Постанова

від 07.10.2024 по справі 904/141/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року м. Дніпро Справа № 904/141/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р. Г.) від 04 жовтня 2022 року у справі № 904/141/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Нікопольська міська рада

про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у розмірі 4 206 947,83 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у сумі 4 206 947,83 грн.

Справа № 904/141/20 розглядалася господарськими судами неодноразово.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 04 жовтня 2022 року у справі № 904/141/20, ухваленим за результатом нового розгляду справи та залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06 грудня 2023 року, відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.

11 грудня 2023 року після прийняття Центральним апеляційними господарським судом постанови від 06 грудня 2023 року у цій справі № 904/141/20 про залишення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2022 року у цій справі без змін відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 90 000,00 грн.

Центральний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 24 січня 2024 року заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/141/20 задовольнив частково: стягнув з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У решті вимог заяви відмовив.

Суд апеляційної інстанції, керуючись критеріями, визначеними у частинах п`ятій сьомій, дев`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відсутність підстав для присудження на користь відповідача всіх його витрат на професійну правову допомогу, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження розміру та обґрунтованості цих витрат, заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 90 000,00 грн неспівмірні з необхідним обсягом правничих послуг на етапі апеляційного розгляду справи, не відповідають критеріям реальності таких витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а розмір цих витрат відповідача, що відповідає критеріям розумної необхідності таких витрат, справедливості, співмірності підлягає задоволенню у сумі 7 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 904/141/20 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 грудня 2023 року у справі № 904/141/20 закрито, касаційні скарги Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 січня 2024 року у справі № 904/141/20 задоволено частково, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 січня 2024 року у справі № 904/141/20 скасовано, справу № 904/141/20 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду в частині вирішення питання розподілу витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційним судом не досліджено подані відповідачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір. Суд не з`ясував, яка форма гонорару була передбачена цим договором: фіксована чи погодинна, з огляду на що дійшов передчасного висновку про необхідність встановлення часу, витраченого адвокатом відповідача на надання правничої допомоги. Мотиви часткового задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового судового рішення є недостатніми, є загальними, не підкріплені жодними висновками суду, зробленими за результатом дослідження доказів, та з цих мотивів неможливо дійти висновку, з чого саме виходив суд апеляційної інстанції, присуджуючи до стягнення з позивача на користь відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Суд апеляційної інстанції, зазначивши про застосування критеріїв, визначених у частинах 5-7, 9 статті 129 ГПК України, фактично застосував критерій неспівмірності витрат з обсягом правничих послуг, передбачений іншою нормою: частиною 4 статті 126 ГПК України. Однак, при цьому, суд не зазначив, які заперечення позивача щодо неспівмірності витрат були враховані судом при їх зменшенні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 904/141/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач) суддів - Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2024р. справу № 904/141/20 в частині вирішення питання розподілу витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2022 року у даній справі прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.08.2024.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Коваль Л.А. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 05.08.2024р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/141/20 не відбувся.

02.09.2024 на підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. - члена колегії суддів, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 розгляд справи призначено в судове засідання на 07.10.2024.

12.07.2024 від Управління соціальної політики Нікопольської міської ради надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що фактичний обсяг наданих послуг адвокатом був підтверджений документально, а надані документи оформлені відповідно до чинного законодавства, мають необхідні реквізити для встановлення сторін договору та підписані обома сторонами.

Стосовно того, що відзив на апеляційну скаргу був підписаний в.о. начальника управління соціальної політики відповідач зазначає, що фактично текст відзиву готувався адвокатом.

Відповідач зазначає, що дана справа не є типовою. Вона потребувала великого обсягу часу для дослідження та підготовки доказів, а також підготовки процесуальних документів.

12.07.2024 від Нікопольської міської ради також надійшли пояснення по справи. Третя особа зазначає, що у випадку коли договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов`язковим. В такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, втраченого адвокатом, а отже є визначеним.

Надані відповідачем договір, додаткова угода до нього, акт прийому-передачі, рахунок на оплату підтверджують витрати, які поніс відповідач на професійну правничу допомогу та дозволяють встановити види наданих послуг, їх обсяг а також загальну вартість послуг.

Нікопольська міська рада вважає справу складною, що підтверджується матеріалами справи та має фундаментальне значення, оскільки результати її розгляду формують єдину правозастосовну практику в Україні, пов`язану із здійсненням компенсаційних виплат за пільгові перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування.

02.08.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли додаткові пояснення.

На думку позивача, представником відповідача не надано належних та допустимих документальних доказів, які б підтверджували розмір та обґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, зокрема, детального опису робіт, через що неможливо встановити час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, та обсяг наданих адвокатом послуг, а також вирішити питання обґрунтованості розміру цих витрат та його пропорційності предмету спору.

Акт приймання-передачі не містить відомостей, які саме процесуальні документи та документи правового характеру було підготовлено Адвокатським бюро, в якій кількості. В акті також відсутня інформація щодо витраченого Адвокатським бюро часу на кожен з видів наданих послуг.

Крім того, у калькуляції до Договору та додатковій угоді №1 зазначено різну вартість послуг.

Також позивач звертає увагу, що відзив на апеляційну скаргу було подано саме відповідачем, а не представником.

Представник відповідача неодноразово брав участь у судових засідання з розгляду даної справи та вже мав відповідний досвід участі у аналогічних справах, при цьому в них сформована усталена судова практика. Правова позиція відповідача у суді апеляційної інстанції переважно дублює ту, що висловлювалася ним в суді першої інстанції, а нові докази не надавалися.

Витрати, про які заявляє відповідач, не є співмірними з обсягом наданої правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, а їх повне відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування матиме надмірний характер.

АТ "Українська залізниця" як стратегічне підприємство залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, з 24.02.2022 року несе фінансові витрати та позбавлена можливості отримувати прибуток, внаслідок зменшення оплачуваних пасажирських і вантажних перевезень. Стягнення повної суми витрат на правничу допомогу є майновим тягарем для позивача та може призвести до негативних наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення у повному обсязі заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїх додаткових поясненнях вих. № 03-04-10/23 від 04.10.2023 року відповідач зазначав, що ним будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції орієнтовно у розмірі 90 000, 00 грн. та докази понесення цих витрат будуть надані суду додатково.

11.12.2023 року, протягом п`яти днів після прийняття Центральним апеляційними господарським судом постанови від 06 грудня 2023 року у цій справі, відповідач звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 90 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 90 000,00 грн. відповідачем надано копії: договору № 8 про надання правової допомоги від 27 січня 2023 року, додаткової угоди №1 від 06.12.2023 року, рахунку-фактури № 153/23 від 06.12.2023, акту № 1 прийому - передачі наданих послуг від 06.12.2023 року.

Так, між відповідачем - Управлінням соціальної політики Нікопольської міської ради та Адвокатським бюро "Герман і партнери" (надалі - Виконавець) було укладено договір № 8 від 27.01.2023 року.

Відповідно до п.1.2 вищезазначеного Договору, Виконавець зобов`язується у 2023 році за плату надавати Управлінню соціальної політики Нікопольської міської ради юридичні послуги за кодом ДК 021:2015- 79112000-2 "Послуги з юридичного представництва", а саме: у вигляді правової допомоги Управлінню соціальної політики Нікопольської міської ради в Центральному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою AT "Українська залізниця" в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2022 року справі № 904/141/20.

Виконання Послуг за цим договором засвідчується двостороннім Актом приймання передачі наданих послуг, який складається щомісячно або за фактом надання Послуг (за домовленістю сторін). (п. 1.3. договору)

Згідно п.п. 3.2. Договору № 08 від 27.01.2023 року вартість послуг становить 90 000, 00 грн. без ПДВ.

У п.3.3. Договору № 08 від 27.01.2023 року визначено, що Управління соціальної політики Нікопольської міської ради здійснює розрахунки за надані Послуги протягом 5 календарних днів з моменту підписання Акту, складеного відповідно до вимог Договору з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України 590 від 09.06.2021 зі змінами.

Між Відповідачем - Управління соціальної політики Нікопольської міської ради та Адвокатським бюро "Герман і партнери" 06.12.2023 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 8 від 27.01.2023.

Так, Сторони домовились внести зміни до Калькуляції до Договору № 8 від 27.01.2023 про надання правової допомоги та викласти її в наступній редакції: 1. Участь у судових засідання - 2 послуги - загальна вартість 10 000,00 грн; 2. Підготовка процесуальних документів, документів правового характеру та інша правова робота 3 послуги - загальна вартість 80 000,00 грн. Всього 90 000,00 грн.

Сторонами підписано акт № 1 прийому передачі наданих послуг від 06.12.2023, яким підтверджено надання послуг, зазначених у додатковій угоді № 1.

З матеріалів справи вбачається, що представник Адвокатське бюро "Герман і Партнери" прийняв участь у 2 судових засіданнях та підготував 3 процесуальних документа (відзив на апеляційну скаргу, заперечення та клопотання про поновлення провадження).

На оплату наданих послуг Адвокатським бюро було виставлено рахунок-фактуру № 153/23 від 06.12.2023.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України , відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що форми гонорару відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як встановлено вище, форма гонорару, визначена умовами укладеного між сторонами Договору про надання правової допомоги є фіксованою 90 000, 00 грн.

Позивач заперечив проти ухвалення додаткового рішення та просив відмовити у задоволенні заяви відповідача.

Так, позивач зазначає про те, що відповідачем не надано належних та допустимих документальних доказів, які б підтверджували розмір та обґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, який приймав участь справі, через що неможливо встановити час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, та обсяг наданих адвокатом послуг, а також вирішити питання обґрунтованості розміру цих витрат та його пропорційності предмету спору.

Зазначає, що представник відповідача вже має досвід участі у аналогічних справах; правова позиція є в них однаковою.

Позивач наголошує, що в умовах дії воєнного стану АТ "Українська залізниця" для збалансування доходів та витрат змушене було переходити до жорсткого регулювання всіх видів ресурсів, у тому числі, витрат на персонал шляхом введення режиму простою працівників, обмеження таких виплат як матеріальна допомога, одноразові заохочення та інші компенсаційні виплати. Стягнення судом на користь відповідача 90 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката буде несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат впливає певною мірою на виконання роботодавцем зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар є невиправдано обтяжливим і може призводити до негативних наслідків.

Колегія суддів приймає до уваги, що позивач заперечуючи проти заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу не заперечував проти самого факту надання послуг, наведених в Акті прийому передачі.

Разом з цим, суд враховуючи встановлені обставини того, що формою гонорару за укладеним сторонами Договором є фіксованим розміром оплати, а не погодинним, відхиляє доводи позивача щодо необхідності подання відповідачем детального опису наданих адвокатом послуг, відсутність якого позбавляє позивача можливості доводити неспівмірність заявлених витрат до обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Як вказано вище, сторона може доводити неспівмірність витрат і без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Вказаний висновок про необов`язковість подання стороною детального опису наданих послуг у випадку погодження фіксованого розміру гонорару адвоката узгоджується з вищевикладеною позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Також, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження його тверджень про зменшення доходів після введення військового стану, скрутного матеріального становища та значності для нього стягуваної суми.

Довід щодо підписання в.о. начальника управління соціальної політики відзиву на апеляційну скаргу не спростовує обставин надання адвокатом правової допомоги щодо підготовки вказаного документу.

Обов`язок адвоката з підготовки процесуальних документів, документів правового характеру встановлений у пункті 1 Додаткової угоди № 1 від 06.12.2023 до Договору та підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Аналогічні висновки викладені у додатковій постанові КГС ВС від 28.12.2019 № 924/122/19.

Наявність судової практики касаційного суду у вказаній категорії справ та наявність у представника відповідача досвіду в аналогічних справах не може бути підставою для зменшення витрат. Твердження "чим більш досвідчений адвокат, тим менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат" не відповідає принципу розумності (постанова КГС ВС від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22).

Інших заперечень, окрім посилання на загальні норми права, які регулюють порядок розподілу судових витрат, позивачем не наведено.

Апеляційний суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Отже, позивачем не доведено необгрунтованості та неспівмірності витрат, заявлених відповідачем до розподілу.

Дослідивши надані відповідачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, відхиливши заперечення позивача щодо їх неспівмірності, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зміст ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України свідчить про те, що останніми встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок, здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб.

У даному випадку суд не вбачає підстав для застосування критеріїв визначених частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України та відступати від загального порядку розподілу витрат.

Сума витрат на професійну правничу допомогу не є значною по відношенню до ціни позову і становить близько 2% від ціни позову у розмірі 4 206 947,83 грн, а отже є співмірною та відповідає принципу розумності; витрати на правничу допомогу є документально підтвердженими; спір між сторонами виник виключно через неправильні дії позивача у вигляді подання завідомо безпідставного позову до органу, який захищає інтереси найбільш вразливих верст населення, які проживають на території Нікопольської міської ради; справа за своїм характером є складною та нетиповою, що підтверджується її тривалим та неодноразовим розглядом.

Враховуючи вказане, а також недоведення позивачем підстав для зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, ті обставини, що надані відповідачем докази в їх сукупності є достатніми для підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у заявленому відповідачем розмірі, такі витрати у сумі 90 000, 00 грн. слід стягнути з позивача на користь відповідача, оскільки апеляційна скарга позивача залишена без задоволення.

Колегія суддів також враховує, що аналогічних висновків під час розподілу судових витрат дійшли суди апеляційної та касаційної інстанції у схожій справі № 904/138/21.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/141/20 задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Управління соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3А, код ЄДРПОУ 26136955) 90 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу, на виконання даної додаткової постанови, з урахуванням вимог ст. 327 ГПК України, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повна додаткова постанова складена та підписана 14.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков