Ухвала

від 15.10.2024 по справі 910/5621/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.10.2024Справа № 910/5621/24

Суддя Господарського суду міста Києва Чеберяк П.П., розглянувши

заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (04053, м. Київ, а/с 74)

до особи, яка може отримати процесуальний статус відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, оф. 26/1)

про забезпечення позову до пред`явлення позову

В межах справи № 910/5621/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" (код ЄДРПОУ 41030047)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/5621/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2024.

11.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Відповідно до поданої розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" заяви, останній просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн" в межах суми позову 925 000 000,00 грн.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову заявник вказав, що під час виконання своїх повноважень ним встановлено факт взяття боржником зобов`язань, внаслідок чого виконання зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, зокрема 01.04.2024 укладено кредитний договір № 01042024-АК/1, за результатами чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" 01.04.2024 та 02.04.2024 перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн" грошові кошти в загальній сумі 925 000 000,00 грн.

З аналізу інших виписок по рахунках боржника, інформація про повернення вказаних коштів відсутня.

За переконанням розпорядника майна боржника вказаний договір є фраудаторним на підставі абз. 3 ч.2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому має бути визнаний недійсним в судовому порядку з застосуванням наслідків недійсності.

Враховуючи ту обставину, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлайн" відсутнє нерухоме майно, через сам факт подання позову про стягнення 925 000 000,00 грн. останнє, за переконанням заявника, має очевидну та беззаперечну можливість розпорядитися власними коштами, що перебувають у його власності шляхом їх зняття та утруднить в подальшому виконання судового рішення

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 1, 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі № 918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019.

Згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Твердження заявника про можливість вчинення відповідачем певних дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у майбутньому або які б слугували підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення виконання судового рішення, є лише припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.

Втім, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, поза як обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд зазначає, що заявник у заяві про забезпечення позову до пред`явлення позову не наводить будь-яких фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем саме дій, що могли бути розцінені як ухилення від виконання в майбутньому рішення суду про задоволення позову.

Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки він не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом у даній справі без нових звернень до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

За таких обставин, керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяП.П. Чеберяк