Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/10714/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/10714/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оссойо»

про стягнення 10 438 761,80 грн,

Представники:

від позивача: Лапій А.В., Шукліна О.В.;

від відповідача: Цигарьов О.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оссойо» (далі - ТОВ «Оссойо»/відповідач) про стягнення 10 438 761,80 грн - неустойки, нарахованої внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.07.2021 позовну заяву залишив без руху та встановив строк для усунення виявлених недоліків.

16.07.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.07.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.08.2021.

06.08.2021 до канцелярії суду від ТОВ «Оссойо» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

30.08.2021 у підготовчому засіданні представник ТОВ «Оссойо» подав доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.08.2021 зупинив провадження у справі №910/10714/21 до набрання законної сили рішення суду у справі №910/20596/20.

05.07.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій АТ «Українська залізниця» просила суд стягнути із ТОВ «Оссойо» неустойку у розмірі 14 485 881,80 грн.

04.08.2022 суд направив сторонам листи, в яких просив повідомити про наявність/відсутність обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

29.08.2022 до суду від АТ «Українська залізниця» надійшов лист з інформацією про рух та розгляд справи №910/20596/20.

21.06.2023 до канцелярії суду від АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/10714/21, у якому позивач одночасно повідомляє суд, що Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/20596/20 змінив, зокрема, виклав його мотивувальну частину у новій редакції, а в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишив без змін. Крім того, Верховний Суд постановою від 27.04.2023 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі №910/20596/20.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.06.2023 поновив провадження у справі №910/10714/21, підготовче засідання призначив на 10.07.2023.

10.07.2023 до канцелярії суду від ТОВ «Оссойо» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі №910/7310/23.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.07.2023 зупинив провадження у справі №910/10714/21 до набрання законної сили рішення суду у справі №910/7310/23.

20.06.2024 через систему «Електронний суд» від АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/10714/21, у якому позивач одночасно повідомляє суд, що 10.08.2023 Господарський суд міста Києва у справі №910/7310/23 прийняв рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Оссойо» відмовив повністю. У подальшому, Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/7310/23 залишив без змін. Верховний Суд постановою від 11.06.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №910/7310/23 також залишив без змін.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2024 поновив провадження у справі №910/10714/21, підготовче засідання призначив на 22.07.2024.

15.07.2024 до канцелярії суду від ТОВ «Оссойо» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі №910/4143/24.

22.07.2024 до канцелярії суду від ТОВ «Оссойо» надійшло клопотання про витребування у позивача доказів та клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 448 588,18 грн.

22.07.2024 у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою відмовив ТОВ «Оссойо» у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з підстав його необґрунтованості та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 02.09.2024.

27.08.2024 до канцелярії суду від ТОВ «Оссойо» надійшло клопотання про витребування в АТ «Українська залізниця» інформації доказів.

02.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання ТОВ «Оссойо» про витребування доказів та про зменшення розміру неустойки.

02.09.2024 суд протокольною ухвалою відмовив ТОВ «Оссойо» у задоволенні клопотання про витребування доказів у справі у зв`язку із невідповідністю заявленого клопотання ст. 81 ГПК України. Крім того, суд не прийняв до розгляду заяву АТ «Українська залізниця» про збільшення розміру позовних вимог, оскільки останнє не сплатило судовий збір за подання цієї заяви.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024.

30.09.2024 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, представники АТ «Українська залізниця» у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ТОВ «Оссойо» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, при цьому, просив суд зменшити розмір неустойки до 1 448 588,18 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 ТОВ «Оссойо» направило АТ «Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №41434866/2020-001 від 31.03.2020.

25.05.2020 АТ «Українська залізниця» прийняло пропозицію позивача та направило повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020, в якому зокрема, повідомило про присвоєння ТОВ «Оссойо» коду відправника/одержувача: 8372 та коду платника: 8210257 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.

Отже, 25.05.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оссойо» (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41434866/2020-0001, предметом якого є організація і здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та п. 9.4. договору та законодавства (п. 1.5. договору).

В п. 1.7. та п. 1.10. договору зазначено, що договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась і згодна з усіма умовами договору. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.

21.07.2020 АТ «Українська залізниця» оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції, що оприлюднено 21.07.2020, та яка вводиться в дію 21.08.2020).

Так, цю редакцію договору доповнено додатком 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника».

Згідно із п. 2.1. додатку 1-8 до договору перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги), надалі в цьому додатку до договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до договору.

Сторони домовились, що у випадку надання такої послуги, до відповідних додатком до договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому додатку до договору (п. 2.2. додатку 1-8).

Згідно із п. 3.1. додатку 1-8 перевізник публікує Оголошення на сайті http://uz-cargo.com про початок прийому замовлень на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами на умовах договору та цього додатку до договору.

Відповідно до п. 3.2. додатку 1-8, в Оголошенні перевізник встановлює строк надання послуг (кількість місяців), мінімальний обсяг місячного замовлення, загальну граничну кількість вагонів для усіх замовників на місяць, ставку плати за користування власного вагону перевізника для цієї послуги, розраховану перевізником нормативну кількість діб, дату початку та закінчення подання замовлень, тощо. Додатково в Оголошенні вказується інформація щодо вимог, яким має відповідати замовник для отримання можливості користування послугою, в тому числі про допущення для участі замовників, які протягом аналогічного періоду попереднього року здійснювали середньомісячне навантаження вагонів у кількості не меншій, ніж зазначається у замовленні. Замовлення від замовників, які не відповідають визначеним перевізником вимогам, не розглядаються.

У п. 3.3. додатку 1-8 зазначено, що замовник надає перевізнику через АС «Клієнт-УЗ» замовлення із зазначенням: початку строку надання послуги (дати початку надання послуги - місяць, рік); завершення строку надання послуги (дати кінця надання послуги - місяць, рік); строку надання послуги (кількість місяців дії замовлення); роду рухомого складу; щомісячної кількості замовлених ним під навантаження власних вагонів перевізника.

Перевізник протягом двох робочих днів з моменту закінчення строку подання замовлення самостійно визначає і погоджує або частково погоджує, або не погоджує замовлення, та повідомляє про це замовника шляхом надання відповідного повідомлення (за формою відповідно до додатків 2-13, 2-14 до договору). Повідомлення про погодження замовлення має містити відомості про: початок строку надання послуги (дату початку надання послуги - місяць, рік); закінчення строку надання послуги (дату кінця надання послуги - місяць, рік); строк надання послуги (кількість місяців дії замовлення); рід рухомого складу; щомісячну кількість власних вагонів перевізника, погоджених перевізником для послуги; ставку оплати за використання власного вагону перевізника; нормативну кількість діб (п. 3.4. та п. 3.5. додатку 1-8).

У відповідності до п. 7.2. додатку 1-8 замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки поданих перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій, ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойку в розмірі, який розраховується за формулою: Пн = Спл1 * Кнорм * Кваг3, де Пн - сума неустойки за невиконання умов додаткової угоди та/або замовлення; Спл1 - ставка плати за використання вагонів перевізника при перевезенні вантажів з узгодженими строками та обсягами, відповідно до погодженого замовлення; Кнорм - показник, який визначається перевізником та публікується в оголошенні; Кваг3 -кількість вагонів, що недовантажені замовником.

Умови цього додатку до договору з дня його оприлюднення застосовуються до відносин, які виникли між сторонами за укладеними раніше договорами про надання послуг з додатковими угодами до них про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, за їх наявності (п. 8.1. додатку 1-8).

27.07.2020 АТ «Українська залізниця» оголосила прийом замовлень на перевезення за довгостроковими контрактами на серпень 2020 року.

31.07.2020 ТОВ «Оссойо» направило АТ «Українська залізниця» замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №41434866/2020-00009 з проханням надавати щомісячно 700 вагонів-зерновозів строком на 12 (дванадцять) місяців з 08.2020 по 07.2021.

03.08.2020 АТ «Українська залізниця» направило ТОВ «Оссойо» повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №УЗ-41434866/2020-00012, згідно з яким:

- початок періоду замовлення (місяць, рік): 08.2020;

- завершення періоду замовлення (місяць, рік): 07.2021;

- кількість місяців:12;

- тип рухомого складу: зерновози;

- щомісячна кількість рухомого складу: 495;

- нормативна кількість діб: 7;

- ставка плати за використання вагону перевізника: 584,00 грн.

Разом із тим, за період з 01.12.2020 по 31.05.2021 відповідачем не виконано зобов`язань за погодженими обсягами замовлення №41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та повідомлення про погодження замовлення №УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020.

Зокрема, ТОВ «Оссойо» у вказаний період не використало погодженого обсягу замовленої послуги:

- у грудні 2020 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 360 вагонів;

- у січні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 37 вагонів;

- у лютому 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів;

- у березні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів;

- у квітні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів;

- у травні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів.

Таким чином, на підставі п. 7.2. додатку 1-8 до договору позивач нарахував неустойку за невиконання умов замовлення №41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та погодження цього замовлення №УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020 на загальну суму 10 438 761,80 грн, про що повідомив ТОВ «Оссойо» шляхом надсилання зведених відомостей №12 від 31.12.2020 за період з 01.12.2020 по 31.12.2020, №02 від 28.02.2021 за період з 01.02.2021 по 28.02.2021 та №03 від 31.03.2021 за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, що підтверджується службовими чеками АТ «Укрпошта», описами вкладення у цінний лист та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

07.05.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу щодо сплати нарахованої неустойки у зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язань за замовленням №41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та повідомленням про погодження №УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020.

Проте, ТОВ «Оссойо» відповіді на цю вимогу-претензію не надало, неустойку не сплатило.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо використання погодженого обсягу рухомого складу згідно із замовленням №41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та повідомленням №УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020 про погодження цього замовлення АТ «Українська залізниця» просить суд стягнути із ТОВ «Оссойо» неустойку у розмірі 10 438 761,80 грн, нараховану відповідно до п. 7.2. додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020 разом із Додатком №1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника».

Так, перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуг), надалі в цьому додатку до договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до договору (п. 2.1. додатку 1-8).

У п. 3.3. додатку 1-8 зазначено, що замовник надає перевізнику через АС «Клієнт-УЗ» замовлення із зазначенням: початку строку надання послуги (дати початку надання послуги - місяць, рік); завершення строку надання послуги (дати кінця надання послуги - місяць, рік); строку надання послуги (кількість місяців дії замовлення); роду рухомого складу; щомісячної кількості замовлених ним під навантаження власних вагонів перевізника.

Перевізник, у свою чергу, протягом двох робочих днів з моменту закінчення строку подання замовлення самостійно визначає і погоджує або частково погоджує, або не погоджує замовлення, та повідомляє про це замовника шляхом надання відповідного повідомлення (за формою відповідно до додатків 2-13, 2-14 до договору). Повідомлення про погодження замовлення має містити відомості про: початок строку надання послуги (дату початку надання послуги - місяць, рік); закінчення строку надання послуги (дату кінця надання послуги - місяць, рік); строк надання послуги (кількість місяців дії замовлення); рід рухомого складу; щомісячну кількість власних вагонів перевізника, погоджених перевізником для послуги; ставку оплати за використання власного вагону перевізника; нормативну кількість діб (п. 3.4. та п. 3.5. додатку 1-8).

Судом встановлено, що на виконання положень п. 3.3. та 3.4. додатку 1-8, відповідач направив позивачу замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №41434866/2020-00009 від 31.07.2020 з проханням надати йому щомісячно 700 вагонів-зерновозів строком на 12 місяців з 08.2020 по 07.2021.

Повідомленням про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами № УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020, позивачем погоджено надання послуги у період з 08.2020 по 07.2021 строком на 12 місяців із наданням рухомого складу у кількості 495 вагони за ставкою плати 584,00 грн.

Разом із тим, судом встановлено, що за період з 01.12.2020 по 31.05.2021 ТОВ «Оссойо» не використало погодженого обсягу замовленої послуги з перевезення вантажу, зокрема:

- у грудні 2020 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 360 вагонів;

- у січні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 37 вагонів;

- у лютому 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів;

- у березні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів;

- у квітні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів;

- у травні 2021 року із погодженого обсягу замовлення - 495 вагонів, відправлено - 0 вагонів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020, а також замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020, у період з 01.12.2020 по 31.05.2021 не використав обсяг замовленої послуги, що також не заперечується відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Так, у відповідності до п. 7.2. додатку 1-8 замовник, у разі невиконання погодженого замовлення в цілому або у випадку навантаження і відправки даних перевізником під навантаження вагонів у кількості меншій ніж визначено в погодженому замовленні щомісячно, сплачує неустойку в розмірі, який розраховується за формулою: Пн = Спл1 * Кнорм * Кваг3, де Пн - сума неустойки за невиконання умов додаткової угоди та/або замовлення; Спл1 - ставка плати за використання вагонів АТ «Укрзалізниця» при перевезенні вантажів з узгодженими строками та обсягами, відповідно до погодженого замовлення; Кнорм - показник, який визначається перевізником та публікується в оголошенні; Кваг3 - кількість вагонів, що недовантажені замовником.

Отже, із позовних матеріалів вбачається, що позивач нараховує неустойку за кожен місяць невикористаного відповідачем обсягу замовленої послуги з перевезення вантажу у період з 01.12.2020 по 31.05.2021 згідно із замовленням №41434866/2020-00009 від 31.07.2020 та повідомленням про погодження цього замовлення №УЗ-41434866/2020-00012 від 03.08.2020, у розмірі 10 438 761,80 грн за наведеною вище формулою.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок неустойки, та встановив, що заявлена до стягнення сума неустойки обчислена арифметично правильно.

Водночас, розглянувши клопотання ТОВ «Оссойо» про зменшення розміру неустойки до 1 448 588,18 грн, суд зазначає таке.

Частина третя статті 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При цьому, законодавцем не визначено переліку таких обставин. Право суду щодо зменшення розміру пені має реалізовуватись з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19).

Отже, це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

У свою чергу норми статті 233 ГК України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом із тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

При цьому, як зазначено вище, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд зазначає, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі №910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.

У той же час, відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Так, з доданих до клопотання про зменшення розміру неустойки доказів вбачається, що ТОВ «Оссойо» надавало послуги щодо організації перевезення вантажів залізничним транспортом в вагонах АТ «Укрзалізниця» підприємствам, які реалізують сільськогосподарську продукцію, при цьому, укладаючи з АТ «Українська залізниця» договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-41434866/2020-0001 від 25.05.2020 та додаток 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника» відповідач розраховував на більш вигідні умови щодо встановлення ставки на перевезення вантажів з узгодженими строками та обсягами, порівняно із базовими (загальними) ставками, встановленими АТ «Українська залізниця» за використання власного вагону перевізника.

Разом із тим, починаючи з вересня 2020 року АТ «Українська залізниця» почала зменшувати базові (загальні) ставки за використання власних вагонів, які в результаті стали більш економічно вигідними для замовлення такої послуги, що в свою чергу, призвело до того, що пропозиція ТОВ «Оссойо» для його контрагентів по перевезенню сільськогосподарської продукції у вагонах зерновозах стала економічно не вигідною, як наслідок такі компанії почали відмовлятись від послуг відповідача, що призвело до зменшення замовленої кількості вагонів.

Також, судом враховано, що сума неустойки, нарахована позивачем, є надмірним тягарем для ТОВ «Оссойо», яке втратило конкурентоспроможність на ринку послуг з перевезення сільськогосподарського продукції у вагонах-зерновозах.

Суд також бере до уваги, що відповідач не міг вплинути на події, які зумовили порушення товариством зобов`язань за договором, зокрема, низьку врожайність зернових культур в Україні, що призвело до невиконання аграріями поставок за форвардними контрактами, що в свою чергу, зменшило обсяг замовленої послуги з перевезення вантажу.

Судом враховано відсутність доведених збитків для позивача, більше того, останнім також не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що замовлений відповідачем обсяг вагонів-зерновозів не використовувався АТ «Українська залізниця» в інших перевезеннях.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума неустойки у розмірі 10 438 761,80 грн є надмірним тягарем для відповідача з огляду на її розмір, а також не відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги надані відповідачем пояснення щодо підстав зменшення розміру неустойки, суд, ураховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, обґрунтованим та таким, що відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру неустойки до 1 448 588,18 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд керується висновком Пленуму Вищого господарського суду України, викладеного у п. 4.3. Постанови № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", а саме, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Отже, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Оссойо» (01054, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 35, приміщення 16-18; ідентифікаційний код 41434866) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) неустойку у розмірі 1 448 588 (один мільйон чотириста сорок вісім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 18 коп. та 156 581 (сто п`ятдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн 43 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 15.10.2024.

Суддя Віта БОНДАРЧУК