Рішення

від 12.09.2024 по справі 911/38/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2024 р. Справа № 911/38/23 (911/1328/24)

За заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича

до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі № 911/38/23

за заявою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Київській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд»

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Секретар судового засідання Дідик Є.С.

Представники: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/38/23 за заявою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Київській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2023 відкрито провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» здійснено судом 30.03.2023, номер публікації якого 70321.

Постановою Господарського суду Київської області від 03.07.2023 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Скіфська, будинок 15, ідентифікаційний код - 41716706) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1820 від 12.07.2017; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 42, оф. 9; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ); господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» завершено; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; звільнено членів виконавчого органу (керівника) банкрута з роботи у зв`язку з банкрутством Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» та припинено повноваження власника майна банкрута, з 03.07.2023 до ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича переходять права керівника (органів управління) банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд»; зобов`язано ліквідатора банкрута відповідно до статей 61-65 Кодексу України з процедур банкрутства виконати ліквідаційну процедуру банкрута у строк, що не повинен перевищувати 6 місяців з дня прийняття даної постанови, за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснено 04.07.2023, номер публікації якого 70923.

До Господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича надійшла заява б/н від 23.05.2024 (вх. № 2814/24 від 23.05.2024) про покладення субсидіарної відповідальності на особу, що є учасником та виконувала повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд, у якій він просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 24 254 062,37 грн, що є різницею між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

На виконання вимог ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2024 зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДМС у м.Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а) у п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати господарському суду Київської області інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві 04.12.2001). У разі неможливості надання запитуваної інформації зазначити державний орган чи посадову особу, які уповноважені на надання вказаної інформації, попереджено Центральне міжрегіональне управління ДМС у м.Києві та Київській області про те, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

06.06.2024 до Господарського суду Київської області від Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київської області надійшов лист № 8010.15.2-25600/8010.15.1-24 від 06.06.2024 (вх. № 6668/24 від 06.06.2024), у якому зазначено, що відповідно до відомостей управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) з 30.07.2002 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2024 було прийнято заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича б/н від 23.05.2024 (вх. № 2814/24 від 23.05.2024) про покладення субсидіарної відповідальності на особу, що є учасником та виконувала повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд до розгляду у межах провадження у справі № 911/38/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд», розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства призначено на 01.07.2024, зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича надати суду: оригінали всіх доданих до заяви документів для огляду в судовому засіданні; реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» станом на червень 2024 року, зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича направити на зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) копію заяви б/н від 23.05.2024 (вх. № 2814 від 23.05.2024) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства та доданих до неї документів, докази про що надати суду, зобов`язано ОСОБА_1 надати суду документально підтверджений відзив по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а іншим учасникам справи його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язано Департамент з питань банкрутства Міністерства юстиції України скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Скіфська, будинок 15, ідентифікаційний код - 41716706), здійснено виклик в судове засідання повноважних представників учасників даної справи; у разі неявки в судове засідання, сторони зобов`язані повідомити суд про причини такої неявки.

До Господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича надійшло клопотання б/н від 12.06.2024 (вх. № 6357/24 від 12.06.2024) про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2024 розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відкладено на 08.08.2024, повторно зобов`язано ОСОБА_1 надати суду документально підтверджений відзив по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а іншим учасникам справи його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, здійснено виклик в судове засідання повноважних представників учасників даної справи; у разі неявки в судове засідання, сторони зобов`язані повідомити суд про причини такої неявки.

26.07.2024 Господарським судом Київської області було зроблено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме - ОСОБА_1 .

До Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист № 35223/10.1-24/вх.37797/10-24 від 04.07.2024 (вх. № 7983/24 від 24.07.2024) на виконання вимог ухвали суду від 11.06.2024 щодо підготовки висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ «Соултрейд».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2024 розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відкладено на 12.09.2024, втретє зобов`язано ОСОБА_1 надати суду документально підтверджений відзив по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а іншим учасникам справи його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, здійснено виклик у судове засідання повноважних представників учасників даної справи.

У судове засідання призначене на 12.09.2024 за допомогою відеоконференцзв`язку з`явився ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Тущенко Сергій Васильович, який надав пояснення по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства та просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні 12.09.2024, відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражний керуючий Тущенко Сергій Васильович посилається на те, що наявні у справі документи та встановлені обставини у сукупності свідчать про те, що господарську діяльність ТОВ «Соултрейд» фактично припинило, також припинило подання обов`язкової звітності, що є протиправним, та при цьому засновниками, керівництвом не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст.ст.110 - 112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи показники балансу та існуючу кредиторську заборгованість.

Також, ліквідатор вказує, що в період коли банкруту було завдано збитків, а саме 26.02.2021 року, його учасник (засновник) та керівник (директор) ТОВ «Соултрейд» в одній особі - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , період виконання повноважень керівника (директора) з 02.04.2024 по сьогоднішній день; країна громадянства: Україна; адреса: АДРЕСА_4 ; 29 червня 1976 року; паспорт серії НОМЕР_3 від 04.12.2001 року виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві); учасник ТОВ «Соултрейд» - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; період виконання повноважень учасника з 07.04.2020 року по теперішній час; країна громадянства: Україна; адреса: АДРЕСА_5 ; 29 червня 1976 року; паспорт серії НОМЕР_3 від 04.12.2001 року виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: розмір частки засновника (учасника) складає - 400 000,00 грн; тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 100%; не виживав жодних заходів щодо контролю за діяльністю товариства.

Отже, ліквідатор вважає, що учасник (засновник) банкрута не здійснював належний контроль за товариством, а усі матеріали та обставини у справі вказують на винну, протиправну поведінку учасника та керівника підприємства в одній особі, до якого заявлено вимогу, яка виражається переважно у його протиправній бездіяльності.

Ліквідатором також встановлено, що саме ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , період виконання повноважень керівника (директора) з 02.04.2020 року по теперішній час, період виконання повноважень учасника 07.04.2020 року по теперішній час), грубо порушує законодавство про банкрутство та вимоги постанови суду від 03.07.2023 року про визнання боржника банкрутом, а саме ухиляється від передачі майна та документів банкрута ліквідатору, а також саме ОСОБА_1 , як керівник банкрута, припинив подавати звітність до податкового органу.

Згідно проведеного аналізу документів, ліквідатором встановлено, що фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» не подавалася із 2019 року, що є порушенням ч. 1 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, ліквідатор зазначає, що у період процедури розпорядження майном колишній керівник будь-яких дій на запити розпорядника майна не вчинив - не надав інформації про активи товариства, правочини, не забезпечив проведення процедури інвентаризації активів та зобов`язань боржника.

Також, ліквідатор вважає, що такі дії як ухилення від вчинення обов`язку із передачі документації, активів банкрута спричиняє негативні наслідки для процедури розпорядження майном, ліквідаційної процедури у вигляді їх затягування, є приховуванням документації і активів боржника, що перешкоджає виконанню повноважень арбітражного керуючого. Розпорядник майна/ліквідатор був позбавлений можливості оперативно проаналізувати господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» та виявити майно для задоволення вимог кредитора - ГУ ДПС у Київській області.

Відповідач за заявою - ОСОБА_1 жодних заперечень щодо заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства до суду та до ліквідатора банкрута не подав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича про застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

При цьому умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч. 3 ст. 215 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності як одного з інструментів погашення кредиторських вимог у справах про банкрутство передбачено ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій зазначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, у диспозиції ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено складові субсидіарної відповідальності у процедурах банкрутства, до яких входять: недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Суд звертає увагу, що державою встановлено режим недопустимості доведення до банкрутства у формі спеціальної відповідальності за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, для кваліфікації дій за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства форма вини та мотив мають факультативне значення. Про зазначене свідчить усвідомлений вступ на посаду керівника, власника, засновника підприємства-боржника і обов`язок усвідомлення керівником, власником, засновником та учасниками юридичної особи відповідальності за свої дії чи бездіяльність, а також при прийнятті юридично значущих рішень відносно господарської діяльності підприємства та його майна.

Визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, яке має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, зокрема - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Суб`єктами правопорушення є особи, визначені ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, аналіз положень ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Водночас для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (ст. 42 Господарського кодексу України).

Спростовуючи доводи ліквідатора щодо наявності підстав для покладення на особу субсидіарної відповідальності, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).

Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або необережності у її діях з метою спростування наявності підстав для покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів може свідчити про усвідомлення особою наслідків та про відсутність додаткових критеріїв, які б могли впливати на об`єктивну оцінку обставин справи.

Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей з метою вчинення діяльності боржника на шкоду кредиторам боржника.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття («вуаль») для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Згідно з ст. 5 Господарського кодексу України до конституційних основ правового господарського порядку в Україні віднесено, зокрема забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству.

Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями або бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора.

Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності. Тобто до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання («фірмами одноденками» тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;

- використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Разом з тим, тлумачення ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності.

Під час розгляду даної справи про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» було створено 08.11.2017 року, номер запису: 12741020000014369, основними видами діяльності підприємства згідно до Статуту було визначено: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Також під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» у 2019 році, за результатами яких складено акти № 6142/06-30-51-12 від 21.05.2019, № 6162/06-30-51-12 від 21.05.2019, № 6163/06-30-51-12 від 21.05.2019, № 7742/06-30-51-12 від 04.07.2019.

На підставі зазначених актів перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0088355112 від 27.06.2019 на суму 98 928, 00 грн та 24 372, 00 грн, № 0087395112 від 26.06.2019 на суму 20 000, 00 грн, № 0090325112 від 04.07.2019 на суму 5 934 421, 00 грн та 2 967 211, 00 грн., № 0108295112 від 15.08.2019 на суму 1 020, 00 грн.

Також, посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральні перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових наданих, за результатами яких складено акти № 6143/06-30-51-12 від 21.05.2019, № 3009/06-30-61-04 від 13.11.2019, № 628/10-36-51/41716706 від 12.02.2020.

На підставі зазначених актів перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0090285112 від 04.07.2019 на суму 1 686 473, 98 грн, № 0159095104 від 27.11.2019 на суму 40 000, 00 грн, № 0027715104 від 02.03.2020 на суму 13 021 356, 38 грн.

У лютому та квітні 2020 року посадовими особами контролюючого органу проведено камеральні перевірки дотримання термінів подання податкових декларацій Товариством з обмеженою відповідальністю «Соултрейд», за результатами яких складено акти № 896/10-36-51/41716706 від 28.02.2020, № 1362/10-36-51/41716706 від 01.04.2020.

На підставі зазначених актів перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0034575104 від 17.03.2020 на суму 170, 00 грн, № 0075555104 від 29.04.2020 на суму 1 020, 00 грн.

Крім того, на підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його зниження - на суму такого зниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено зниження, та за весь період зниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нарахована пеня в розмірі 365 332,71 грн, 978,08 грн та 7 669,22 грн.

Отже, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів становить загальну суму 24 168 952,37 грн, з яких: 6 033 349,00 грн - основний платіж, 17 761 623,36 грн - штрафні санкції та 373 980,01 грн - пеня.

Проте, боржник у добровільному порядку вищевказану заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів не сплатив, у зв`язку з чим Головне управління ДПС у Київській області звернулося з позовом до адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 320/7869/20 за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» про стягнення податкового боргу, адміністративний позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» у банках, що обслуговують боржника - 24 107 974,29 грн на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Зі змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 320/7869/20 вбачається, що вимоги за податковим повідомленням-рішенням № 0087395112 від 26.06.2019 на суму 20 000, 00 грн та № 0159095104 від 27.11.2019 на суму 40 000, 00 грн, а також вимоги по пені на суму 978,08 грн в межах справи № 320/7869/20 не заявлялися та не розглядалися.

Згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи Головного управління ДПС у Київській області у Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» відсутні відкриті рахунки в банківських установах, у зв`язку з чим інкасові доручення (розпорядження) контролюючим органом не формувалися.

Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Соульрейд» згідно вищевказаних документів становила 24 168 952,37 грн, яка станом на час розгляду даної справи не стягнута і не погашена, боржником доказів можливості виконання своїх зобов`язання перед заявником та погашення заборгованості суду не надано.

Судом було встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» у розмірі 24 168 952,37 грн перед заявником - Головним управлінням ДПС у Київській області підтверджується наявними матеріалами справи та є документально доведеною.

Разом з тим, будь-яких доказів задоволення (погашення) Товариством з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» вимог Головного управлінням ДПС у Київській області до підготовчого засідання, можливості виконання боржником наявних майнових зобов`язань перед заявником, а також будь-яких заперечень суду надано не було.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації боржника щодо можливості виконати свої зобов`язання перед кредитором та погасити існуючу заборгованість, зважаючи на те, що вимоги не були задоволенні боржником до підготовчого засідання та незабезпечені майном боржника, судом відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2023 було відкрито провадження у справі № 911/38/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд».

В подальшому, ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 22.05.2023 було визнано вимоги Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» у розмірі 24 254 062, 37 грн у такій черговості: 85 110, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 6 033 349, 00 грн - третя черга задоволення вимог кредиторів та 18 135 603, 37 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 03.07.2021 було припинено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд», визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Під час виконання повноважень розпорядника майна/ліквідатора банкрута у справі № 911/38/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражним керуючим Тущенко Сергієм Васильовичем було проаналізовано обставини втрати платоспроможності боржника та дії відповідних осіб, які мали наслідком її настання та встановлено ознаки з доведення підприємства до банкрутства, що стало підставою для подання до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням підприємства до банкрутства через протиправну бездіяльність.

Згідно ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України встановлено, що: «учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (надалі - «особи)».

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що: «Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення».

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначений, зокрема, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 року № 2275-VІII з усіма змінами та доповненнями.

Відповідно вимогам визначених у статті 6 Закону учасники товариства зобов`язані: 1) дотримуватися статуту; 2) виконувати рішення загальних зборів учасників товариства (ч. 1). Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства (ч. 2).

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 2275-VІII встановлено, що: «Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган».

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону № 2275-VІII).

Річні загальні збори учасників обов`язково скликаються щорічно протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 31 Закону № 2275-VІII).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1 ст. 39 Закону № 2275-VIII).

Відповідно ч. 2 ст. 39 Закону № 2275-VIII встановлено, що: «до компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення)».

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ч. 4 ст. 39 Закону № 2275-VІІІ).

Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства (ч. 1 ст. 42 Закону № 2275-VІІІ).

На момент створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» діяв Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - Закон № 1576-ХІІ) в преамбулі, якого було зазначено, що: «Цей Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов`язки їх учасників та засновників».

Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником (ч. 4 ст. З Закону № 1576-ХІІ).

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ч. 1 ст. 50 Закону № 1576-ХІІ).

Відповідно ч. 1 ст. 58 Закону № 1576-ХІІ було визначено, що: «Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників».

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1 ст. 61 Закону № 1576-ХІІ).

Згідно приписам ст. 62 Закону № 1576-ХІІ було визначено, що: «У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства».

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-ІV з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - Закон № 755-ІУ) визначено, що: «Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру».

Відповідно частині 1 статті 9 Закону № 755-ІV встановлено, що: «Відомості про юридичну особ: громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів».

В Єдиному державному реєстрі серед іншого містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про органи управління юридичної особи (п. 12 ч. 2 ст. 9 Закону № 755-ІV); відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону № 755-ІV).

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону № 755-ІV).

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч. 4 ст. 10 Закону № 755-ІV).

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (ч. 1 ст. 11 Закону № 755-ІV).

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» в редакції, затвердженої рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» від 01.04.2020, передбачено, що у товаристві створюються наступні органи управління: загальні збори учасників - вищий орган управління; директор - виконавчий орган. За рішенням Загальних зборів може створюватися Наглядова рада. (розділ 2 Статуту).

Відповідно до п.4.2.6 Статуту, до компетенції загальних зборів учасників товариства належить обрання та припинення, в тому числі достроково, повноважень директора, встановлення розміру його винагороди.

Згідно до розділу 6 Статуту, виконавчим органом товариства є Директор, який здійснює управлінняпоточною господарською діяльністю товариства. Директор товариства вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що віднесені відповідно до законодавства або цього статуту до компетенції інших органів товариства. Директор підзвітний Загальним зборам учасників і Наглядовій раді (у разі її утворення) та організовує виконання їх рішень. Директор обирається Загальними зборами учасників товариства. Загальні збори учасників мають право у будь-який час припинити повноваження Директора. У разі утворення Наглядової ради, повноваження щодо обрання та припинення повноважень Директора за рішенням Загальних зборів можуть бути передані Наглядовій раді товариства. Строк повноважень Директора становить 3 (три) роки, якщо інший строк не визначено у рішенні Загальних зборів учасників товариства про його обрання. Якщо цей строк сплинув, а Загальні збори учасників не прийняли рішення про обрання нового Директора, то поточний Директор продовжує виконувати свої повноваження до прийняття відповідного рішення Загальними зборами учасників.

Директор товариства:

- діє без довіреності від імені товариства в межах повноважень, встановлених законодавством України, цим статутом й рішеннями загальних зборів учасників, Наглядової ради (у разі її утворення);

- представляє товариство у взаємовідносинах з будь-якими юридичними та фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування;

- розпоряджається майном товариства, вчиняє від імені товариства будь-які правочини, у тому числі видає будь-які довіреності, укладає будь-які договори (купівлі-продажу, поставки, про надання послуг, про виконання робіт, оренди, позики чи іншої фінансової допомоги, кредиту, застави тощо), в т.ч. зовнішньоекономічні контракти;

- розпоряджається грошовими коштами товариства, відкриває й закриває з цією метою в банківських установах рахунки товариства;

- наймає та звільняє працівників товариства, крім тих які обираються та звільняються іншими органами товариства, в межах своєї компетенції видає накази, обов`язкові для всіх підпорядкованих йому працівників товариства.

Під час проведення аналізу фінансово - господарської діяльності банкрута арбітражним керуючим було встановлено відсутність будь-якої первинної, бухгалтерської документації, статутних документів, фінансових звітів, балансу та Ф.2.

Всі дії щодо відновлення фінансово-бухгалтерської документації, вчинені арбітражним керуючим не дали жодного позитивного результату про що було повідомлено комітет кредиторів, що відображене у Протоколі № 1-КК засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» від 19.06.2023 та у аналізі фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» та його становища на ринках від 16.06.2023.

Так, арбітражний керуючий, направив письмовий запит ОСОБА_1 №01-20/89 від 16.05.2024 року, номер поштового ідентифікатора 4900811230214 (цінний лист з описом вкладення), проте відповіді на вказаний запит надано не було, витребувані документи ліквідатору передані не були.

Станом на дату подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, дії щодо розшуку документів фінансово - господарської документації, бухгалтерської документації, податкової документації не призвели до позитивного результату, в ході проведення перевірки встановити документи не виявилося можливим.

Поряд із цим, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (м.Київ) у листі № 35223/10.1-24/вх.37797/10-24 від 04.07.2024 повідомило, що на виконання доручення Департаменту з питань банкрутства від 26.06.2024 № 92779/109347-32-24/21.2 стосовно підготовки висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд», відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 11.06.2024 по справі № 911/38/23 (911/1328/24) у відповідності до розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) (далі - Методичні рекомендації) звернулось до арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича листом про надання документів згідно з розділом II Методичних рекомендацій щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» за три роки до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Арбітражний керуючий Тущенко Сергій Васильович на запит Управління листом від 01.07.2024 № 01-21/105 надав пояснення та копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд».

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу III Методичних рекомендацій оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 розділу III Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Арбітражний керуючий Тущенко С.В. у поясненнях зазначив, що ним неодноразово направлялись на адресу керівника та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» запити з вимогою надати бухгалтерську та іншу документацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд», печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Проте, відповіді арбітражним керуючим не отримано, документи не передано.

При цьому, міністерство у листі зазначило, що наданий арбітражним керуючим Тущенко С.В. аналіз фінансового становища, інвестиційного становища та положення на товарному ринку Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» не містить показники діяльності підприємства. Документи за три роки до дати відкриття провадження у справі № 911/38/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» (2020, 2021 та 2022 роки) відсутні, що у відповідності до Методичних рекомендацій не дає можливості в повній мірі оцінити зміни фінансового стану підприємства для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з відсутністю документів, які визначені розділом II Методичних рекомендацій та є основними джерелами інформації для проведення аналізу, зокрема визначення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, Управління не мало можливості підготувати та надати висновок щодо наявності/відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.4 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Зобов`язальні особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Вищевикладене свідчить про те, що в порушення вимог податкового законодавства з 2020 року було фактично припинено керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» ОСОБА_1 звітування до податкового органу.

Як вбачається з листа Головного управління статистики у Київській області № 17-05/475-23 від 13.04.2023, Головне управління статистики к Київській області в межах повноважень повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» (ідентифікаційний код: 41716706) статистичну та фінансову звітність за 2020-2022 роки Головному управлінню статистики у Київській області не подавало.

В той же час, наявні у справі документи та встановлені обставини у сукупності свідчать про те, що господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» фактично припинило, також припинило подання обов`язкової звітності, що є протиправним, при цьому засновником та керівником підприємства в одній особі - ОСОБА_1 не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст.ст.110 - 112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи показники балансу та існуючу кредиторську заборгованість.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2023 було визнано вимоги Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» у розмірі 24 254 062, 37 грн у такій черговості: 85 110, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 6 033 349, 00 грн - третя черга задоволення вимог кредиторів та 18 135 603, 37 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 в адміністративній справі №320/7869/20 набрало законної сили 26.02.2021 року, а відтак датою виникнення податкового боргу на суму - 24 254 062,37 грн є 26.02.2021 року.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов до висновку, що основний розмір заборгованості виник у 2021 році, проте керівником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» в одній особі - ОСОБА_1 не було прийнято раціональних рішень, не вжито своєчасних та дієвих заходів, зокрема шляхом проведення реструктуризації заборгованості по зобов`язаннях.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, ОСОБА_1 не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами відсутності його вини у доведені Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» до банкрутства та не спростовано доводи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича, викладені у заяві про покладення субсидіарної відповідальності.

Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

У Рішенні Європейський суд з прав людини у рішенні від 11.08.2018 у справі «Case of Lekic v. Slovenia» вказав, що директор повинен був знати і передбачати можливі наслідки у вигляді субсидіарної відповідальності. Той факт, що, як директор і засновник, за наявності ознак банкрутства компанії не вжив заходів до визнання компанії банкрута в рамках процедури неспроможності, фактично продовжив її існування як юридичної особи, незважаючи на неможливість виконання зобов`язань, не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці. Відповідно заявник не може отримати з цієї ситуації вигоду у вигляді звільнення від зобов`язань.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини суд дійшов висновку, що сукупність цих обставин (бездіяльності керівника та учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ), попри його обов`язок як директора та єдиного власника контролювати діяльність товариства, вживати заходи щодо запобігання банкрутству боржника, припинення подання обов`язкової звітності, не прийняття рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство або прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст. 110-112 Цивільного кодексу України, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, істотним збільшенням суми зобов`язань, що в подальшому створили умови та підстави для порушення справи про банкрутство з неможливістю задовольнити вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника, а отже наявність підстав для застосування субсидіарної відповідальності у даній справі.

Визначення розміру субсидіарної відповідальності урегульовано приписами абзацу 1 частини другої ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

За змістом наведеної норми розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, при цьому що вартість майна, яке було виведено з активів боржника не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню розміру останньої передує формування ліквідаційної маси.

Такі висновки зроблені в Постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи № 911/38/23(911/1328/24) реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» від 12.06.2024, станом на дату подання ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Тущенко Сергієм Васильовичем заяви про покладення субсидіарної відповідальності, загальна сума непогашених кредиторських вимог складає 24 254 062,37 грн, а отже з огляду на відсутність ліквідаційної маси, розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства складає 24 254 062,37 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ліквідатора, задоволення його заяви про застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства та наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» у розмірі 24 254 062,37 грн, у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства, на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 215 Господарського кодексу України та статтями 2, 60-61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства задовольнити.

2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства у розмірі 24 254 062,37 грн на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 від 04.12.2001 виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 від 04.12.2001 виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошові кошти у розмірі 24 254 062,37 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соултрейд» (ідентифікаційний код: 41716706)

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 15.10.2024.

Суддя Т.В. Лутак