.2023 не виконав доручення генерального директора щодо виконання Рішення №776 та №777 Тернопільської обласної ради. Пояснення ОСОБА_15 , що наведені у витягу узгоджуються із поясненнями наведеними у позовній заяві, його поясненнях від 05.10.2023, доповідних записках. За підсумками наради генеральний директор ОСОБА_9 повідомила про необхідність виконання її розпоряджень та попередила про застосування дисциплінарних стягнень.

За наслідками наради генеральний директор ОСОБА_9 зажадала від позивача, начальника організаційно-правового відділу К. Стадника, інспектора з кадрів та помічника керівника ОСОБА_16 , письмових пояснень за наслідками повідомлених фактів на нараді і такі пояснення позивача від 05.10.2023 були надані позивачем.

Згідно з витягу із наради від 09.10.2023 встановлено, що ОСОБА_17 так і не розпочав процедуру передачі майна в оренду, чим не виконав розпорядження (вказівок) генерального директора ОСОБА_9 , щодо виконання рішень Тернопільської обласної ради №776 та №777. У витягу також згадуються надані пояснення ОСОБА_12 та інших працівників. У зв`язку із чим за систематичне невиконання вказаних вище доручень, генеральним директором прийнято рішення оголосити позивачу догану.

За наслідками наради, відповідно до ухваленого протокольного рішення, був підготовлений відповідний наказ від 09.10.2023 №79/В, яким ОСОБА_18 оголошено догану та повідомлено під розписку.

Із наведеного вбачається вказав представник відповідача, що позивачем не наведено належних підстав позову, а також відсутні докази на підтвердження позовних вимог. Доводи наведені позивачем відображають його бачення вимог законодавства які він трактує на власний розсуд, однак такі не гуртуються на нормах права.

02.02.2024 судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий ОСОБА_9 , який мотивований тим, що згідно наведених підстав та предмету позову, у неї відсутня правосуб`єктність у даному провадженні. Такий суб`єкт права, як «Директор Комунального закладу Тернопільське обласне виробничо-торгове аптечне об`єднання Марків Наталія Василівна» - відсутній. Тому, в задоволені позову просить відмовити.

15.02.2024 судом зареєстрована відповідь на відзив подана позивачем, в якій він не погодився із доводами викладеними відповідачем у відзиві на позов. Вважає, що доводи викладені у відзиві не заслуговують на увагу. Тому, просить суд врахувати його пояснення, міркування та аргументи.

27.02.2024 судом зареєстровані заперечення на відповідь на відзив, подані представником Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання, в яких представник відповідача зазначає, що позивач стверджує, що «резолюції» Генерального директора від 22.08.2023 на рішеннях йому недостатньо та зазначає, що така резолюція для його фактичного виконання мала бути оформлена окремим наказом, який мав бути доведений у встановленому порядку під підпис. Із наведеного вище та позовної заяви вбачається, що з такими «резолюціями» позивач ознайомлений 22.08.2023, тобто завчасно і часу для виконання поставлених завдань у позивача було достатньо. Це також підтверджується доводами позивача щодо накладення власної резолюції на вказаних розпорядженнях, а саме «К. Стаднику. До виконання згідно чинного законодавства. Прозвітувати до 28.09.2023 року» (стор. 5, абз. 1, 2).

Представник відповідача вказав, що із наведеного вбачається однобічний підхід позивача до ситуації. В першому випадку він стверджує, що резолюція генерального директора не є розпорядженням для нього, оскільки необхідний окремий наказ, в іншому випадку аналогічного змісту, резолюція позивача для начальника організаційно-правового відділу К. Стадника є таким наказом для останнього і він мав обов`язково його виконати та доповісти на наступний день. Із наведеного вбачається однобічність та упередженість поведінки позивача. В одному випадку резолюція є належним та обов`язковим до виконання наказом, розпорядженням, тощо, в іншому - ні.

Тому, сторона відповідача вважає, що резолюції генерального директора на рішеннях обласної ради, є належним наказом чи розпорядженням, яке мало бути виконано позивачем.

Крім наведеного, із резолюції позивача вбачається, що для належного початку виконання поставленої задачі достатньо однієї доби. Дотримуючись такої позиції позивача, відповідач вправі розраховувати, що і позивачу достатньо було б для виконання резолюції Генерального директора однієї доби. Позивачу не було б важко віднайти належну особу для проведення оцінки об`єктів оренди, для проведення рецензії зробленої оцінки та звернутись у будь який спосіб до цих осіб щоб вони надали відповідні договори та провели такі оцінки та рецензії на виконання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Представник відповідача вказав, що позивач міг зробити такі дії включно до дня застосування до нього стягнення, зокрема вчинити дії які стосуються лише оцінки майна, однак цього не зробив, займаючись усім окрім виконання розпорядження (резолюції) керівника на Рішеннях обласної ради.

Також, представник відповідача зауважив, що начальник організаційно-правового відділу К. Стадник не є підлеглим позивача і згідно наказу про розподіл обов`язків він безпосередньо підпорядкований генеральному директору і виконує його розпорядження. Враховуючи наведене, вважає порушення наявним, тому в задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.01.2024 відкрито провадження у справі № 607/25217/23, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 , з 21.04.2023 прийнятий на посаду заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання.

Відповідно до посадової інструкції заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном, що затверджена генеральним директором 20.04.2023, із якою ОСОБА_19 ознайомлений 21.04.2023:

п. 1.2. Основна функція заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном - забезпечення збереження нерухомого майна Тернопільської обласної ради, що перебуває в господарському віданні Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання. Здійснення заходів із здавання в оренду такого майна та/або приватизації даної нерухомості...

п. 1.3. У своїй діяльності заступник генерального директора по роботі з нерухомим майном керується Конституцією України, ..., статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання, наказами генерального директора, цією посадовою інструкцією.

п. 4.11. Забезпечує ведення обліку нерухомого майна, а також договорів оренди будівель та приміщень на електронній платформі Е-Tender/PROZORRO;

п. 4.12. Веде встановлену документацію та належно зберігає її.

п. 4.14. Виконує правила внутрішнього трудового розпорядку Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання.

п. 4.15. При необхідності виконує інші розпорядження генерального директора пов`язані з функціональними обов`язками.

Функціональні обов`язки позивача наведені в п. 1.2, 1.3, та розділі 4 даної інструкції.

п.6.4. у своїй практичній діяльності з питань роботи з нерухомим майном безпосередньо контактує із: генеральним директором, завідувачами структурних підрозділів, головним бухгалтером, начальником організаційно-правового відділу.

Згідно розділу 4 Відповідальність: Заступник генерального директора по роботі з нерухомим майном несе відповідальність за: неякісне виконання або невиконання посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією; порушення правил внутрішнього розпорядку.

22.08.2023 на п`ятій сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради прийнято рішення №777 «Про надання Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанню дозволу на передачу в оренду нерухомого майна». Згідно резолюції генерального директора Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання Наталії МАРКІВ, вказане рішення надано для виконання ОСОБА_2 згідно чинного законодавства до 29.09.2023.

Також, 22.08.2023 на п`ятій сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради прийнято рішення №776 «Про надання Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанню дозволу на передачу в оренду нерухомого майна». Згідно резолюції генерального директора Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання Наталії МАРКІВ, вказане рішення надано для виконання ОСОБА_2 згідно чинного законодавства до 29.09.2023.

Згідно з Витягом з Протоколу наради від 09.10.2023 Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання встановлено, щодо доручень з візою генерального директора «До виконання Р.ТВАРДОВСЬКИЙ» станом на 09.00 09.10.2023 не виконано, зокрема: - до 29.09.2023, щодо рішення №776 ТОР; - до 29.09.2023, щодо рішення №777 ТОР; - продовжує ігнорувати вказівки генерального директора щодо ознайомлення з внутрішньою документацією, яка була відправлено йому на електронну пошту, недотримується вимог порядку оформлення документації, нав`язуючи своє бачення оформлення документів. У зв`язку із чим, за систематичне невиконання доручень та вказівок, генеральним директором прийнято рішення оголосити Р.Твардовському догану.

Витягом з Наказу №79/В від 09.10.2023, за систематичне невиконання доручень та ігнорування вказівок генерального директора ОВТ аптечного об`єднання Наталії МАРКІВ накладено дисциплінарне стягнення догану на Романа ТВАРДОВСЬКОГО, заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення став Протокол наради від 09.10.2023.

Даючи оцінки спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд звертає увагу на наступне.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені ст.ст.43-46 Конституції України.

Питання притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності також врегульовано нормами КЗпП України.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У вказаній справі між сторонами виник трудовий спір, щодо визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. При вирішенні спору суд виходить з норм матеріального права, які регулюють трудові правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника, а дисциплінарна відповідальність працівників є одним із видів юридичної відповідальності саме за протиправні діяння працівника.

Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивачку дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Крім цього, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушення ним свої трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Отже, дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником без поважних причин своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Керівник установи або уповноважений ним орган має право застосувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку за наявності вини особи, яка порушила трудові обов`язки, з врахуванням характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Суд надає оцінку законності оскаржуваного наказу з урахуванням того, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 499/760/20 зазначено наступне: ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності».

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 347/2024/21: «Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна добросовісність та активність працівника при виконанні трудових обов`язків.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розрядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

За змістом правової позиції Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17 (провадження № 61-38286св18), предметом розгляду якої була вимога про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, наказ про накладення на працівника дисциплінарного стягнення має відповідати вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому має бути зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків.

При цьому, за приписами ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Так, оскаржуваний наказ Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання від 09.10.2023 №79/В «Про накладення дисциплінарного стягнення догани на Романа ТВАРДОВСЬКОГО» не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки: у ньому не зазначено які саме дії (бездіяльність) позивача призвели до порушення або неналежного виконання трудових обов`язків; у ньому не зазначені ані дата вчинення Позивачем порушень трудових обов`язків, ані фактичних та конкретних обставин щодо порушення трудової дисципліни; у ньому не зазначені будь-які докази вини Позивача та наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків.

