Ухвала

від 14.10.2024 по справі 910/12497/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.10.2024Справа № 910/12497/24

Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перукарня Глорі-777»

про стягнення 68 000, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перукарня Глорі-777» (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 34 000, 00 грн та пені у сумі 34 000, 00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Так, статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях (постанова КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 904/5898/18, ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19, від 18.03.2020 у справі № 910/14830/18, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19) звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (далі - Закон № 390), яким, зокрема, викладено в новій редакції частини третю і четверту статті 56 ГПК України:

« 3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника».

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).

Прийнятий Закон визначає поняття «самопредставництво юридичної особи» шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19).

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Також Верховний Суд зауважує, що за відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику (ухвали КГС ВС від 07.03.2018 у справі № 921/502/17-г/8, від 23.01.2020 у справі № 905/1144/19, від 02.03.2020 у справі № 910/6718/19, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19).

З поданої позовної заяви вбачається, що її подано від імені Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Мокровою Анною Володимирівною.

У позовні зазначено, що ОСОБА_1 діє в порядку самопредставництва та в розділі «Додатки» позовної заяви під номером 5 зазначено: Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань щодо представника Позивача та копія Положення про Юридичний відділ Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (для суду), проте вказані документи відсутні в додатках до позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду вищезазначені документи.

Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перукарня Глорі-777» про стягнення 68 000, 00 грн - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань щодо представника позивача та копію Положення про Юридичний відділ Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, на які містяться посилання у позовній заяві

3. Попередити позивача, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 14.10.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Щербаков С.О.