Ухвала

від 10.10.2024 по справі 907/452/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"10" жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/452/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі №907/452/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сімо і Ганц, м. Ужгород Закарпатської області, з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ізумруд, м. Ужгород Закарпатської області про витребування нерухомого майна (його частини); визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності; скасування запису про права власності та припинення права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/452/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сімо і Ганц, м. Ужгород Закарпатської області, з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ізумруд, м. Ужгород Закарпатської області про витребування нерухомого майна (його частини); визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності; скасування запису про права власності та припинення права власності.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 02.09.2024 (вх. №02.3.1-02/6757/24 від 02.09.2024) представник позивача просить долучити до матеріалів справи копію проєкту архітектурно-будівельних рішень реконструкції та технічного переоснащення адміністративно-виробничого корпусу ТОВ Сімо і Ганц по вул. Приладобудівників в м. Ужгороді, а також поновити позивачу процесуальний строк на подання суду вказаного письмового доказу.

Водночас за змістом поданих через підсистему Електронний суд письмових пояснень б/н від 09.10.2024 (вх. №02.3.1-02/7852/24 від 09.10.2024) представник позивача, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання вищевказаного доказу у справі, вказує на те, що протягом квітня вересня 2024 року на території Закарпатської області пролунало 96 повітряних тривог, а також застосовувались графіки погодинних та аварійних відключень електроенергії, що безпосередньо вплинуло на своєчасність збору адвокатами ПАО Правовий альянс документів для формування належної правової позиції в наявному спорі. Крім того, представник позивача зазначає, що проєкт архітектурно-будівельних рішень реконструкції та технічного переоснащення адміністративно-виробничого корпусу ТОВ Сімо і Ганц по вул. Приладобудівників в м. Ужгороді ним отримано лише 20.08.2024, свідченням чого є відповідна відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції, наявна на супровідному листі Комунального підприємства Архітектурно-планувальне бюро Ужгородської міської ради №219/24 від 30.04.2024.

У даному контексті суд вважає за доцільне зазначити наступне.

В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно із ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання письмового доказу у справі) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі Walchli v. France, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ Фріда проти України, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Наведена норма процесуального права пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Суд зауважує, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів, є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.

За таких обставин, наведені представником позивача аргументи в обґрунтування причин пропуску строку на подання письмового доказу в даній справі є поважними та об`єктивними. Відтак, суд приходить до висновку про необхідність поновлення Приватному акціонерному товариству Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області процесуального строку на подання письмового доказу у справі №907/452/20.

Керуючись ст. 119, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання представника Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області про поновлення процесуального строку на подання письмового доказу у справі №907/452/20 задоволити.

2. Поновити Приватному акціонерному товариству Закарпаттяобленерго, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області процесуальний строк на подання письмового доказу у справі №907/452/20.

3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 15.10.2024.

Суддя Л.І. Пригара