Ухвала
від 15.10.2024 по справі 917/1443/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

15.10.2024 Справа № 917/1443/24

Суддя Киричук О.А. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» про забезпечення позову та матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» (адреса 17040, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Олбин, вул. П. Гацька, 26, ЄДРПОУ 44424447)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСВ Капітал» (адреса 36000, м. Полтава, вул.Котляревського, буд 22Б, ЄДРПОУ 36066045)

про стягнення 3413637.82 грн.,

представники сторін: згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСВ Капітал» про стягнення 3413637.82 грн. заборгованості у тому числі:

· за договором купівлі-продажу № 01/03-2024 від 01.03.2024 р. - 328 132 грн. 80 коп.;

· за договором про надання послуг № 02/04-2024 від 02.04.2024 р. 2 431 932 грн. 52 коп.;

· за договором перевезення № 22/07 від 22.07.2024 р. - 653 572 грн. 50 коп.

Ухвалою від 02.09.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 24.09.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 15.10.2024 р. на 10:30.

07.10.24 позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту на 487,67 тон пшениці, що належать ТОВ «АСВ Капітал» і зберігаються в орендованому ним складі № 3-Е за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Озерне, вул. Перемоги, 46, із забороною ТОВ «АСВ Капітал» та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії стосовно цього майна.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заяви заявник посилається на те, що Відповідач ТОВ «АСВ Капітал» продовжує ухилятись від предметного обговорення перспектив погашення його багатомільйонної заборгованості перед Позивачем. Жодною копійкою заборгованість погашена не була протягом тривалого періоду. 27.09.2024 р. керівництво Позивача надіслало на адресу Відповідача лист № 70 з пропозицією придбати у нього за ринковими цінами зерно, що зберігалось на складі, з подальшим проведенням зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог за цими зобов`язаннями в порядку ст. 601 ЦК України. Натомість, жодної реакції на цей лист від керівництва ТОВ «АСВ Капітал» не було. Ані телефоном, ані особисто керівники Відповідача не проявили зацікавленості у відновленні партнерських відносин з ТОВ «АП «Агролідер» та зменшенні заборгованості таким, на наш погляд, взаємовигідним і відносно простим способом. Подібна поведінка Відповідача викликає у керівництва ТОВ «АП «Агролідер» дедалі стійкіші сумніви у його платоспроможності чи принаймні його справжніх намірах щодо грошових зобов`язань перед Позивачем.

За таких обставин, зазначає позивач, зростають ризики ухилення Відповідача від відповідальності після ініціювання судового процесу. Відповідач може спробувати відчужити наявне у нього ліквідне майно, внаслідок чого виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде унеможливлене або принаймні суттєво ускладнене.

Позивач повідомляє суд, що ТОВ «АСВ Капітал» орендує склад № 3-Е за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Озерне, вул. Перемоги, 46, та зберігає там належну йому пшеницю, яка свого часу була перевезена транспортом ТОВ «АП «Агролідер». При цьому, Позивач вказує, що з об`єктивних причин не може підтвердити суду факт орендних правовідносин документально, оскільки не є власником зазначеного складу та стороною договору оренди. Проте гарантує достовірність цієї інформації.

Позивач зазначає, що з 1 742,86 тон пшениці, що зберігались на вказаному складі, наразі залишились лише близько 600 тон., іншого майна у відповідача немає (про що свідчать відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, копії яких залучено в додатки до заяви).

За даними позивача, наразі мінімальна ринкова вартість пшениці залишається на рівні 7 000 грн за тону. Відтак ринкова вартість 600 тон пшениці Відповідача, що все ще зберігається на вказаному складі, дорівнює орієнтовно 4 200 000 грн.

Позивач стверджує, що з цих 600 тон Позивача цікавлять 487,67 тон пшениці, вартість якої дорівнює заявленому розміру позовних вимог у цій справі (3 413 637,82 грн.).

Ухвалою від 08.10.2024р. суд постановив прийняти до розгляду заяву про забезпечення позову у справі № 917/1443/24, призначити судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову на 15.10.24.

15.10.24 від позивача надійшла заява, у якій він просить розглянути заяву про забезпечення позову 15.10.2024 р. без участі Позивача. При цьому він повідомив, що на задоволенні заяви наполягає.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає необхідним задовольнити її, виходячи з наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався взмозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

За змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах від 15.09.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 16.10.2019 у справі № 911/1530/19, 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, від 20.09.2022 у справі № 916/307/22, від 03.03.2023 у справі № 907/269/22).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі «Каіч та інші проти Хорватії»).

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є стягнення грошових коштів у 3413637.82 грн. заборгованості.

Підставою позову в цій справі визначено невиконання відповідачем зобов`язань за договором договором купівлі-продажу № 01/03-2024 від 01.03.2024 р.; за договором про надання послуг № 02/04-2024 від 02.04.2024 р.; за договором перевезення № 22/07 від 22.07.2024 р., тобто вимоги майнового характеру.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, від 08.07.2024 у справі № 916/143/24.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову з огляду на те, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача у межах суми 3413637.82 грн (ціна позову у даній справі) забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

Застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язано із предметом позову та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання майна, наявного у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Здійснюючи оцінку наданих позивачем доказів, суд виходить з того, що позивач довів наявність обставин, які можуть істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 р. у справі № 905/446/22 вказав, що у разі звернення позивача до суду із вимогами про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Натомість, відповідач жодним чином не заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову. При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що з огляду на положення ч. 1 ст. 145 ГПК України він не позбавлений права звернутися до суду із вмотивованим клопотанням про скасування встановлених заходів забезпечення позову, яке буде негайно розглянуто судом у порядку, встановленому для розгляду заяв про скасування забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням критеріїв співмірності, адекватності заходів забезпечення позову та збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на 487,67 тон пшениці, що належать відповідачу, із забороною відповідачу та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії стосовно цього майна.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Крім того, суд зауважує, що питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» про забезпечення позову у справі № 917/1443/24 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 917/1443/24 шляхом накладення арешту на 487,67 тон пшениці, що належать ТОВ «АСВ Капітал» і зберігаються в орендованому ним складі № 3-Е за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Озерне, вул. Перемоги, 46, із забороною ТОВ «АСВ Капітал» та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам вчиняти будь-які дії стосовно цього майна.

3. Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», протягом трьох років.

4. За даною ухвалою:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» (адреса 17040, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Олбин, вул. П. Гацька, 26, ЄДРПОУ 44424447)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АСВ Капітал» (адреса 36000, м. Полтава, вул.Котляревського, буд 22Б, ЄДРПОУ 36066045)

5. Примірник ухвали з гербовою печаткою надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» (адреса 17040, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Олбин, вул. П. Гацька, 26)

6. Копію ухвали надіслати учасникам процесу в порядку ст. 242 ГПК України.

Ухвала підписана 15.10.2024 року

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення до виконання по 15.10.2027

Суддя Киричук О.А.

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення15.10.2024
Оприлюднено17.10.2024
Номер документу122301957
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/1443/24

Судовий наказ від 07.01.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Рішення від 28.11.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Рішення від 28.11.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 07.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 29.10.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 08.10.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні