Рішення

від 15.10.2024 по справі 905/1071/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2024 Справа №905/1071/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ», м.Біла Церква Київської області

до відповідача: Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток», м.Добропілля Донецької області

про стягнення 106536,77грн, з яких 93822,00грн - основний борг, 4691,10грн - пеня, 5021,37грн - 3% річних, 3002,30грн - інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ», м.Біла Церква Київської області звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток», м.Добропілля Донецької області про стягнення 106536,77грн, з яких 93822,00грн - основний борг, 4691,10грн - пеня, 5021,37грн - 3% річних, 3002,30грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №854-23ШУД від 27.06.2023, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 93822,00грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані такі документи: договір №854-23ШУД від 27.06.2023 про закупівлю товару, специфікацію до договору №854-23ШУД від 27.06.2023, наряд на отримання ТМЦ №578 від 22.07.2023, видаткову накладну №022660 від 12.07.2023, рахунок на оплату №024621 від 30.06.2023, платіжну інструкцію №5078 від 01.11.2023, претензію від 26.02.2024, опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. 173-175 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526, 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1071/24 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1071/24. Справу №905/1071/24 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача та третьої особи - м. Маріуполь Донецької області.

Ухвала господарського суду від 16.08.2024 доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У встановлений судом строк від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2023 між Державним підприємством «Добропіллявугілля-Видобуток» (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (позивач, постачальник) укладено договір №854-23ШУД про закупівлю товару (договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення: ДК021:2015: 09210000-4 - Мастильні засоби (далі - «Продукція»), в асортименті, кількості, в термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід`ємними частинами до цього договору. Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього договору.

За п.4.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.

Умови поставки продукції - DDP, згідно з «Інкотермс-2020», з урахуванням умов і обмовок, що містяться в цьому договорі і/або відповідних специфікаціях до цього договору. Погоджене місце поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе усі витрати та ризики, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в погоджене місце призначення. У випадках, коли сторонами в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюватимуться положеннями, погодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору постачальник зобов`язаний надати покупцеві наступні документи: рахунок, якщо була попередня оплата за продукцію; видаткову накладну або акт прийому-передачі; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспорту накладну/накладну поштового кур`єра); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (в разі, якщо продукція підлягає обов`язковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнагляду (в разі, якщо отримання даного документа є обов`язковим згідно з нормами чинного законодавства); інструкцію (керівництво) з експлуатації (у разі, якщо даний документ передбачений); технічну документацію, передбачену п. 2.4 цього договору; інші товаросупровідні документи, узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана представником покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п. 4.7 договору).

Зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в погоджене місце призначення поставки в належній кількості, якості, комплектності, асортименті та в строки, погоджені сторонами в договорі і специфікаціях до договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції (п. 4.10 договору).

Згідно з п. 5.1 договору поставки загальна сума договору визначається загальною сумою усіх специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума договору складає: 393822,00грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 65637,00грн.

Відповідно до п. 5.2 договору поставки розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відстрочка протягом 14-ти календарних днів від дати поставки продукції на склад підприємства покупця на підставі видаткової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору та відповідною специфікацією до договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

У разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1% від облікової ставки Національного банку України за кожний день від суми простроченого платежу, та не більше 5% простроченої суми (п. 6.7 договору).

Цей договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків та виконання зобов`язань за договором до повного виконання сторонами грошових зобов`язань та всіх інших своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.1 договору поставки).

Сторонами підписано специфікацію до договору, в якій визначено найменування, кількість, ціна продукції, умови та місце поставки. Згідно зі специфікацєю загальна сума з ПДВ становить 393822,00грн, умови поставки: автотранспортом постачальника та за рахунок його коштів; строк поставки: до 30.06.2023; місце поставки: шахта «Добропільська», Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1Г.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковою накладною №022660 від 12.07.2023 на загальну суму 393822,00грн з ПДВ.

Видаткова накладна підписана представниками відповідача на підставі наряду на отримання ТМЦ №578 від 12.07.2023.

Позивач виписав рахунок на оплату №024621 від 30.06.2023 на суму 393822,00грн.

Відповідач частково оплатив поставку товару на суму 300000,00грн відповідно до платіжної інструкції №5078 від 01.11.2023.

Позивач направив відповідачу претензію №08/24 від 26.02.2024 про виконання зобов`язання та сплату штрафних санкцій за договором.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату поставленої продукції на суму 93822,00грн не здійснив.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору про закупівлю товару в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції, звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §1,3 Глави 54 Цивільного кодексу України та статті 264 Господарського кодексу України.

Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Укладений між позивачем та відповідачем договір №854-23ШУД від 26.02.2024 є належною підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків за таким договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 393822,00грн, що підтверджується видатковою накладною №022660 від 12.07.2023.

Видаткова накладна підписана сторонами без зауважень та застережень щодо якості та кількості продукції.

Відповідач факт поставки продукції не заперечує та не спростовує.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У п. 6.7 договору сторони погодили, що розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок відстрочка протягом 14-ти календарних днів від дати поставки продукції на склад підприємства покупця на підставі видаткової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору та відповідною специфікацією до договору.

Таким чином, строк оплати за поставлену продукцію є таким, що настав - до 26.07.2023 включно.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач частково сплатив поставку продукції на суму 300000,00грн згідно з платіжною інструкцією від 01.11.2024.

Належних доказів оплати залишку заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 93822,00грн до матеріалів справи не надано, розмір заборгованості відповідачем не спростовується та не заперечується.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання, позивач нарахував 4691,10грн пені, 5021,37грн 3% річних, 3002,30грн інфляційні втрати.

Контррозрахунки відсутні.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, у п.6.7 договору, сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1% від облікової ставки Національного банку України за кожний день від суми простроченого платежу, та не більше 5% простроченої суми.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, та становить 5% простроченої суми, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 4691,10грн є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок є методологічно неправильним, оскільки позивачем не враховано, що у 2024 році фактична кількість днів - 366 днів.

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що належний розмір 3% річних становить 5017,51грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично неправильним та, здійснивши власний розрахунок за заявлений позивачем період, суд встановив, що належний розмір інфляційних втрат становить 3042,94грн.

Враховуючи ч. 2 статті 237 Господарського процесуального кодекс України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі, що становить 3002,30грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача 106532,91грн, з яких 93822,00грн - основний борг, 4691,10грн - пеня, 5017,51грн - 3% річних, 3002,30грн - інфляційні втрати.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ», м.Біла Церква Київської області до Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток», м.Добропілля Донецької області про стягнення 106536,77грн, з яких 93822,00грн - основний борг, 4691,10грн - пеня, 5021,37грн - 3% річних, 3002,30грн - інфляційні втрати, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-Видобуток», м.Добропілля Донецької області (85001, Донецька обл., місто Добропілля(з), пр.Шевченка, будинок 2, ідентифікаційний код 43895975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ», м.Біла Церква Київської області (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вул.Пулюя Івана, будинок 48-А, ідентифікаційний код 31852954) 106532,91грн, з яких 93822,00грн - основний борг, 4691,10грн - пеня, 5017,51грн - 3% річних, 3002,30грн - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3027,89грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 15.10.2024.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.