Рішення

від 15.10.2024 по справі 916/3670/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3670/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 202995,13 грн

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до ОСОБА_1 про стягнення 202995,13грн. за договором оренди від 06.05.2021, з яких - 139923,20 грн основного боргу, 31028,88грн пені, 28808,35 грн інфляційних втрат та 3234,70 грн 3% річних.

Ухвалою від 23.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Цією ж ухвалою встановлено строк відповідачу для подання відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали.

Судом встановлено, що договір оренди від 06.05.2021 був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" та фізичною особою-підприємцем Скворцовим Ігорем Валерійовичем.

Однак, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців 15.03.2024 до реєстру внесено запис про припинення його підприємницької діяльності.

Разом з тим, суд враховує наступне.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №910/8729/18 викладено висновок про те, що вимоги за господарськими зобов`язаннями до фізичної особи, яка втратила статус підприємця, слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Згідно положень статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини 1 статті 20, а також статей 4, 45 Господарського процесуального кодексу України, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

За наведених обставин, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу фізичної особи-підприємця не припинилися.

Оскільки відповідач є фізичною особою, то судом відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України перевірено його зареєстроване місце проживання. Так, на запит суду відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання надав інформацію про адресу відповідача АДРЕСА_1 .

Ухвала про відкриття провадження, яка була надіслана на зареєстровану відповідачем адресу повернулась до суду без вручення.

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд з метою додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи 11.09.2024 розмістив оголошення на сайті суду, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Отже, відповідач вважається повідомлений про розгляд справи.

Відповідач відзиву не надав, через що справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

06.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» (позивач, Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Скворцовим Ігорем Валерійовичем (Орендар) укладено Договір оренди окремих приміщень, які розташовані за адресою: Торгівельно-виставково-офісний комплекс «РІВ`ЄРА», Одеська обл., Лиманський р-н, село Фонтанка.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Орендодавець передав Орендарю у користування за плату на певний строк, а Орендар прийняв у користування за плату на певний строк Орендовані приміщення для здійснення роздрібної торгівлі на умовах цього Договору, включно з Додатками до нього, які є невід`ємною частиною Договору оренди.

14.05.2021 сторони підписали акт приймання-передачі.

Актом від 28.05.2021 сторони зафіксували дату відкриття орендованих приміщень.

Згідно з п. 1.2 Договору оренди, предметом Договору є приміщення - Об`єкт №172-1, торгівельна площа якого складає 22 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди сторони погодили фіксований строк оренди у 12 (дванадцять) місяців, який починається з Дати підписання Акту приймання-передачі Орендованих приміщень, але не пізніше ніж 14.05.2021 року.

14.05.2022 року строк оренди за Договором оренди від 06.05.2021 року закінчився.

Згідно п. 5.1 Договору оренди, орендна плата (Базова орендна плата) за орендовані приміщення розраховується за формулою: Базова орендна плата є добутком площі об`єкту оренди та Орендної ставки. Сторони домовились, що Орендна ставка за користування Орендованими приміщеннями становить гривневий еквівалент 27,8 (двадцять сім євро вісімдесят євроцентів) Євро без ПДВ за 1 (один) кв.м. площі Орендованого приміщення на місяць.

Відповідно до п. 6.1 Договору оренди, крім Орендної плати Орендар сплачує плату за експлуатаційні послуги у гривневому еквіваленті 5 (п`ять) Євро за 1 (один) кв.м. на місяці без урахуванням ПДВ (далі - Операційні послуги), що становить пропорційну частку від усіх витрат на утримання площ загального користування і спільних площ Торгівельного центр та усього нерухомого майна Торгівельного центру.

Згідно п. 7.1 Договору оренди, крім Орендної плати Орендар зобов`язується сплачувати Внесок на рекламу (маркетинг) у розмірі гривневого еквіваленту 1,60 (один євро шістдесят євроцентів) євро / 1 кв.м. на місяць без урахуванням ПДВ (далі - Внесок на рекламу). Ця сума підлягає щорічній індексації відповідно до ст. 9 Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору оренди, на додаток до плати за Операційні послуги Орендар сплачує вартість комунальних послуг, що споживаються в Орендованих Приміщеннях, таких як опалення/кондиціювання, плата за телефонний зв`язок, користування Інтернетом, електроенергія, водопостачання, опалення, вивезення сміття (Комунальні послуги).

Відповідно до п. 10.3 Договору оренди окрім випадків, визначених цим Договором, Базова орендна плата, плата за Операційні послуги і Внесок на рекламу сплачуються авансом кожного місяця протягом усього строку оренди. Плата здійснюється не пізніше як на 9 (дев`ятий) робочий день кожного місяця за умови отримання відповідного рахунку від Орендаря.

У п. 10.5 договору зазначено, що якщо орендар не отримав рахунку на сплату базової орендної плати, за операційні послуги та внеску на рекламу станом на 8 робочий день місяця, то він має самостійно їх розрахувати відповідно до умов договору і сплатити до 9 числа.

Крім того, сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди (а.с. 22-23), в якій зазначено, що у період з 01.01.2022 до 31.01.2022 при розрахунку базової орендної плати ставка буде становити гривневий еквівалент 22,24 євро за 1 кв. м без ПДВ (п.1). Також сторони в цій угоді узгодили, що якщо орендар не сплатив виставлені позивачем рахунки до 15 числа місяця, то орендодавець вправі скасувати умови п. 1 цієї додаткової угоди.

Визначений п. 3.1 Договору оренди Строк дії договору закінчився 14.05.2022 року.

У п. 13.1 договору сторони визначили, що орендар повинен сплатити орендодавцю гарантійний депозит у розмірі 2 місячних платежів протягом 14 днів після підписання договору.

Із «Взаєморозрахунків по послугах оренди» (а.с. 15), наданої позивачем до позову вбачається, що відповідач вніс депозит в сумі 60703грн і далі вже не сплачував.

Пунктом 12.10 договору передбачено, що орендар зобов`язаний не пізніше дати відкриття призначити особу, яка буде уповноважена отримувати документи, в т.ч. рахунки, повідомлення та іншу кореспонденцію. Така особа має знаходитись в орендованих приміщеннях під час робочих годин торгівельного центру. Орендар має повідомляти про таку особу орендодавця і така особа повинна бути протягом всього строку оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору оренди ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» виставило рахунки ФОП Скворцову І.В. по сплаті Орендної плати за орендовані Приміщення - Об`єкт №172-1 з урахуванням ПДВ, з листопада 2021 року по травень 2022 року на суму 139 923,20 грн., а саме:

Зі сплати орендних платежів:

- рахунок на оплату №172-1-6726-Ор від 01.11.2021 року на суму 22 407,79 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-7390-Ор від 01.12.2021 року на суму 22 690,27 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-351-Ор від 04.01.2022 року на суму 18 188,54 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-974-Ор від 01.02.2022 року на суму 23 315,42 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-4209-Ор від 25.08.2023 року (за березень 2022) на суму 29 391,91 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-4211-Ор від 25.08.2023 року (за квітень 2022) на суму 29 391,91 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-4213-Ор від 25.08.2023 року (за травень 2022)на суму 12 546,86 грн., не сплачено.

Зі сплати Операційних послуг:

- рахунок на оплату №172-1-6724-Оп від 01.11.2021 року на суму 4 030,22 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-7388-Оп від 01.12.2021 року на суму 4 080,91 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-349-Оп від 04.01.2022 року на суму 4 089,10 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-972-Оп від 01.02.2022 року на суму 4 193,38 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-1564-Оп від 01.03.2022 року на суму 4 408,54 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-1878-Оп від 01.04.2022 року на суму 4 408,54 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-2391-Оп від 02.05.2022 року на суму 1 882,85 грн., не сплачено;

Зі сплати Внесків на рекламу:

- рахунок на оплату №172-1-6725-М від 01.11.2021 року на суму 1 289,64 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-7389-М від 01.12.2021 року на суму 1 306,01 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-350-М від 04.01.2022 року на суму 1 308,65 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-973-М від 01.02.2022 року на суму 1 341,91 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-4208-М від 25.08.2023 року (за березень 2022) на суму 1691,71 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-4210-М від 25.08.2023 року (за квітень 2022) на суму 1 691,71 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-4212-М від 25.08.2023 року (за травень 2022) на суму 723,36 грн., не сплачено;

Зі сплати комунальних послуг:

- рахунок на оплату №172-1-5572-К від 01.09.2021 року на суму 1 483,08 грн., не сплачено 63,26 грн;

- рахунок на оплату №172-1-6891-К від 01.11.2021 року на суму 1 278,25 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-7561-К від 01.12.2021 року на суму 1 569,73 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-560-К від 04.01.2022 року на суму 1 905,96 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-1148-К від 01.02.2022 року на суму 892,27 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-1683-К від 01.03.2022 року на суму 533,44 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-1997-К від 01.04.2022 року на суму 2,38 грн., не сплачено;

- рахунок на оплату №172-1-2521-К від 02.05.2022 року на суму 0,78 грн., не сплачено.

З огляду на викладене, відповідач взяті на себе зобов`язання зі сплати Орендних платежів, Операційних послуг, Внесків на рекламу та Комунальних послуг за орендовані Приміщення - Об`єкт №172-1 не виконав у повному обсязі та у визначений п. 10.3 Договору оренди строк, що призвело до виникнення заборгованості за період вересень 2021 - травень 2022 року включно, яка складає 139 923,20 грн.

Відповідач доказів сплати 139923,20 грн основного боргу як і будь-яких заперечень суду не надав, через що позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач обов`язку зі сплати грошових коштів не виконав, допустив прострочення виконання зобов`язання, що є порушенням договірних зобов`язань. Отже, відповідно, є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано 28808,35 грн інфляційних втрат, 3234,70 грн 3% річних та 31028,88грн пені протягом 6 місяців з дати виникнення заборгованості за кожним змісяців оренди окремо (а.с. 55-61).

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У п. 24.2 договору передбачено, що орендар має сплатити в разі прострочення оплати штраф в сумі 0,5% за кожен день затримки платежу.

Вказівка в договорі оренди на те, що штраф сплачується за кожен день означає, що він має правову природу пені.

Позивач в розрахунку своєму врахував, що пеня, як зазначено вище, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, перевіривши розрахунок річних, інфляційних та пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що він здійснений правильно, і тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» (код 34980457, с. Фонтанка Лиманського району Одеської області, багатофункціональний торгівельно-виставковий-офісний комплекс «РІВ`ЄРА») 202995,13грн заборгованості та 3044,93грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова