Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/6343/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа№ 910/6343/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024

за результатами розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ"

про визнання недійсним договору №1233 про надання телекомунакаційних послуг від 25.01.2019

у справі № 910/6343/24 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО"

про стягнення 1 846 640,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог зустрічної позовної заяви.

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ" (далі - позивач) 1 339 573,83 грн пені, 356 131,96 грн інфляційних втрат та 150 934,75 грн 3% річних нарахованих на суму боргу, яка була стягнута з відповідача за рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/9791/23.

16.07.2024 відповідачем було подано зустрічну позовну заяву в межах даної справи з вимогою визнати недійсним Договір № 1233 про надання телекомунікаційних послуг від 25.01.2019, укладений між ТОВ "Нові мережі України" та ТОВ "Лізко" з 01.01.2022.

Свій зустрічний позов відповідач мотивує тим, що між ним та позивачем укладено Договір № 1233 про надання телекомунікаційних послуг від 25.01.2019 за умовами п. 2.1 Договору в редакції від 11.03.2021 з урахуванням Додаткової угоди №2 до Договору виконавець зобов`язується за замовленням замовника, а також в інших випадках, передбачених Договором, надати послуги, що складаються з:

2.1.1 забезпечення надійної маршрутизації основного і резервного Сигналу Програми від Точки комунікації до Точок доставки у відповідності до Замовлення (яке оформлюється у вигляді додатку до даного Договору і є його невід`ємною частиною) та в інших випадках, передбачених Договором;

2.1.2 організація каналу передачі даних системи моніторингу Замовника від Провайдера.

За твердженням відповідача, 02.07.2024 з інформації наданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (а саме з листа № 06-3925104 від 06.06.2024) йому стало відомо, що позивач відсутній у Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, всупереч прямим нормам закону про необхідність бути зареєстрованим у Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, що є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Відповідач просив суд поновити йому пропущений строк на звернення до суду із зустрічним позовом, оскільки відповідач дізнався про підстави для визнання Договору № 1233 про надання телекомунікаційних послуг від 25.01.2019 недійсним саме 02.07.2024.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" у задоволенні заяви про поновлення строку на подання зустрічного позову у справі №910/6343/24.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ" про визнання недійсним договору №1233 про надання телекомунікаційних послуг від 25.01.2019 та додані до неї документи повернуто заявнику.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачу за первісним позовом зустрічної позовної заяви як такої, що подана з пропуском строку, встановленого судом для подання відзиву в ухвалі про відкриття провадження у справі, та з огляду на відсутність підстав для його поновлення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" 29.07.2024 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/6343/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити пропущений строк для подання зустрічної позовної заяви ТОВ "ЛІЗКО" та відкрити провадження у справі за зустрічною позовною заявою до спільного розгляду з первісним позовом.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи

В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач за первісним позовом зазначив,судом першої інстанції не враховані підстави для поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, як поважні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/6343/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6343/24.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/6343/24 до надходження до суду матеріалів справи.

05.08.2024 матеріали справи № 910/6343/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/6343/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/6343/24. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024 справу № 910/6343/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/6343/24 прийнято до свого провадження.

Позиції учасників справи

09.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/6343/24 залишити без змін.

В обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не надав до суду жодних пояснень та обґрунтувань з приводу того, чому він раніше не звернувся із запитом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГГПК України.

Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Частиною першою статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Нормою пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК України, а саме для подання відзиву, який є строком, встановленим законом, оскільки в нормах пункту 3 частини другої статті 46 та частини першої статті 180 ГПК України не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.

За нормою частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК України вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд у межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК).

Частиною першою статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5172/19.

Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 про відкриття провадження у справі №910/6343/24 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, Товариство з обмеженою відповідальність "ЛІЗКО" отримало ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 30.05.2024.

Відтак, з огляду на наведені норми, зокрема норми частини першої статті 180 ГПК України, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву, а відповідно й пред`явити зустрічний позов, у строк до 14.06.2024 (включно).

Натомість із зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальність "ЛІЗКО" (відповідач) звернулось до суду першої інстанції 16.07.2024.

Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).

За змістом наведеної статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним із ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, із початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Таким чином, доводи скаржника про те, що строк на подання зустрічного позову підлягає поновленню, оскільки відповідач звертався із листом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку та не міг знати заздалегідь якого змісту буде надана відповідь, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані дії залежали виключно від волі скаржника та не можуть бути визнанні судом як об`єктивно непереборні обставини чи істотні перешкоди пропуску встановленого процесуального строку.

При цьому колегія зауважує, що встановлений строк на подання зустрічного позову є обов`язковим і порушення цього строку у даному випадку пов`язано з суб`єктивним ставленням скаржника до зазначених обставин. Процесуальний закон встановлює чіткі наслідки порушення цього строку.

Згідно ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Оскільки відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України, у задоволенні клопотання про поновлення цього строку судом обґрунтовано відмовлено, місцевим господарським судом правомірно повернуто зустрічну позовну заяву відповідача.

Крім того, колегія суддів враховує, що повернення оскаржуваною ухвалою суду зустрічного позову не позбавляє відповідача права пред`являти позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а отже відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/6343/24.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЗКО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/6343/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/6343/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6343/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

К.В. Тарасенко