Ухвала

від 14.10.2024 по справі 911/2739/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2739/24

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

позовну заявуКерівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, м. Полтава

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд»,

Київська область, м. Фастів

про визнання правочинів недійсними та стягнення 857 180,23 грн

Встановив:

09.10.2024 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №43-3684вих-24 від 09.10.2024 (вх. № суду 3751) Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» про:

- визнання недійсними п.п. 1.1 та 3.1 договору від 06.06.2022 №286/1/22/11 на поставку рідини противідкатної ПОЖ-70, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» на користь Міністерства оборони України безпідставно сплачених коштів в сумі 689 000 грн, інфляційних втрат в сумі 123 797,31 грн і 3% річних у сумі 44 382,92 грн.

Мотивуючи вказані вимоги прокурор посилається на те, що відповідно до пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та постанови №178 до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки або (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту ЗСУ для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за договорами, укладеними МО України, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Водночас, за доводами прокурора, пунктами 1.1 та 3.1 договору №286/1/22/11 від 06.06.2022 передбачено сплату ПДВ у сумі 181 500,00 грн, що становить 20% вартості товару.

З огляду на такі обставини прокурор вважає, що пункти 1.1 та 3.1 договору в частині включення ПДВ до договірних цін підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України, а грошові кошти в сумі 689 000,00 грн підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення згідно зі ст. 1212 ЦК України.

Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді за відповідно поданим позовом, прокурор зазначив, що укладення договору з порушенням норм закону щодо податкових пільг в умовах воєнного стану та відповідні наслідки свідчать про розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання відтак пред`явлення вказаного позову прокурором зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах.

Оскільки фінансування договору здійснювалось за рахунок коштів бюджетної програми, головним розпорядником якої є Міністерство оборони України, прокурор вважає, що вказане міністерство є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, попри те відповідний орган повідомив прокурора про те, що нульова ставка ПДВ до договорів на постачання паливно-мастильних матеріалів не застосовується, а відповідні заходи щодо повернення сплаченого податку не здійснювались.

Своєю чергою прокурор оцінює таку позицію позивача як пасивну поведінку та вважає наявними підстави для звернення до суду із вказаним позовом, про що позивача повідомлено листом від 30.09.2024 №43-3541вих-24.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до ч. 2, пп. 4, 8 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити, зокрема:

- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Так, до позовної заяви Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України долучено повідомлення (лист) від 30.09.2024 №43-3541вих-24, адресоване Міністерству оборони України, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно направлення вказаного повідомлення про представництво інтересів в суді такому органу перед зверненням до суду, а також відповідних доказів на підтвердження такого направлення/вручення цього листа.

До того ж позовна заява прокурора, у розрізі ефективності способу захисту та стягнення безпідставно отриманих коштів, не містить пояснень щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавцем (податковим агентом) до державного бюджету.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, тоді як під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;

- оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Зубко Владислава Вікторовича без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232 ,234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постановив:

1. Залишити позовну заяву Керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення/вручення перед зверненням до суду на адресу Міністерства оборони України повідомлення (листа) від 30.09.2024 №43-3541вих-24;

- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині стягнення коштів, зокрема щодо утримання відповідачем такої суми коштів з ПДВ, у тому числі і станом на момент звернення з позовом до суду, враховуючи правову природу ПДВ, як податку, який перераховується продавцем (податковим агентом) до державного бюджету.

3. Роз`яснити, що у разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, вимог цієї ухвали, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано -14.10.2024.

Суддя О.О. Христенко