Ухвала
від 15.10.2024 по справі 750/14524/24
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/14524/24

Провадження № 2-з/750/43/24

У Х В А Л А

15 жовтня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Маринченко О.А., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в:

14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Житлокомунпостачторг» про витребування квартири АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити державним реєстраторам, особам, які виконують функції, повноваження реєстратора вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Обґрунтовано заяву,зокрема,тим,що 20серпня 2021року між ОСОБА_1 таПриватним акціонернимтовариством «Житлокомунпостачторг»було укладенодоговір купівлі-продажуправа вимогищодо набуття ОСОБА_1 прававласності наквартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 повністювиконала зобов`язанняза договором,здійснила своєчаснета повнеперерахування грошовихкоштів накористь Приватногоакціонерного товариства«Житлокомунпостачторг».Однак,Приватне акціонернетовариство «Житлокомунпостачторг»не визнаєвиконання заявникомумов договоруі вживаєзаходів щодопозбавлення правзаявника навказану квартиру,яке самоі відчужилозаявнику.Зокрема,27вересня 2024року Приватнеакціонерне товариство«Житлокомунпостачторг» зареєструвало за собою право власності на спірну квартиру, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Таким чином, існує загроза, що до моменту ухвалення судом рішення в справі відповідач відчужить квартиру іншій особі, у зв`язку з чим позивачу доведеться докладати значних зусиль для відновлення своїх прав. Також, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що позивачу доведеться додатково звертатися до суду з позовами до інших відповідачів, що набудуть право власності на квартиру.

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процессуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно дочастин першої,другої статті149ЦПК Українисуд зазаявою учасникасправи маєправо вжитипередбачених статтею150цього Кодексузаходів забезпеченняпозову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із частиною першою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії;3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання;5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту;6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, зокрема, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін і інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

При вирішенніпитання прозабезпечення позовусуд маєздійснити оцінкуобґрунтованості доводівзаявника щодонеобхідності вжиттявідповідних заходівз урахуваннямтакого:розумності,обґрунтованості іадекватності вимогзаявника щодозабезпечення позову;забезпечення збалансованостіінтересів сторін,а такожінших учасниківсудового процесу;наявності зв`язкуміж конкретнимзаходом забезпеченняпозову іпредметом позовноївимоги,зокрема,чи спроможнийтакий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд бере до уваги, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, так як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову.

З доказів, наданих заявником, слідує, що між сторонами дійсно виник спір і відповідач може відчужити спірну квартиру, а тому суд вбачає наявність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду (у разі задоволення позову).

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру є адекватним, співмірним та ефективним способом забезпечення позову про витребування квартири із чужого незаконного володіння. У свою чергу, незастосування такого заходу забезпечення позову може призвести до необхідності вчинення заявником додаткових дій для захисту своїх прав.

За встановлених обставин, суд знаходить підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.

Разом з тим, вимоги заявника про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам,особам,які виконуютьфункції,повноваження реєстраторавчиняти будь-якіреєстраційні дії,пов`язані здержавною реєстрацієюречових прав на спірну квартиру, суд вважає не обґрунтованими.

Крім того, заявником не наведено доводів щодо недостатності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, у зв`язку з чим заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 149-153, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Приватному акціонерному товариству «Житлокомунпостачторг».

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Боржником є: Приватне акціонерне товариство «Житлокомунпостачторг», ідентифікаційний код 03336396; місцезнаходження: вул. Гонча, 59, м. Чернігів.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсябезпосередньо досуду апеляційноїінстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Маринченко

СудДеснянський районний суд м.Чернігова
Дата ухвалення рішення15.10.2024
Оприлюднено17.10.2024
Номер документу122298845
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів

Судовий реєстр по справі —750/14524/24

Ухвала від 15.10.2024

Цивільне

Деснянський районний суд м.Чернігова

Маринченко О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні