Постанова

від 17.09.2024 по справі 910/7770/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/7770/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 17.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 (повний текст ухвали складено та підписано 21.06.2024)

у справі № 910/7770/24 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

1) Нововоронцовської селищної ради

2) Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум»

2) Комунального некомерційного підприємства «Нововоронцовська центральна лікарня» Нововоронцовської селищної ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 56 832,08 грн

В С Т А Н О В И В :

21.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунального некомерційного підприємства "Нововоронцовська центральна лікарня" Нововоронцовської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу та про стягнення 56 832,08 грн коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди №3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 №170 на постачання електричної енергії споживачу, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунального некомерційного підприємства "Нововоронцовська центральна лікарня" Нововоронцовської селищної ради з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними, та як наслідок, 56 832,08 грн підлягають відповідачем-1 поверненню як безпідставно отримані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 справу №910/7770/24 за позовом Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» та Комунального некомерційного підприємства «Нововоронцовська центральна лікарня» Нововоронцовської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу та про стягнення 56 832,08 грн коштів разом з доданими до неї документами передано за виключною підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся 04.07.2024 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 04.07.2024, у якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва 24.06.2024 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Так, прокурор вказує, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми процесуального права, які визначають правила територіальної підсудності справи. А крім того, судом при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», зокрема, що справи, які були підсудні господарському суду Херсонської області тепер підсудні господарському суду Одеської області

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/7770/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. з 06.07.2024 у відрядженні, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/7770/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 прийнято апеляційну скаргу Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 визначеною колегією суддів, витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7770/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/7770/24.

22.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7770/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 апеляційну скаргу Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/7770/24 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків для надання доказів надсилання апеляційної скарги з доданими до неї документами позивачу-1 (Нововоронцовській селищній військовій адміністрації Бериславського району Херсонської області).

05.08.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Бериславської окружної прокуратури на адресу Північного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшла заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 02.08.2024, з доказами надсилання апеляційної скарги з доданими до неї документами позивачу-1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/7770/24, справу призначено до розгляду на 17.09.2024.

В судове засідання 17.09.2024 з`явився прокурор. Представники позивачів та відповідачів в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Прокурор надав свої пояснення, в яких підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунального некомерційного підприємства "Нововоронцовська центральна лікарня" Нововоронцовської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу та про стягнення 56 832,08 грн коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунального некомерційного підприємства "Нововоронцовська центральна лікарня" Нововоронцовської селищної ради з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними, та як наслідок, 56 832,08 грн підлягають поверненню як безпідставно отримані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 справу №910/7770/24 за позовом Справу за позовом Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» та Комунального некомерційного підприємства «Нововоронцовська центральна лікарня» Нововоронцовської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 16.02.2021 та № 4 від 23.03.2021 до договору від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу та про стягнення 56 832 грн 08 коп. коштів. разом з доданими до неї документами передано за виключною підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

Місцевий господарський суд передав справу за виключною підсудністю до господарського суду Херсонської області, виходячи з того, що предметом спору за вищевказаним позовом є визнання недійсними додаткових угод та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" надмірно сплачених коштів за придбання електричної енергії у сумі 56 832,08 грн за договором від 28.12.2020 № 170 на постачання електричної енергії споживачу, предметом якого є постачання електричної енергії до об`єкт нерухомого майна, що розташовано за адресою: Херсонська область, Бериславський район, селище міського типу Нововоронцовка(з), вулиця Гагаріна, будинок 64. А оскільки місцем знаходження нерухомого майна є Херсонська область, враховуючи правила виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, суд дійшов висновку, що позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає передачі за виключною підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Стаття 29 Господарського процесуального кодексу України встановлює підсудність справ за вибором позивача. Частина перша вказаної статті визначає, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

За частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

Отже, зазначеними процесуальними нормами статті 29 Господарського процесуального кодексу України саме позивач наділений правом вибору за місцезнаходженням якого з відповідачів подати позов до суду.

Прокурор звертаючись з вказаним позовом до Господарського суду міста Києва, виходив з того, що місцезнаходження відповідача ТОВ «Енергум» є місто Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, літ. А, офіс 320, а оскільки однією з вимог є стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 56 832,08 грн саме з Відповідача-1, то застосовуються загальні правила підсудності, як до спорів предметом яких є стягнення заборгованості за договором.

Згідно з частиною п`ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Колегія суддів зазначає, що до спорів, що виникають з приводу виконання договорів, позовні вимоги, в яких безпосередньо стосуються виконання робіт з визначеним у договорі місцем виконання, може бути застосована ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, а до спорів предметом яких є стягнення коштів, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір пов`язаний з місцем виконання робіт, застосовуються загальні правила підсудності.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.06.2019р. у справі № 903/432/18.

Проте, суд першої інстанції вважав, що до цього спору мають бути застосовані процесуальні норми, що визначають виключну підсудність спору.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Спори, що виникають із приводу нерухомого майна і розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини, виходячи з імперативних вимог норми ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічної правової позиції щодо визначення виключної підсудності справ судами, дотримується Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17, та у постанові від 16.09.2019 у справі № 916/142/19.

Як наголошено у постанові Верховного Суду у справі №638/1988/17 від 10.04.2019 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, а також позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Отже, колегія суддів звертає увагу, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Проте, даний спір стосується визнання недійсними додаткових договорів та стягнення з відповідача-1 56 382,08 грн. як надмірно сплачених коштів по договору, а не про фактичне виконання останнім зобов`язань з виконання робіт за договором, внаслідок чого позовна заява була подана до Господарського суду міста Києва.

Колегією суддів врахована правова позиція Верховного Суду висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, де суд касаційної інстанції дійшов висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність, стосується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у вказаній справі №911/2390/18 спір виник з приводу стягнення заборгованості за користування нерухомим майном за договором оренди, тому суд касаційної інстанції констатував, що такий спір є спором «з приводу» нерухомого майна, та застосував норми виключної підсудності, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Однак, спір у цій справі №910/7770/24 виник в зв`язку з укладенням між відповідачами додаткових угод №3 від 16.02.2021 та №4 від 23.03.2021 до договору постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2020 №170, що суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а тому, прокурор звернувся з вимогами про визнання вказаних додаткових угод недійсними та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» надмірно сплачених коштів.

Колегія суддів звертає увагу, що спір не стосується правовідносин оренди, та правовідносин будь-якого іншого користування нерухомим майном, спір не стосується стягнення заборгованості за користування нерухомим майном. Спір взагалі не стосується нерухомого майна, оскільки договір породжує виключно обов`язки з поставки товару та оплати за поставлену та спожиту електроенергію, та жодним чином не стосується прав та інтересів щодо об`єкту, як нерухомого майна. Об`єкт, який передається однією стороною договору іншій в обмін на грошові кошти є результат робіт/послуг, а не нерухоме майно.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду згідно з ст.280 Господарського процесуального кодексу України оскільки.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку, знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/7770/24 - скасуванню. Матеріали справи слід повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції (вирішення питання щодо відкриття провадження у справі), розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/7770/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/7770/24 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/7770/24 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 08.10.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв