Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/4146/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4146/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024

у справі №910/4146/24 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга" про стягнення 54257,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт №4600005547 від 10.02.2022 відповідач мав виконати ІІ етапи робіт. Строк виконання робіт по ІІ етапу складає 293 календарних днів з дати завершення робіт за І етапом. Враховуючи, що акт здачі-приймання робіт по І етапу було складено та підписано 13.10.2022, відповідач мав виконати роботи за ІІ етапом до 02.08.2023. Всупереч умовам договору роботи по ІІ етапу не було виконано. Отже, відповідачем прострочено виконання робіт по ІІ етапу на 64 дня, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 54257,35 грн заборгованості на підставі п. 8.3 договору, з яких 25913,96 грн пені та 28343,39 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 відкрито провадження у справі №910/4146/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/4146/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги апелянт відмічає, що зобов`язання по виготовленню проектної документації стадії техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) за умовами договору не було виконано відповідачем в повному обсязі саме з вини позивача, так як останній не виконав свої обов`язки, які передбачені п. п. 4.2, 5.2 договору та календарним графіком (додатком № 3) до договору в частині прийняття робіт за І та ІІ етапами та проведення відомчої експертизи за ІІ етапом.

Крім того, відповідач вважає, що є підстави для зменшення суми штрафних санкцій, у зв`язку з тим, що нараховані до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора.

Також відповідачем до апеляційної скарги додано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме листування між сторонами спору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/4146/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга", суддею-доповідачем виявлено недоліки такої скарги, а саме відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/4146/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4146/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

28.08.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти доводів скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Зокрема, позивач наголошує на тому, що оскільки відповідач не виконав роботи у строки встановлені календарним графіком виконання проектних робіт (додатком №3), тим самим порушивши умови договору, в силу Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і умов договору, зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 25913,96 грн та штраф у розмірі 28343,39 грн відповідно до разрахунку, який подано до позову.

Позивач відмічає, що з 13.10.2022 підрядник повинен був приступити до виконання робіт по ІІ етапу, а відтак, у разі недостатності певної інформації останній повинен був завчасно звернутися до замовника для її отримання, тоді як з відповідними листами підрядник звернувся після закінчення строку виконання ІІ етапу робіт.

Також позивач зауважує на тому, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у даному спорі.

28.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

Розглянувши клопотання відповідача про долучення доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, серед іншого, мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, сторони мають обов`язок добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи, зокрема, зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За загальними правилами подання доказів, встановленими у ст. 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч. 3); якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 4); докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8).

За наведеного, всі докази, які підтверджують/спростовують заявлені вимоги, мають бути подані одночасно з позовною заявою/відзивом, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена стороною до суду та належним чином обґрунтована.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Обґрунтовуючи причини неможливості подання доказів у встановлений строк до суду першої інстанції відповідач зазначає, що докази не були подані своєчасно з огляду на необхідність дослідження великої кількості документів, зокрема, листування між сторонами за 2022-2023 роки.

Наведені обставини, на переконання суду, не є тими виключними обставинами, які в розумінні ч. 8 ст. 80 ГПК України можуть бути підставою для залучення відповідних доказів на стадії апеляційного перегляду. Доводи заявника про неподання відповідних доказів в передбачений законом строк, з огляду на необхідність дослідження великої кількості документів, судом відхиляються, оскільки оперативність вчинення наведених дій залежить виключно від сторін та їх представників, тобто носить суб`єктивний характер.

За наведеного, враховуючи, що прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 7, 13 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів залишає без розгляду клопотання відповідача про долучення доказів на підставі ст. 118, 207, 269 ГПК України.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповід альністю "Архітектурна Ліга" (підрядник) укладено договір на виконання проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт №4600005547, за умовами п. 1.1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: "Реконструкція газорозподільної станції №1 м. Миколаїв" (стадія "ТЕО") (Будівельні роботи та поточний ремонт), зазначені в завданні на проектування №21.72.21 від 29.07.2021 (далі - завдання на проектування) (додаток №1 до цього договору), а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

У п. 1.2 договору склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням: на проектування (додаток №1 до цього договору) та договірною ціною на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (додаток №2 до цього договору).

Строк виконання робіт: підрядник у відповідності до календарного графіку виконання проектних робіт (додаток №3 до цього договору), зобов`язується виконати роботи упродовж 300 календарних днів з дати укладання договору (п. 1.3 договору).

У п. 2.1 договору вказано, що ціна договору складає 550000,00 грн, крім того ПДВ (20%) - 110000,00 грн. Ціна договору з урахуванням ПДВ (20%) складає 660000,00 грн.

У п. 5.1 договору вказано, що підрядник, згідно із календарним графіком (додаток №3 до цього договору), для проведення відомчої експертизи передає замовнику проектну документацію з дотриманням вимог до подання проектної документації на експертизи та їх проходження (додаток №2 до завдання на проектування).

Пунктом 5.5 договору за кожний етап виконаних робіт підрядник готує, підписує та надає замовнику акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт.

Згідно п. 8.3 договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених календарним графіком (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.09.2023 (включно), в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору в редакції додаткової угоди №2).

У додатку №3 до договору контрагентами затверджено календарний графік виконання робіт.

Згідно змісту вказаного графіка роботи за договором виконуються наступними етапами:

- перший етап: інженерно-геологічні, інженерно-геодезичні вишукування, протягом 245 календарних днів з дати укладання договору;

- другий етап: розробка стадії техніко-економічне обґрунтування, проходження відомчої експертизи товариства та експертизи в експертній організації, протягом 293 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання).

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками виконання договору, сторонами було складено та підписано акт №1 від 13.10.2022 здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (І етап).

Тобто, за умовами договору, роботи по ІІ етапу мали бути виконані до 02.08.2023. Проте, станом на 12.10.2023 відповідні роботи не виконано.

14.11.2023 позивач направив відповідачу повідомлення про припинення зобов`язань за договором №4600005547 від 10.02.2022 у зв`язку із закінченням строку договору.

Несвоєчасне виконання відповідачем робіт по ІІ етапу договору стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення пені в розмірі 25913,96 грн та штрафу в сумі 28343,39 грн.

Відповідач заперечував проти позовних вимог вказуючи, що прострочення виконання ІІ етапу за договором відбулося не з вини відповідача, а в наслідок прострочення кредитора.

За результатами розгляду спору суд першої інстанції встановивши прострочення відповідачем виконання робіт по ІІ етапу, в тому числі більше 30 днів, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем штрафних санкцій.

З наведеними висновками місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (ч. 1 ст. 888 ЦК України).

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У п. 1.3 договору сторони погодили, що підрядник виконує проектні роботи у відповідності до календарного графіку (додаток №3 до договору).

Додатком №3 до договору визначено наступні строки виконання робіт:

- І етап - інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування: з дати укладення договору протягом 110 календарних днів;

- ІІ етап - розробка стадії техніко-економічне обґрунтування, проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації: з дати завершення робіт по І етапу (підписання акту здачі-приймання) протягом 190 календарних днів.

Додатковою угодою №1 від 09.02.2023 сторонами внесено зміни до п. 1.3 договору та погоджено, що підрядник зобов`язується виконати роботи впродовж 435 календарних днів з дати укладання договору.

Додатковою угодою №2 від 19.05.2023 сторони внесли зміни до п. 1.3 договору та визначили, що підрядник зобов`язується виконати роботи впродовж 538 календарних днів з дати укладання договору.

Даною додатковою угодою також внесено зміни до додатку №3 до договору, згідно з яким визначено наступні строки виконання робіт:

- І етап - інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування: з дати укладення договору протягом 245 календарних днів;

- ІІ етап - розробка стадії техніко-економічне обґрунтування, проходження відомчої експертизи товариства та експертизи в експертній організації: з дати завершення робіт по І етапу (підписання акту здачі-приймання) протягом 293 календарних днів.

За наслідками виконання договору, сторонами було складено та підписано акт №1 від 13.10.2022 здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (І етап).

У відповідності до вказаного акту, відповідачем передано, а позивачем прийнято належним чином виконані проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: "Реконструкція газорозподільної станції №1 м. Миколаїв" - Етап І. Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги умови договору (п. 1.3 договору та додаток №3 до договору) відповідач був зобов`язаний виконати проектні робити по ІІ етапу протягом 293 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акту здачі-приймання), тобто у строк до 02.08.2023 включно.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було виконано роботи по етапу ІІ за договором у передбачений строк.

Тобто, матеріалами справи підтверджуються обставини порушення відповідачем строків виконання робіт за договором, а саме за ІІ етапом - на 64 календарних дні.

Стосовно тверджень скаржника про те, що зобов`язання по виготовленню проектної документації стадії техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) за умовами договору не було виконано відповідачем в повному обсязі саме з вини позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Як було відмічено, ІІ етап робіт за договором розпочався 14.10.2022 та мав бути виконаний до 02.08.2023.

Вказуючи на вину позивача в ненаданні вихідних даних для завершення розробки проектної документації відповідач посилається на листування, яке здійснювалася між сторонами договору, а саме на листи №ТОВВИХ-23-10967 від 11.08.2023 (лист позивача), №426/АЛ-23 від 21.09.2023 (лист відповідача), №ТОВВИХ-23-13698 від 29.09.2023 (лист позивача), №470/АЛ-23 від 06.10.2023 (лист відповідача) та №ТОВВИХ-23-16341 від 14.11.2023 (лист позивача).

Однак дані листи не вказують на прострочення кредитора, оскільки таке листування здійснювалося між сторонами вже після спливу строку встановленого договору на виконання робіт, тобто після 02.08.2023.

Разом з тим, як вірно відмічено судом першої інстанції, за умовами договору підрядник зобов`язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання на проектування та умов договору (п. 6.7).

Згідно з п. 4.11 договору у разі настання об`єктивних, документально підтверджених обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що сторонами оформлюється відповідна додаткова угода.

Як свідчать матеріали справи сторонами неодноразово продовжувалися строк дії договору та строк виконання робіт, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача з проханням/пропозицією продовжити строк виконання робіт по ІІ етапу більш ніж на строк встановлений додатковою угодою №2 від 19.05.2023.

З огляду на вказане є безпідставними покликання скаржника на порушення замовником умов договору щодо своєчасного надання необхідних документів та проведення відомчої експертизи за ІІ етапом, оскільки в матеріалах справи відсутні докази своєчасного (в межах передбачених строків) звернення підрядника з вимогою про надання вихідних даних та відповідно, передання проектної документації.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності зі сторони позивача обставин порушення відповідачем своїх обов`язків з виконання робіт у строки, визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу вимог ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 8.3 договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених календарним графіком (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

З огляду на порушення підрядником строків виконання робіт за договором позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 25913,96 грн та штраф в сумі 28343,39 грн за прострочення виконання робіт на 64 дні.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги про стягнення пені та штрафу в наведеному розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій, суд відмічає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням ч. 1 ст. 550 ЦК України.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Заявляючи про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, відповідач посилається лише на те, що затримка у строках виконання зобов`язань за договором в частині виконання робіт за ІІ етапом відбулася з вини позивача. Проте, на підтвердження наявності підстав для зменшення штрафних санкцій відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів і не довів винятковості обставин.

При цьому, як було встановлено, в межах строку виконання ІІ етапу робіт за договором (розпочався 14.10.2022 та мав закінчитися до 02.08.2023) відповідач не звертався до позивача з будь-якими вимогами/пропозиціями щодо надання додаткових документів, погодження строків проведення робіт тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На переконання апеляційного суду, розмір штрафних санкцій не є надмірно значним, а ступінь виконання зобов`язання підрядником не дає підстав вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга" належним чином виконувало умови договору.

За таких обставин, встановивши наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та врахувавши, що питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто з урахуванням сукупності з`ясованих обставин, зважаючи на відсутність у наведеному випадку тих виключних обставин, з якими положення законодавства (ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України) пов`язують можливість зменшення розміру санкцій, відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, в т. ч. з урахуванням їх розміру. Також суд не може визнати заявлене клопотання виключним випадком (відсутність документального підтвердження, тощо) для можливості зменшення суми штрафу.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/4146/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга" не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна Ліга" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/4146/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко