Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/17169/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/17169/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Коробенка Г.П.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 (повний текст складено 30.05.2024)

у справі № 910/17169/23(суддя - Балац С.В.)

за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК"

до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД"

до відповідача 2 - ОСОБА_1

про стягнення 93 505, 87 дол. США та 3 631 426, 66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" (далі - скаржник, відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про стягнення 93.505,87 дол. США та 3.631.426,66 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" основну заборгованість за кредитом наданим у доларах США в сумі 84 531, 46 дол. США, основну заборгованість за кредитом наданим у гривнях в сумі 2 980 000, 00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом наданим у доларах США в сумі 8 974, 41 дол. США, заборгованість за процентами за користування кредитом наданим у гривнях в сумі 651 426, 66 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 84 162, 97 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 19.06.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Приватне акціонерне товариство "ЕЛЕКТРОГРАД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23 за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" про стягнення заборгованості, та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір відсотків за користування кредитом наданим у доларах США та у гривнях з урахуванням дійсного розміру заборгованості за кредитом.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно не розглянув та не відклав розгляд справи призначений на 20.05.2024, оскільки, вказане клопотання надійшло до суду 20.05.2024 о 14:25, а судове засідання 20.05.2024 відбулось з 10:53 до 11:43. Однак, клопотання було направлено представником Відповідачів до Господарського суду м. Києвачерез електронний суд 20.05.2024 року в 10:01, (що підтверджується скріншотом з електронного суду).

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що станом на дату подання позову , за даними бухгалтерського обліку у Відповідачів обліковується заборгованість у сумі 84531,46 доларів США,( а не 93 505,87 дол. США ) та 2 950 00,00 грн. (а не 3 631 426,66 грн.) Вказані розбіжності у розмірі позовних вимог, які Позивач вимагає стягнути з Відповідачів та даними бухгалтерського обліку носять значний характер, так, у доларах США вони становлять 8974,41 дол. США та 681426,66 грн, що є наслідком часткового погашення суми боргових зобов`язань, які обліковуються на рахунках у бухгалтерському обліку товариства

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що перевірка достовірності розміру боргу за Генеральним договором про здійснення кредитування від 22.07.2011 № 120/12/11-005-SUR83, (далі - Договір) з додатковими угодами, стосується предмета доказування та потребує спеціальних знань в фінансово-бухгалтерській сфері. Суддя такими знаннями не володіє, він не являється ні бухгалтером, ні фінансистом

Апеляційна скарга вмотивована також тим, що до повномасштабної війни основним джерелом доходу відповідача1 були комерційні поставки товару, однак після початку військових дій комерційні поставки скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Поставка комплектуючих в умовах воєнного часу скоротилась в десять разів, значно зросла їх вартість внаслідок зростання іноземних валют по відношенню до гривні. Значна частина комплектуючих для виготовлення обладнання є імпортного виробництва, не виготовлюється на території України вітчизняними виробниками. Тобто відповідач1, наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життя людей та зміцнення обороноздатності країни,

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Коробенко Г.П., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17169/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23 у справі № 910/17169/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

18.07.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/17169/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23 залишено без руху. Роз`яснено Приватному акціонерному товариству "ЕЛЕКТРОГРАД", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

05.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява з проханням відстрочити сплату судового збору на десять днів посилаючись на скрутне матеріальне становище та поломкою сервера і відсутністю зв`язку з банком.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відмовлено Приватному акціонерному товариству "ЕЛЕКТРОГРАД" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23 залишено без руху. Роз`яснено Приватному акціонерному товариству "ЕЛЕКТРОГРАД", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

18.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024, а саме докази сплати судового збору на суму 126 244, 46 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №17255 від 18.08.2024.

Суддя Яковлєв М.Л. з 12.08.2024 по 30.08.2024 перебував у відпустці.

Суддя Коробенко Г.П. з 15.08.2024 по 18.08.2024, з 22.08.2024 по 23.08.2024, з 29.08.2024 по 30.08.2024 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 02.10.2024.

18.09.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відзив вмотивовано тим, що клопотання АТ «ЕЛЕКТРОГРАД» про відкладення (перенесення) розгляду справи від 20.05.2024 доставлено до електронного суду 20.05.2024 о 13:48 год., тобто більше ніж через дві години після завершення судового засідання у справі №910/17169/23.

Позивач у відзиві зазначає, що не наведено жодної причини неможливості подання ані Відповідачем Захарченком Ю.М., ані Відповідачем АТ «ЕЛЕКТРОГРАД» клопотання про призначення експертизи в межах підготовчого провадження (та/або причини неможливості особистого замовлення ними висновку експерта та подання його в якості доказу). Не зазначено таких причин і в самому клопотанні ОСОБА_1 про призначення експертизи від 17.05.2024

Позивач вказує, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову у призначенні судової експертизи у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, суд першої інстанції використав надане суду процесуальним законом право прийняття судового рішення у відповідній формі

В обґрунтування відзиву позивач посилається на те, що сама по собі наявність обставин форс-мажору може бути використана стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, виключно для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання, тобто задля звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, а не для звільнення від їх виконання, то очевидно, що оскільки заявлена до стягнення заборгованість за Кредитним договором не є такою відповідальністю, то наявність чи відсутність обставин форсмажору не є предметом доказування у справі, що переглядається.

25.09.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" адвоката Марусича Максима Сергійовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.09.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" Дем`янець Яни Вікторівни до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 заяву представника Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" адвоката Марусича Максима Сергійовича та представника Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" Дем`янець Яни Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 02.10.2024.

01.10.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" надійшло клопотання про приєднання нових доказів, які підтверджують важкий період у діяльності товариства, та доводять, що в таких умовах неможливо працювати та отримувати прибуток, а саме: пошкодження майна товариства внаслідок прильоту ворожого бпла 26 серпня 2024 року, це вже 4-й приліт від початку війни.

У судове засідання, що відбулось 02.10.2024 з`явились представники позивача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Відповідачі в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».

Колегія суддів розглянувши клопотання скаржника про доручення нових доказів та доказів, які не існували на момент прийннят оскаржуваного рішення вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги докази, які виготовлено після вирішення справи судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2020 року у справі №908/1908/19.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" (в подальшому - позивач), як кредитором, та відповідачем-1, як позичальником, укладено генеральний договір про здійснення кредитування від 22.07.2011 № 120/12/11-005 (далі - Кредитний договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується надавати відповідачу-1 грошові кошти в гривнях на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим Кредитним договором та додатковими договорами до нього, в межах загального ліміту в сумі 8 000 000,00 грн, а відповідач-1 зобов`язується повертати кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим Кредитним договором та додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових договорах, але, в будь-якому разі, не більше 20 % річних в гривнях, а також сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначених тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться у додатку № 1 до цього Кредитного договору, який є його невід`ємною частиною, та у відповідних додатках до додаткових договорів до цього Кредитного договору (п. 1 Кредитного договору).

Пунктом 1 додаткового договору від 10.10.2014 № 3 до Кредитного договору визначено, що позивач зобов`язується надавати відповідачу-1 грошові кошти в гривнях та/або доларах США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим Кредитним договором та додатковими договорами до нього в межах загального ліміту в сумі 857 347,45 дол. США, а відповідач-1 зобов`язується повертати кредит у строки, терміни та в порядку, визначених цим Кредитним договором та додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових договорах, але в будь-якому разі не більше 35 % в гривнях та 16 % в доларах США, а також сплачувати комісії у розмірах та у порядку, визначених тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться у додатку № 1 до цього Кредитного договору, який є його невід`ємною частиною, та у відповідних додатках до додаткових договорів до цього Кредитного договору.

Положеннями пункту 5 додаткового договору від 12.02.2021 № 18 до Кредитного договору пункт 9.1 Кредитного договору сторони виклали у наступній редакції:

"9.1 Відповідач-1 повинен повернути позивачу кредит, наданий у доларах США частинами у наступні терміни:

- 8 500,00 дол. США - 26.02.2021;

- 9 500,00 дол. США - 31.03.2021;

- 11 000,00 дол. США - 30.04.2021;

- 11 000,00 дол. США - 31.05.2021;

- 11 000,00 дол. США - 30.06.2021;

- 11 000,00 дол. США - 30.07.2021;

- 11 000,00 дол. США - 31.08.2021;

- 11 000,00 дол. США - 30.09.2021;

- 11 000,00 дол. США - 29.10.2021;

- 11 000,00 дол. США - 30.11.2021;

- 11 000,00 дол. США - 29.12.2021;

- 8 500,00 дол. США - 31.01.2022;

- 8 500,00 дол. США - 28.02.2022;

- 9 500,00 дол. США - 31.03.2022;

- 11 500,00 дол. США - 29.04.2022;

- 11 500,00 дол. США - 31.05.2022;

- 11 500,00 дол. США - 30.06.2022;

- 11 500,00 дол. США - 29.07.2022;

- 11 500,00 дол. США - 31.08.2022;

- 9 031,46 дол. США - 30.09.2022.

Відповідач-1 повинен повернути позивачу кредит, наданий у гривні частинами у наступні терміни:

- 70 000,00 грн. - 30.09.2022;

- 322 000,00 грн. - 31.10.2022;

- 322 000,00 грн. - 30.11.2022;

- 322 000,00 грн. - 28.12.2022;

- 238 000,00 грн. - 31.01.2023;

- 238 000,00 грн. - 28.02.2023;

- 266 000,00 грн. - 31.03.2023;

- 336 000,00 грн. - 28.04.2023;

- 336 000,00 грн. - 31.05.2023;

- 336 000,00 грн. - 30.06.2023;

- 194 000,00 грн. - 21.07.2023.

Пунктом 1 додаткового договору від 06.10.2020 № 16 до Кредитного договору, зокрема, пункт 1.3 Кредитного договору сторони виклали у наступній редакції: розмір процентів за користування кредитом складає:

- за користування частиною кредиту, наданою в гривнях - 28 %;

- за користування частиною кредиту наданою в доларах США - 13 %.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 порушено грошове зобов`язання за укладеним між останнім та публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" (в подальшому - акціонерне товариство "СЕНС БАНК") генеральним договором про здійснення кредитування від 22.07.2011 № 120/12/11-005, виконання зобов`язання відповідача-1 за яким було забезпечено договором поруки від 03.11.2017 № 120/12/11-005-SUR83, укладеного між публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" (в подальшому - акціонерне товариство "СЕНС БАНК") та відповідачем-2, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про солідарне стягнення з відповідачів 93 505,87 дол. США та 3 631 426,66 грн, з яких:

- 84 531,46 дол. США - основна заборгованість за кредитом наданим у доларах США;

- 2 980 000,00 грн - основна заборгованість за кредитом наданим у гривнях;

- 8 974,41 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом наданим у доларах США;

- 651 426,66 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом наданим у гривнях.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так позивачем здійснено перерахування грошових коштів на користь відповідача-1, а саме: 710 755,00 доларів США та 3 296 965,16 грн, що підтверджується електронними копіями виписок по особовим рахункам відповідача-1, які наявні в матеріалах справи.

Між позивачем, як банком та відповідачем-2, як поручителем, укладено договір поруки 03.11.2017 № 120/12/11-005-SUR83 (далі - Договір поруки), відповідно до предмету якого відповідач-2 поручається за виконання відповідачем-1 обов`язків, що виникли на підставі Кредитного договору (п. 2.1 Договору поруки).

Пунктом 3.1 Договору поруки визначено, що відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники. Відповідач-2 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач-1.

Положеннями статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проте, відповідачем-1 не здійснено в повному обсязі погашення заборгованості за Кредитним договором, що призвело до звернення позивача до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів: основної заборгованості за кредитом наданим у доларах США в сумі 84 531,46 дол. США; основної заборгованості за кредитом наданим у гривнях в сумі 2 980 000,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом наданим у доларах США в сумі 8 974,41 дол. США та заборгованості за процентами за користування кредитом наданим у гривнях в сумі 651 426,66 грн.

Виходячи з викладеного та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачами на користь позивача заборгованості за Кредитним договором основної заборгованості за кредитом наданим у доларах США в сумі 84 531,46 дол. США та основної заборгованості за кредитом наданим у гривнях в сумі 2 980 000,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідачів перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачами не спростований, відтак, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів основної заборгованості за кредитом наданим у доларах США в сумі 84 531,46 дол. США та основної заборгованості за кредитом наданим у гривнях в сумі 2 980 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за процентами за користування кредитом наданим у доларах США в сумі 8 974,41 дол. США та заборгованості за процентами за користування кредитом наданим у гривнях в сумі 651 426,66 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача викладені у відзиві судом відхилені оскільки:

- положення міністерства фінансів від 24.05.1995 № 88 не регулює діяльність позивач;

- складання між сторонами акту звірки взаємних розрахунків не є обов`язком;

- лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 містить загальний інформаційний характер та не доводить причинно-наслідкового зв`язку в конкретному зобов`язанні;

- додана до відповіді на відзив копія рішення загальних зборів акціонерів відповідача-1, оформленого протоколом від 21.11.2022 № 1/2022 не свідчить про скрутний фінансовий стан відповідача-1;

Доводи про невірно здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, які були підставою розгляду як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, колегією суддів відхиляються оскільки сума заборгованості, яка за твердженнями представника відповідачів обліковується в бухгалтерському обліку товариства на дату подання позову - 84 531,46 дол. США це сума заборгованості за тілом кредиту, наданим у дол. США, яка заявлена позивачем до стягнення. Жодних розбіжностей по цій сумі немає. 8 974,41 дол. США, які представник відповідачів визначає у відзиві як розбіжність - це проценти за користування кредитом, нараховані за період з 01.10.2022 до 21.07.2023, які не сплачені та є простроченими на дату подання позову до суду;

Щодо погашень у гривні суд першої інстанції правомірно зазначив, що розбіжність пов`язана тільки з тим, що представник відповідачів частину цієї суми - 30 000,00 грн. помилково обліковує, як погашення тіла кредиту. При цьому, згідно з черговістю платежів, яка встановлена пунктом 10.4 Кредитного договору вони були перенесені на рахунок, який є рахунком обліку прострочених процентів. Відтак, за рахунок цих коштів у відповідності із встановленою Кредитним договором черговістю платежів було погашено прострочені проценти на загальну суму 30 000,00 грн.

Щодо доводів скаржника про не розгляд судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє, як безпідставні оскільки вказане клопотання про відкладення розягляду справи від 20.05.2024 доставлено до системи «Електронний суд» 20.05.2024 о 13:48, вже після засідання призначеного на 20.05.2024.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст.ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що входять до предмету доказування, та отримання відповідей на питання зазначенні відповідачем у клопотанні про призначення експертизи

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання відповідача (скаржника) про призначення судової бухгалтерської експертизи по справі №910/17169/23, з огляду на відсутність дійсної потреби у такому призначенні.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" щодо солідарного стягнення з Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" основну заборгованість за кредитом наданим у доларах США в сумі 84 531, 46 дол. США, основну заборгованість за кредитом наданим у гривнях в сумі 2 980 000, 00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом наданим у доларах США в сумі 8 974, 41 дол. США, заборгованість за процентами за користування кредитом наданим у гривнях в сумі 651 426, 66 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/17169/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство "ЕЛЕКТРОГРАД".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 14.10.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Г.П. Коробенко