Натомість вказаний наказ містить лише загальне формулювання «За систематичне невиконання доручень та ігнорування вказівок генерального директора ОВТ аптечного об`єднання Наталії МАРТКІВ», що жодним чином не пояснює суті порушень трудової дисципліни з боку ОСОБА_2 .

Крім цього, для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2023 року у справі № 452/2495/20 та від 10 лютого 2021 року у справі № 325/1138/19).

Відповідно, оскаржуваний наказ жодним чином не розкриває жодного з обов`язкових елементів дисциплінарного проступку, зокрема вини працівника.

Таким чином, відповідний наказ є нечітким і незрозумілим, що свідчить про відсутність з боку ОСОБА_2 будь-яких трудових порушень, які б могли бути підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Окрім того, при оголошенні Позивачеві догани Відповідачем не було враховано попередній позитивний досвід роботи, досягнення та результати працівника, а також не доведено завдання позивачем будь-якої шкоди.

Як наслідок, оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Із досліджених матеріалів справи вбачається, що Позивачем вчинялися дії, щодо виконання рішень №777 від 22.08.2023 та №776 від 22.08.2023 «Про надання Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанню дозволу на передачу в оренду нерухомого майна». Зокрема, як вбачається із доповідної записки заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном ТОВ ТАО Р.Твардовського адресованої генеральному директору ТОВ ТАО Н.Марків, «Відповідно до резолюції «До виконання Р.Твардовський» наданої Вами на документах №777 від 22.08.2023, №776 від 22.08.2023 «Про надання Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанню дозволу на передачу в оренду нерухомого майна» та №770 від 22.08.2023 «Про визначення балансоутримувача нерухомого майна та надання дозволу на укладення договору оренди» ним було надано доручення К.Стаднику, начальнику організаційно-правового відділу ТОВ ТАО, та надано ряд вказівок. Однак, ОСОБА_20 відмовився виконувати надані ним доручення як заступника генерального директора по роботі з нерухомим майно ТОВ ТАО».

До того ж, як вбачається із резолюції на рішеннях №№776, 777 від 22.08.2023 накладеної генеральним директором ТОВ ТАО Марків Н.: « ОСОБА_2 до виконання згідно чинного законодавства до 29.09.2023» не зазначено, яким чином відповідно до посадових обов`язків ОСОБА_2 , адресована ОСОБА_2 . резолюція підлягала до виконання останнім, оскільки, на переконання суду, така резолюція не містила чітких та зрозумілих вказівок, які повинен був виконати позивач відповідно до його посадових обов`язків.

Так, в оспорюваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто мають бути викладені фактичні обставини, які послужили підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

В оспорюваному наказі про притягнення до дисциплінарного відповідальності не зазначено фактичних обставин, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Вказаний наказ про накладення дисциплінарного стягнення є неконкретним, не містить жодних фактичних обставин, які давали б підстави для його видання.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні посилався на те, що він жодних правопорушень, які зазначені в наказі не вчиняв, навпаки намагався виконати поставленні перед ним завдання, проте працівниками ТОВТАО йому чинилися перешкоди.

Враховуючи наведене, відповідач повинен був надати належні, допустимі та достовірні докази правомірності своїх дій, а саме, докази вчинення позивачем порушень при виконанні ним посадових обов`язків.

Так, відповідачем, не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 , під час перебування на посаді заступника генерального директора по роботі із нерухомим майном Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання, вчинено порушення трудової дисципліни.

Суд констатує, що відповідачем жодним належним та допустимим доказом не було доведено факту правомірності застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача ОСОБА_2 .

Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає спірний наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стосовно ОСОБА_2 незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Інші доводи сторін не впливають на вирішення спору, оскільки суд прийшов до висновку про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення з огляду на відсутність доказів систематичного невиконання ОСОБА_2 доручень та ігнорування вказівок директора ОВТ аптечного об`єднання Наталії Марків.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

За таких обставин, наказ про оголошення догани ОСОБА_2 не відповідає вимогам трудового законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушень трудової дисципліни в діях позивача судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підлягають задоволенню, а саме визнанню протиправним та скасуванню наказу Генерального директора Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання від 09.10.2023 №79/В про накладення дисциплінарного стягнення догани на ОСОБА_21 , заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позовних вимог сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., заявлені позовні вимоги задоволені судом повністю, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 147, 149 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 76-83, 133, 141, 246, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального директора Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання від 09.10.2023 №79/В про накладення дисциплінарного стягнення догани на ОСОБА_21 , заступника генерального директора по роботі з нерухомим майном.

Стягнути із Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання в користь ОСОБА_2 1073,60 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , проживає за адресом: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Тернопільське обласне виробничо-торгове аптечне об`єднання, адреса: вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 30249871.

Відповідач: Директор Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання Марків Наталія Василівна, адреса: вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль, 46002.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич