Рішення

від 14.10.2024 по справі 921/393/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/393/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд", вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, 18001

до відповідача - Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради, вул. Микулинецька, буд. 42, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724

за участі на стороні відповідача: Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова 4, м. Тернопіль, 46002

про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії

за участі представників:

позивача: не прибув;

відповідача: не прибув;

Прокуратури Тернопільської області: Фігель О.Т.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача - Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради, про визнання недійсним договору №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021 про постачання електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що спірний Договір не відповідає вимогам спеціального законодавства, що врегульовує відносини в сфері постачання електричної енергії, оскільки в ньому відсутні всі істотні умови такого виду договорів, які визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" та п. 3.2.7 ПРРЕЕ, а саме порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку.

Ухвалою суду від 24.06.2024 судом відкрито провадження у справі №921/393/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2024 о 09:30 год., встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

15.07.2024 до Господарського суду від Тернопільської обласної прокуратури надійшла заява №24-519вих24 від 11.07.2024 (вх. №5605) про вступ у справу №921/393/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" до Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради про визнання недійсним договору №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021 про постачання електричної енергії, на стороні відповідача.

В обґрунтування підстав для звернення із вказаною заявою, прокуратура посилається на приписи ст. 131-1 Конституції України, ч.6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч.3 ст.53 ГПК України та рішення Господарського суду Черкаської області від 02.04.2024 у справі №921/668/23, яким задоволено позовні вимоги Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Великоберезовицької селищної ради, Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради до ТОВ "Енерджигазтрейд" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 09.09.2021, №2 від 23.11.2021 до договору №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021 про постачання електричної енергії та стягнення коштів в сумі 98558,11 грн. Вважає, що позовна заява ТОВ "Енерджигазтрейд" про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії, є поданою з формальних підстав, оскільки суб`єкт господарювання прагне переглянути рішення у господарській справі №921/668/23 за позовом прокурора. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Підставою для вступу прокурора у вказану господарську справу на стороні відповідача є необхідність захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства і бюджетних питань, та бездіяльність Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради шляхом неправомірної його поведінки при укладенні додаткових угод до Договору №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021 щодо підвищення ціни предмета закупівлі, невжиття заходів щодо стягнення з постачальника коштів до місцевого бюджету, а також неповідомлення прокурора про пред`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" позову та про відкриття провадження у справі №921/393/24.

Ухвалою суду від 22.07.2024 задоволено заяву Тернопільської обласної прокуратури за вих. №24-519вих24 від 11.07.2024 (вх. №5605) та залучено Тернопільську обласну прокуратуру до участі у справі №921/393/24 на стороні відповідача; зобов`язано позивача надіслати Тернопільській обласній прокуратурі копію позовної заяви б/н від 19.06.2024 та доданих до неї документів (докази надіслання надати суду); продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/393/24 на 30 днів і відкладено підготовче засідання у справі №921/393/24 на 23 вересня 2024 року о 9:05 год; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

26.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання б/н від 26.07.2024 (вх. №5945), відповідно до якого останній з метою уникнення невиправданих ризиків для життя та здоров`я учасників судового процесу, пов`язаних із військовою агресією Російської Федерації проти України, просить провести розгляд справи №921/393/24 без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд", на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2024, подано заяву б/н від 26.07.2024 (вх. №5946) про долучення до матеріалів справи доказів направлення 26.07.2024 через систему ЄСІТС Тернопільській обласній прокуратурі копії позовної заяви б/н від 19.06.2024 та доданих до неї документів.

06.08.2024 через систему "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.08.2024 (вх. №6230), відповідно до якого остання вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своїх заперечень, посилаючись на норми ст. ст. 203, 215-216 ЦК України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24) та постанову від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), прокуратура вказує на те, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

Водночас самостійна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним без поєднання з позовною вимогою про стягнення коштів на користь позивача або про витребування майна з володіння відповідача, є неефективним способом захисту порушеного права. Зауважує, що позивач, долучаючи документи про виконання оскаржуваного договору, не заявив вимоги про застосування реституції, а тому, з огляду на наведену судову практику, застосував неефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, прокуратура просить врахувати, що норми Закону України "Про ринок електричної енергії" не визначають умову про організацію комерційного обліку спожитої електричної енергії як істотну для вказаної категорії угод. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність.

Звертає увагу на те, що фактичні обставини спірних правовідносин та положення оскаржуваного договору (п. п. 5.19, 5.10, 5.15, 5.17, 5.21-5.23) свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо умов та порядку здійснення комерційного обліку спожитої електричної енергії. Згідно інформації АТ "Тернопільобленерго", наданої на запит Тернопільської обласної прокуратури, вбачається, що вказаний оператор розподілу на підставі укладених із Постачальником та Споживачем договорів здійснював також і комерційний облік спожитої навчальними закладами Великоберезовицької територіальної громади електроенергії. Комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №311, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312. А тому, проаналізувавши положення оскаржуваного договору, дані про його виконання (укладення угод про надання послуг розподілу, підписання актів приймання-передачі, оформлення платіжних документів та проведення розрахунку), прокуратура вказує, що комерційний облік спожитої електроенергії за оскаржуваним договором здійснювався належним чином.

20.09.2024 від відповідача Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради, надійшла заява б/н від 20.09.2024 (вх. №7311), у якій останній просить суд розглянути справу за відсутності представника відділу освіти та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У підготовчому засіданні 23.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №921/393/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 14 жовтня 2024 року о 9:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до п.7 ч.2 ст.223 ГПК України, про що представника Тернопільської обласної прокуратури повідомлено під розписку, а представників позивача та відповідача повідомлено відповідною ухвалою суду.

У призначене на 14 жовтня 2024 року судове засідання представники позивача та відповідача не прибули.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявні клопотання позивача (вх. №5945 від 26.07.2024) та відповідача (вх. №7311 від 20.09.2024) про розгляд справи №921/393/24 без їх участі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення цієї справи по суті, а неявка у судове засідання належним чином повідомлених представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду цієї справи по суті.

Присутня в судовому засіданні 14.10.2024 представниця Тернопільської обласної прокуратури щодо заявлених позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№6230 від 06.08.2024). Просить в позові відмовити.

Під час розгляду справи судом заслухано позицію Тернопільської обласної прокуратури та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

14 жовтня 2024 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233, ст.240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, судом встановлено наступне.

25 лютого 2021 року між Відділом освіти Великоберезовицької селищної ради (як Споживачем), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" (як Постачальником), з другої сторони, укладено Договір №109-ЕГТ-21/Е про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір), у відповідності до умов якого (п. 2.1) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримати послугу з розподілу електричної енергії.

Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-2 Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 531666кВт*год (531,666МВт*год) (п.2.3 Договору).

Відповідно до п.п. 3.1-3.5 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. Постачальник зобов`язується поставити Споживачу електричну енергію в строк по 31 грудня 2021 року. Місце постачання електричної енергії до межі балансованої належності електроустановок замовника.

Згідно з п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, станом на дату укладання цього договору, з урахуванням тарифу на послугу передачі, становить 2,37 грн (дві гривні 37 копійок) з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії - 1,975 грн; - податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,395 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1 260 048 грн 42 коп., з урахуванням ПДВ 210 008 грн 07 коп.

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до Договору) (п. 5.3. Договору).

Згідно додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" оплата за спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді здійснюється за ціною (тарифом) визначеною договором за результатами публічної закупівлі за 1 кВт.*год. (1 МВт.*год.)

В п. 5.4. Договору сторони погодили, що умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії. Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару у 100% розмірі на підставі надісланого рахунку для оплати та акту приймання-передачі товару. Обсяги споживання товару підтверджуються складеним Сторонами актом приймання-передачі товару. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання рахунку Споживачем (п.5.10 Договору).

Згідно з п. 5.11 Договору загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання електричної енергії Споживачу.

Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної Споживачем (п. 5.15 Договору).

В п. 5.17 Договору передбачено, що Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць, в якому здійснюється постачання електричної енергії (п.5.18 Договору).

Пунктом 5.19 Договору передбачено, що у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, Постачальник може надавати Споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. В будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором. Наявність заперечень з боку Споживача або спорів щодо показів засобів не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених Постачальником рахунків.

Пунктом 5.21 Договору визначено, що Споживач протягом 5 днів з дати одержання акту приймання-передачі електроенергії зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі електроенергії, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі електроенергії.

Згідно з пунктом 5.22 Договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі електроенергії, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитої електроенергії встановлюється відповідно до даних ОСР.

В п. 5.23 Договору сторони погодили, що Споживач надає Постачальнику планові обсяги споживання на поточний рік одночасно з укладанням договору в узгодженій формі (додаток 1 до Договору) та умови, за яких здійснюється корегування замовлених обсягів споживання.

Відповідно до п. 6.1 Договору Споживач має право, зокрема, отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому договорі.

Підпунктом 6 п. 6.2 Договору передбачено, що Споживач зобов`язується безперешкодно допускати на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку електричної енергії, засоби вимірювальної техніки тощо, представників Постачальника після пред`явлення ними службових посвідчень для звіряння показів щодо фактично спожитої електричної енергії.

Пунктом 7.1 Договору, зокрема, визначено, що Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію; проводити разом зі Споживачем звіряння фактично використаних обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта (пп. 1, 5).

Відповідно до п. 13.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати зазначеної в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору по 31.12.2021 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до розділу 15 Договору невід`ємною частиною цього договору є: - заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток № 1 до договору); - комерційна пропозиція (Додаток №2 до договору).

Позивачем також долучено до матеріалів справи копію заяви-приєднання від 25.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу, підписану споживачем, відповідно до якої, зокрема, визначено щомісячний обсяг споживання електричної енергії (активної) за останні 12 місяців, замовлене місячне споживання електричної енергії (активної), перелік, адреси об`єктів, EIC-кодів (точок) комерційного обліку та характеристики розрахункових приладів обліку електричної енергії та вказано початок постачання з 01.03.2021, та Комерційну пропозицію на умовах тендерної закупівлі UA-2021-01-19-002383-a.

В подальшому, протягом строку дії Договору, між сторонами укладались додаткові угоди до Договору, а саме:

- Додаткова угода №1 від 01.03.2021, якою обсяг електричної енергії, що постачається, зменшено до 331 058 кВт*год. Також, пункт 5.2. Договору викладено в наступній редакції: загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 784 607 грн 46 коп., з урахуванням ПДВ 130767 грн. 91 коп.

- Додаткова угода №1 від 09.09.2021, якою з 01 вересня 2021 року збільшено ціну за 1 кВт*год. електричної енергії до 3,12 грн, а обсяг електричної енергії, який постачається зменшився до 275 245,6014 кВт*год. Також даною додатковою угодою сторони дійшли згоди доповнити п.п. 5.5.7. п. 5.5., п.п.7 п. 13 додатку №2 до договору новим абзацом наступного змісту:

"Зміна істотних умов договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" можлива також у зв`язку зі зміною біржових котирувань. У цьому випадку зміна ціни електричної енергії відбувається шляхом множення діючої ціни електричної енергії (без врахування тарифів на послуги з розподілу та передачі електричної енергії) на відсоток, що не перевищує відсоток зміни біржових котирувань показників: цінових індексів ВАSЕ та РДН в ОЕС України з даними ДП "Оператор ринку" .

- Додаткова угода №2 від 23.11.2021, в якій сторони дійшли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару з 01.11.2021 у бік збільшення від попередньої ціни, без збільшення загальної вартості Договору, за рахунок зменшення обсягів закупівлі, в межах 10 відсотків за одиницю Товару та внесено зміни в п.2.3, п.5.1 договору: кількість товару 262742,729 кВт*год (262,742729 МВт*год) та ціна (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год визначено в розмірі 3,396 грн (з ПДВ).

- Додаткова угода №3 від 24.11.2021, якою внесено зміни у п. 2.3 та п. 5.2 Договору, а саме кількість товару складає 230 351,679 кВт*год та загальна вартість обсягу електричної енергії складає 647 607,46 грн.

- Додаткова угода №4 від 29.11.2021, якою внесено зміни у п. 2.3 та п. 5.2 Договору, а саме визначивши, що кількість товару складає 222 401,15 кВт*год та загальна вартість обсягу електричної енергії складає 112 434,58 грн.

- Додаткова угода №5 від 01.02.2022, якою сторони домовились зменшити суму договору на 72 681,70 грн з урахуванням обсягів споживання електричної енергії та внести зміни у п. 2.3 та п. 5.2 Договору, а саме кількість товару складає 200 999 кВт*год та загальна вартість обсягу електричної енергії складає 574 925,76 грн.

На виконання умов договору та на підтвердження факту виконання своїх зобов`язань за Договором, позивачем надано копії актів приймання-передачі електричної енергії, а саме:

- акт №212 від 01.04.2021 приймання-передачі електричної енергії за березень 2021 року в обсязі 12 638 кВт/год на загальну суму з ПДВ 29 952,06 грн;

- коригуючий Акт №262 від 07.04.2021 прийому-передачі електричної енергії за березень 2021 року в обсязі 13 101 кВт/год на загальну суму з ПДВ 31 049,38 грн;

- акт №351 від 06.05.2021 приймання-передачі електричної енергії за квітень 2021 року в обсязі 24 844 кВт/год на загальну суму з ПДВ 58 880,28 грн;

- акт №437 від 31.05.2021 приймання-передачі електричної енергії за травень 2021 року в обсязі 17 388 кВт/год на загальну суму з ПДВ 41 209,56 грн;

- акт №578 від 02.07.2021 приймання-передачі електричної енергії за червень 2021 року в обсязі 7 938 кВт/год на загальну суму з ПДВ 18 813,06 грн;

- акт №717 від 03.08.2021 приймання-передачі електричної енергії за липень 2021 року в обсязі 8000 кВт/год на загальну суму з ПДВ 18 960 грн;

- акт №815 від 01.09.2021 приймання-передачі електричної енергії за серпень 2021 року в обсязі 9 123 кВт/год на загальну суму з ПДВ 21 621,52 грн;

- акт №949 від 04.10.2021 приймання-передачі електричної енергії за вересень 2021 року в обсязі 19 753 кВт/год на загальну суму з ПДВ 61 629,36 грн;

- акт №1071 від 01.11.2021 приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2021 року в обсязі 24 508 кВт/год на загальну суму з ПДВ 76 464,96 грн;

- акт №1215 від 02.12.2021 приймання-передачі електричної енергії за листопад 2021 року в обсязі 33 006 кВт/год на загальну суму з ПДВ 112 088,38 грн;

- акт №1396 від 20.12.2021 приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 року в обсязі 52 101 кВт/год на загальну суму з ПДВ 176 935,00 грн;

- коригуючий акт №25 прийому-передачі електричної енергії від 10.01.2022 за грудень 2021 року в обсязі (-21 401 кВт/год) на загальну суму з ПДВ (-72 677,80 грн).

Як вказує позивач, Договір №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу укладений між сторонами за результатами оголошеної Відділом освіти Великоберезовицької селищної ради в системі електронних торгів "Prozorro" процедури відкритих торгів по предмету ДК 021:2015, код 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія), ідентифікатор закупівлі № UA-2021-01-19-002383-a.

Позивач стверджує, що оскільки спірний Договір не містить такої обов`язкової істотної умови як порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку, такий договір суперечить вимогам Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) через відсутність істотної умови, а отже, не може вважатися дійсним, через його невідповідність вимогам спеціальних нормативних актів.

Зазначені вище обставини слугували підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.

Під час розгляду цієї справи судом також з`ясовано, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.04.2024 у справі №921/668/23 задоволено позов Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів, Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, Великоберезовицької селищної ради, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГАЗТРЕЙД", м. Черкаси, про визнання недійсними додаткових угод №1 від 09.09.2021, №2 від 23.11.2021, укладених до договору №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу, та стягнення 98558,11 грн (надмірно сплачених коштів).

Вказане рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024, а отже, набрало законної сили.

Дослідивши норми чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Частинами 1-2 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Взаємовідносини учасників ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Положеннями ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" серед іншого визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. До укладення договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник має надати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунка і здійснення розрахунків. Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача.

Відповідно до п. 8 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно з пунктом 3.2.5 ПРРЕЕ (в редакції чинній на час укладення спірного договору), укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Електропостачальник може відмовити, якщо споживач не відповідає критеріям, встановленим для споживача універсальної послуги, та/або об`єкт споживача не відповідає критеріям, зазначеним в обраній комерційній пропозиції. Якщо сторони дійдуть згоди на інших умовах, які не передбачені публічними комерційними пропозиціями відповідного електропостачальника, вони мають укласти договір у паперовій формі, зазначивши умови комерційної пропозиції.

Як вже було зазначено вище, спірний Договір було укладено за результатами проведеної процедури закупівлі по предмету ДК 021:2015, код 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія) (ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-19-002383-a.).

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

За змістом положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, зміст зазначених вище положень закону свідчить про те, що наслідком відсутності в договорі однієї із істотних умов даного виду договорів є відсутність факту його укладення, тому в позові з цих підстав суд має відмовити, оскільки не можна визнавати недійсним те, чого не існує.

Поряд з цим, як вбачається з долучених позивачем до позовної заяви актів приймання-передачі електричної енергії Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" передало, а Відділ освіти Великоберезовицької селищної ради прийняв та використав у період з 01.03.2021 по 31.12.2021 електричну енергію за Договором №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021. Зазначені акти містять підписи зі сторони позивача, скріплені печаткою останнього. Підписи представника відповідача на вказаних актах відсутні.

Водночас сторонами не заперечувався факт передачі, прийняття електричної енергії та здійснення оплати відповідно до вказаних актів приймання-передачі електричної енергії.

Вказана обставина також досліджувалась судом під час розгляду справи №921/668/23.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Відсутність у договорі однієї чи більше з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували його умови. Отже, незгода позивача з умовами виконання договору не може бути підставою для визнання його прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав (постанова Верховного Суду України від 15.11.2021 у справі №388/1298/16-ц ).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Частинами 1 та 3 ст. 215 ЦК визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №906/743/21, від 01.11.2022 у справі №910/7853/21, від 14.06.2022 у справі №903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 09.07.2020 у справі №910/14180/18, від 09.06.2020 у справі №912/116/19, від 05.09.2019 у справі № 914/4455/15.

Як вже було зазначено вище, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що спірний договір не відповідає вимогам спеціального законодавства, що врегульовує відносини в сфері постачання електричної енергії, оскільки пунктом 3.2.7 ПРРЕЕ передбачено істотні умови договору про постачання електричної енергії, серед яких є порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, на те що він посилається на редакцію ПРРЕЕ, яка не відповідає тій, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин. Оскільки, у пункті 3.2.7 ПРРЕЕ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутні вказані позивачем положення. Поряд з цим, така істотна умова, як порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку дійсно визначені у підпункті 14 пункту 3.2.6 ПРРЕЕ (у редакції, чинній на час укладення спірного Договору).

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній нас укладення спірного Договору), у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази які б підтверджували те, що у сторін виникли проблеми з виконанням Договору; докази на підтвердження того, що позивач не володів інформацією як влаштований комерційний облік у відповідача, хто є його постачальником послуг комерційного обліку, чи виконує останній функції оператора даних комерційного обліку, про стан засобів комерційного обліку; докази, на підтвердження того, що означена інформація була та є закритою для позивача; докази на підтвердження того, що позивач скористався своїм правом, як потенційного учасника правовідносин і звертався перед укладанням спірного договору до відповідача із запитом про отримання інформації щодо комерційного обліку та отримав відмову від останнього.

А як вбачається із долученого до матеріалів справи листа Відділу освіти Великоберезовицької селищної ради №01-12/367 від 29.07.2024, наданого на запит Тернопільської обласної прокуратури, комерційний облік електричної енергії щодо відповідача здійснюється оператором системи розподілу на території Тернопільської області, а саме: Акціонерним товариством "Тернопільобленерго", що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої Постановою НКРЕКП від 20.11.2018 №1468. Показники лічильників передавались через "Персональний кабінет" ВАТ "Тернопільобленерго", всі розрахунки з розподілу електричної енергії були здійснені вчасно.

В свою чергу, на запит прокуратури, АТ "Тернопільобленерго" у листі №3429/36 від 30.07.2024 повідомило про те, що 08.09.2020 між ТОВ "Енерджигазтрейд" та ВАТ "Тернопільобленерго" (на даний момент АТ "Тернопільобленерго") укладено договір №89 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії. Також, 24.02.2021 між ВАТ "Тернопільобленерго" (далі ОСР) та Відділом освіти Великоберезовицької селищної ради укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей Договір укладено сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов договору згідно з заявою - приєднання, що є Додатком до договору. Відповідно до умов цього Договору ОСР надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309 та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310 за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу споживача, який є Додатком 2 до Договору, а Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи.

Відповідно до Розділу 3 Договору, облік електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та з урахуванням вимог Договору.

За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу(засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі і Постачальником Споживача.

До того ж, суд погоджується із твердженнями Прокуратури про те, що проаналізувавши положення оскаржуваного договору (п. п. 5.19, 5.10, 5.15, 5.17, 5.21-5.23), дані про його виконання (укладення угод про надання послуг розподілу, підписання актів приймання-передачі, оформлення платіжних документів та проведення розрахунку), слід дійти висновку про те, що сторонами досягнуто згоди щодо умов та порядку здійснення комерційного обліку спожитої електричної енергії, і комерційний облік спожитої електроенергії за оскаржуваним договором здійснювався належним чином.

Також, слід зазначити, що позивач не скористався своїм правом відмови від укладення договору про закупівлю, підписав останній, та в подальшому виконував умови спірного договору, підписував з відповідачем додаткові угоди, а відтак був ознайомлений з його істотними умовами і в разі незгоди з ними міг скласти протокол розбіжностей, доповнивши чи конкретизувавши його умовами про те, як буде відбуватись порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надати його відповідачу.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, рішення позивача (як переможця процедури закупівель) про підписання договору є його добровільним волевиявленням про те, що він погоджується з умовами спірного Договору.

Наведене вище в сукупності свідчить про недоведеність порушеного права або інтересу позивача за спірними обставинами та, відповідно, недоведеність підстав для визнання недійсним договору №109-ЕГТ-21/Е від 25.02.2021 про постачання електричної енергії.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: - застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; - обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; - застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24).

Згідно зі статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Зважаючи на викладене, усі інші доводи та міркування учасників справи взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Судові витрати.

При ухваленні рішення у справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у цій справі, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 20, 53, 73, 74, 79, 86-89 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.10.2024.

Суддя Н.В. Охотницька