Постанова

від 09.10.2024 по справі 908/815/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/815/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю ліквідатора ТОВ "Технос Агро" арбітражного керуючого Карауш Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023

у справі № 908/815/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжагросервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мінераліс»

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Технос Агро».

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 23.04.2020 відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» (далі - ТОВ «Технос Агро», боржник); ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; ввів процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну.

Ухвалою Господарського суду від 11.06.2020 визнано кредиторські вимоги до боржника: ТОВ «Запоріжагросервіс» на суму 200 200,00 грн основного боргу (4-та черга задоволення) та 4 204,00 грн судовий збір (перша черга задоволення); ТОВ «Торговий дім «Мінераліс» на суму 2 793 753,85 грн основного боргу (4-та черга задоволення) та 4204,00 грн судовий збір (перша черга задоволення).

Постановою від 06.08.2020 Господарський суд Запорізької області припинив процедуру розпорядження майном ТОВ «Технос Агро»; припинив повноваження розпорядника майна боржника; визнав ТОВ «Технос Агро» банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ «Технос Агро» призначив арбітражного керуючого Карауш Ю.В.

Ліквідатор боржника звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, в якій (з урахуванням поданих уточнень) просив: покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Технос Агро» - боржника у справі про банкрутство № 908/815/20 - у зв`язку із доведенням його до банкрутства на колишнього керівника та власника ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 3 002 642,07 грн для задоволення вимог кредиторів ТОВ «Технос Агро», визнаних в процедурі банкрутства; стягнути з ОСОБА_1 3002642,07 грн для задоволення вимог кредиторів ТОВ «Технос Агро», визнаних в процедурі банкрутства за цією справою.

Посилаючись на результати аналізу фінансово-господарського стану боржника від 11.02.2021, яким встановлено в діях керівництва Підприємства наявність ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто доведення до банкрутства, зазначала, що ОСОБА_1 , здійснюючи повноваження директора ТОВ «Технос Агро» постійно виводила кошти з підприємства на пов`язаних юридичних осіб, в яких й сама безпосередньо здійснювала керівництво, допустила розтрату майна Товариства, що призвело до неможливості погашення кредиторських вимог.

При цьому вказувала, що в процедурі банкрутства боржника встановлено відсутність активів банкрута, які можуть бути включені до складу ліквідаційної маси та можуть бути використані в якості джерела погашення кредиторських зобов`язань банкрута.

ОСОБА_1 проти заяви заперечувала, вказувала, що арбітражним керуючим не надано, а в матеріалах справи відсутні докази її протиправної діяльності, яка б свідчила про доведення підприємства боржника до банкрутства, а також докази вчинення нею будь-яких правопорушень, що призвели до банкрутства боржника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 заяву ліквідатора (з врахуванням уточнень вих. № 02-38-22/302 від 25.08.2022) щодо покладення субсидіарної відповідальності задоволено частково. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Технос Агро» на фізичну особу ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Технос Агро» грошові кошти у сумі 2896 350,85 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:

- внаслідок фактичних дій керівника боржника (та його засновника) ОСОБА_1 - про вилучення активів у боржника та передачу їх ТОВ "Агро Престиж Гарант" в якості фінансової допомоги (період надання 01.06.2017-28.01.2020) у сумі 20762060 грн, боржника було фактично позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність та виконати грошові зобов`язання перед кредиторами, які залишилися непогашеними у сумі 2 896 350,85 грн;

- оскільки, боржника визнано банкрутом, вбачається причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними фактичними діями керівника боржника (та його засновника) ОСОБА_1 та різким погіршенням фінансового стану, неможливістю боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами й припиненням ним господарської діяльності;

- аналіз фінансово-господарської діяльності боржника свідчить про неефективну роботу підприємства, що призвело до несплати заборгованості, і, як наслідок, до його банкрутства та дає підстави для висновку про наявність в діях засновника та керівника боржника ознак доведення до банкрутства підприємства;

- наданий ОСОБА_1 баланс боржника на 28.01.2020 не відповідає балансу на 31.12.2019 поданому нею до податкового органу. Зокрема, за даними балансу від 31.12.2019 на кінець звітного періоду (31.12.2019) необоротні та оборотні активи у боржника - відсутні. У наданому ОСОБА_1 балансі боржника на 28.01.2020, у боржника наявні оборотні активи (готова продукція) у розмірі 3 016 600,00 грн (на 01.01.2020), 2 010 300,00 грн (на 28.01.2020), дебіторська заборгованість - 23880300,00 грн (на 01.01.2020 та 28.01.2020), грошові кошти - 17 500,00 грн (на 01.01.2020).

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 16.10.2023 скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023, в задоволенні заяви ліквідатора (з врахуванням уточнень вих. №02-38-22/302 від 25.08.2022) щодо покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Технос Агро» на фізичну особу ОСОБА_1 відмовив.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції постановлена при неповному з`ясування обставин, які мають значення для справи, з порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Постанова вмотивована наступними підставами: ліквідатором не доведено обставин щодо прийняття ОСОБА_1 рішень, спрямованих на зменшення активів боржника, що призвели до його банкрутства; ліквідаційна маса не сформована остаточно та ліквідатором не використано в повному обсязі механізм наповнення ліквідаційної маси боржника шляхом стягнення дебіторської заборгованості у вигляді поворотної фінансової допомоги, перерахованої банкрутом на рахунки ТОВ «Агро Престиж Гарант», що свідчить про передчасність для висновку про недостатність майна боржника для погашення кредиторських вимог.

Крім того апеляційний суд вказав про ненадання ліквідатором належних та допустимих доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, а саме ОСОБА_1 , у зв`язку з чим судом не встановлено, в чому полягає вина цієї особи.

Короткий зміст касаційної скарги

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора ТОВ «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Ю.В., в якій просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 залишити без змін.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження вказано обставини, зазначені у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, а саме, неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статті 61 КУзПБ, порушення норм процесуального права - статті 86 ГПК України.

Ліквідатор ТОВ «Технос Агро» вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення статті 86 ГПК України застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 911/3554/17(911/401/21), не врахував обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, адже встановлені ліквідатором факти в повному обсязі підтверджують, що дії ОСОБА_1 були вчинені на погіршення фінансово-господарського стану боржника, на шкоду кредиторам та з метою уникнення в подальшому відповідальності.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги ліквідатор звертає увагу на те, що докази, що містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що продаж корпоративних прав боржника було здійснено задля приховування реальних обставин та уникнення субсидіарної відповідальності реального власника та керівника ТОВ «Технос Агро» ОСОБА_1 перед його кредиторами, що вірно встановлено судом першої інстанції.

За доводами скаржника, апеляційний суд не надав належної оцінки тому факту, що практично одразу після продажу корпоративних прав, зміни адреси, засновника та керівника боржника, яке у відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань відбулося 30.01.2020, саме боржником було подано заяву про відкриття провадження у справі про його банкрутство через його неплатоспроможність.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не спростував висновки суду першої інстанції щодо повноти дій ліквідатора боржника, оскільки не прийняв до уваги та не дослідив в повному обсязі обставини здійснення ліквідатором ТОВ «Технос Агро» дій щодо наповнення ліквідаційної маси боржника, які вказують, що саме через дії відповідача проведені ліквідатором заходи щодо наповнення ліквідаційної маси ТОВ «Технос Агро» виявилися безрезультатними.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому не погоджується з її аргументами та доводами з мотивів, наведених у відзиві, вважає касаційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, з огляду на що просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 28.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Ю.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 908/815/20 та ухвалено призначити розгляд скарги в судовому засіданні на 27.03.2024; від 27.03.2024 - про оголошення перерви у судовому засіданні до 03.04.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2024 зупинено касаційне провадження у справі № 908/815/20 за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Ю.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2023 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1155/20(906/1113/21) та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2024 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Ю.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 908/815/20 та призначено до розгляду на 14.08.2024.

Ухвалами Верховного Суду оголошено перерви у судовому засіданні у справі №908/815/20: від 14.08.2024 - до 04.09.2024; від 04.09.2024 - до 09.10.2024.

До початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 908/815/20 на іншу, більш пізню дату, обґрунтоване тим, що її представник - не зможе взяти участь у вказаному судовому засіданні, оскільки у цей день зобов`язаний з`явитись за викликом до слідчого для проведення невідкладних слідчих дій.

У судовому засіданні 09.10.2024 колегія суддів заслухавши думку присутнього ліквідатора боржника, протокольною ухвалою відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалася; позиція представника ОСОБА_1 ґрунтовно викладена у відзиві на касаційну скаргу та була заслухана у попередніх судових засідання; матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права. До того ж, до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених в ньому обставин.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Відповідно до преамбули КУзПБ, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Водночас умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-ІХ, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора (кредитора) покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16.

Наведена правова позиція узгоджується також з висновками Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 906/1155/20(906/1113/21), до закінчення перегляду якої було зупинено касаційне провадження у цій справі та які, відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України, враховуються під час касаційного розгляду цієї справи.

У вказаній постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду також наголошено, що буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб`єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Такий підхід у покладенні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство узгоджується як з повноваженнями ліквідатора, порядком проведення відповідних дій у ліквідаційній процедурі, так і з правами суб`єктів субсидіарної відповідальності відповідати за зобов`язаннями боржника у межах об`єктивного розміру цієї відповідальності, що відповідає правовій природі субсидіарної відповідальності саме як додаткової.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої поведінки (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16).

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції, розглядаючи вимогу ліквідатора боржника ТОВ "Технос Агро" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на колишнього керівника та власника боржника ОСОБА_1 виходив із встановлених обставини.

На підставі реєстраційної справи боржника, наданої Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, установив, що ТОВ "Технос Агро" (код ЄДРПОУ 40865822) зареєстровано 30.09.2016, номер запису 10641020000012772, на підставі рішення зборів засновників, протокол № 1 від 27.09.2016. Статутний капітал товариства сформований у розмірі 100 грн та розподілений таким чином: ОСОБА_1 - 100 % статутного капіталу. Директором товариства призначено ОСОБА_1 , з моменту державної реєстрації товариства.

На підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2020 між ОСОБА_1 та Компанією "Е-ТРЕЙД ГРУП КОРП." (E-TRADE GROUP CORP.) (Беліз), ОСОБА_1 передала свою частку в ТОВ "Технос Агро" у розмірі 100 грн, що складає 100 % в статутному капіталі товариства - Компанії "Е-ТРЕЙД ГРУП КОРП". Відповідні зміни в реєстрі щодо зміни складу засновників (учасників) внесено 30.01.2020, номер запису 10641070002012772.

Рішенням власника Компанії "Е-ТРЕЙД ГРУП КОРП." від 28.01.2020 вирішено: змінити адресу товариства на нову: 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, Вознесенівський район, вул. Рекордна, б. 20А.; призначити директором товариства Бабунашвілі Іллю 29.01.2020. Зазначені відображено у реєстрі.

Таким чином, судом установлено, що керівником боржника у період з 27.09.2016 по 28.01.2020 (включно) була ОСОБА_1 , з 30.01.2020 по 05.08.2020 (на момент винесення судом постанови про визнання товариства банкрутом) - Бабунашвілі Ілля .

У відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Бабунашвілі Ілля станом на поточний час рахується як директор, або колишній директор, засновник ще 69 юридичних осіб різних видів діяльності, та які знаходяться в різних регіонах України.

ОСОБА_1 у період з 27.09.2016 по 29.01.2020 (включно) була учасником (засновником) ТОВ "Технос Агро".

27.03.2020 ТОВ "Технос Агро" до Господарського суду Запорізької області подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство останнього, обґрунтовуючи це неможливістю погасити заборгованість перед кредиторами. Заяву підписано директором І.Бабунашвілі .

До заяви додано рішення загальних зборів учасників ТОВ "Технос Агро" від 31.01.2020 (протокол № 3 від 31.01.2020), яким директору товариства Бабунашвілі Іллі за його ініціативою надані повноваження на подачу заяви про порушення справи про банкрутство у зв`язку з неможливістю розрахуватися з кредиторами.

Судом на підставі ухвал Господарського суду Запорізької області № 908/239/20 від 05.02.2020, 908/430/20 від 24.02.2020, 908/468/20 від 25.02.2020, 908/533/20 від 02.03.2020, 908/645/20 від 16.03.2020, 908/731/20 від 23.03.2020, 908/784/20 від 25.03.2020, установлено, що з 04.02.2020 ТОВ "Технос Агро" подано 8 заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Технос Агро", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Карауш Ю.В.

Ухвалою від 11.06.2020 визнано кредиторські вимоги до боржника: ТОВ "Запоріжагросервіс" на суму 200 200,00 грн - основного боргу (4 черга задоволення) та 4 204,00 грн - судовий збір (1 черга задоволення); ТОВ "Торговий дім "Мінераліс" на суму 2 793 753,85 грн - основного боргу (4 черга задоволення) та 4 204,00 грн - судовий збір (1 черга задоволення).

Постановою суду від 06.08.2020 ТОВ "Технос Агро" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Карауш Ю.В.

На виконання вимог КУзПБ ліквідатор листом № 02-38-20/276 від 13.08.2020 звернулась на адресу керівника боржника Бабунашвілі Іллі про передачу бухгалтерську та іншу документацію, документи трудового архіву, що підлягають довготривалому зберіганню, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута; повідомити про наявність майна у ТОВ "Технос Агро"; надання інформацію щодо кредиторської та дебіторської заборгованості банкрута, а також щодо заборгованості із заробітної плати.

У встановлений частиною другою статті 59 КУзПБ строк посадові особи боржника - ТОВ "Технос Агро" не виконали вказаних приписів законодавства та не передали бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору, у зв`язку з чим ліквідатором до Господарського суду Запорізької області було направлене клопотання № 02-38-21/11 від 18.01.2021 з вимогою зобов`язати колишнього керівника ТОВ "Технос Агро" передати ліквідатору вищезазначену інформацію та документацію.

Ліквідатором до Шевченківського РВДВС у м. Києві направлено заяву про примусове виконання судового рішення щодо передачі ліквідатору ТОВ "Технос Агро" бухгалтерської та іншої документації Банкрута від Бабунашвілі Іллі .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.2021 клопотання ліквідатора задоволене, 21.05.2021 господарським судом видано наказ про виконання вказаної ухвали.

Станом на поточний час в Шевченківському ВДВС у м. Києві па виконанні знаходиться рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2021 щодо зобов`язання Бабунашвілі І. передати ліквідатору банкрута бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Оскільки отримати документацію та майно від Бабунашвиллі І. керівника, діючого на момент подання заяви боржника щодо відкриття провадження про банкрутство, виявилося неможливим, ліквідатором направлялись запити па адресу ОСОБА_1, які також залишилися без відповіді (№ 02-38-20/402 від 02.12.2021).

Судом також встановлено, що згідно наказу № 2 від 31.08.2020 ліквідатором було призначено проведення інвентаризації фактичного розміру активів, капіталу та зобов`язань боржника, а також зіставлення отриманих результатів з даними бухгалтерського обліку ТОВ "Технос Агро", за результатами якої складені інвентаризаційні описи та встановлено наступне: основні засоби - відсутні; товарно-матеріальні цінності - відсутні; грошові кошти в касі Товариства - відсутні; грошові кошти на рахунках - відсутні; дебіторська заборгованість - відсутня; кредиторська заборгованість становить - 3 002 361, 85 грн.

Ліквідатором ТОВ "Технос Агро" з метою повернення зазначеної дебіторської заборгованості направлено претензії на адресу ТОВ "Агро Престиж Гарант" з вимогою здійснити погашення заборгованості, яка виникла на підставі повернення ТОВ "Технос Агро" поворотної фінансової допомоги не в повному обсязі; на адресу ТОВ "Спецоптторг" з вимогою здійснити погашення заборгованості, яка виникла на підставі неповернення ТОВ "Технос Агро" поворотної фінансової допомоги.

Оскільки відповідей на претензії не надходило, грошові кошти ТОВ «Технос Агро» повернуті не були, ліквідатор звернулась до Господарського суду Запорізької області із позовними заявами до ТОВ "Агро Престиж Гарант" про стягнення (повернення) коштів в розмірі 500 000,00 грн та до ТОВ "Спецоптторг" про стягнення (повернення) коштів в розмірі 420 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.07.2021 у справі №908/815/20(908/3205/20) стягнуто з ТОВ "Спецоптторг" на користь ТОВ "Технос Агро" 420 000,00 грн основного боргу, 6 300,00 грн судового збору, видано наказ на примусове виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.07.2021 у справі №908/815/20(908/653/21) стягнуто з ТОВ "Агро Престиж Гарант" на користь ТОВ "Технос Агро" 500 000,00 грн основного боргу, 7 500,00 грн - судового збору, Зазначений борг виник в результаті надання ТОВ "Технос Агро" зворотної фінансової допомоги ТОВ "Агро Престиж Гарант" згідно договору № 1 від 30.11.2017.

За результатом проведених виконавчих дій на ліквідаційний рахунок банкрута від Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові надійшли грошові кошти в розмірі 426300,00 грн, тобто дебіторська заборгованість ТОВ "СПЕЦОПТТОРГ" перед ТОВ "Технос Агро" повністю погашена.

Виконавче провадження щодо стягнення коштів з ТОВ "Агро Престиж Гарант" на користь ТОВ "Технос Агро" було відкрито за № АСВП 66798852. Згідно відомостей з автоматизованої системи виконавчих проваджень ліквідатором установлено, що виконавцем було здійснено виконавчі дії, зокрема, пошук майна та грошових коштів боржника, накладення арештів на рахунки та майно ТОВ "Агро Престиж Гарант". Грошові кошти не отримано. 08.12.2022 відповідне виконавче провадження закрито згідно пункту 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" через неможливість встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника

Також суд встановив, що згідно листа Головного управління Національної поліції у Запорізькій області № 7263/40/2021 від 08.12.2021 за фактами звернень ліквідатора ТОВ "Технос Агро" 09.07.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021082050001078 внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого статтею 219 КК України.

Судом також було встановлено, що 19.04.2018 ТОВ "Технос Агро" у ТОВ "АГРОРЕСУРС" за договором купівлі-продажу було придбано Трактор Беларус-892 (НОМЕР_2, № двиг. НОМЕР_1 , № трансмісії 923197), транзитний номер СА 03442. 17.04.2018 ТОВ "Технос Агро" у ТОВ "ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС" у відповідності до Договору купівлі-продажу СТТ № 138 від 17.04.2018 р. за актом приймання передачі сільгосптехніки № 19495 від 08.11.2018 р. було придбано пневматичну сівалку точного висіву John Deere 1755 8 рядів, серійний номер НОМЕР_3, стан "зібраний, новий".

За результатами проведеної ліквідатором роботи встановлено, що за юридичною адресою: вул. Рекордна, буд. 20-А, м. Запоріжжя, посадові особи, інші представники Боржника, майно та документи боржника не знаходяться. У відповідності до реєстру податкових накладних за період за три роки до дати порушення справи про банкрутство ТОВ "Технос Агро", відповідна техніка ТОВ "Технос Агро" будь-яким особам відчужена не була. При цьому, при проведені інвентаризації відповідна техніка не виявлена.

Ліквідатором було подано заяву № 02-38-22/17 від 14.01.2022 про розшук та затримання вказаної техніки на адресу Національної поліції України.

В процедурі розпорядження майном отримано відомості щодо відсутність майнових активів у ТОВ "Технос Агро", що підтверджується відомостями ГУ Держпраці у Запорізькій області, ГУ Держпраці у Чернігівській області, Державної митної служби України, Департаменту ДАБІ у Запорізькій області, ГУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області, ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області, Державної служби морського та річкового транспорту України, Вознесенівського управління ДПІ у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області, Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця", Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної авіаційної служби України, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Грошових коштів в ліквідаційній процедурі ТОВ "Технос Агро" не виявлено. Згідно інформації, отриманої від ГУ ДПС у Запорізькій області, у ТОВ "Технос Агро" був наявний лише рахунок в Казначействі України, що є спеціальним рахунком, який використовується для обліку операцій із ПДВ та може бути закритий лише при анулюванні відповідного свідоцтва платнику ПДВ.

На виконання своїх повноважень ліквідатором боржника було організовано проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, на підставі якого судом першої інстанції встановлено наступне.

"Проведений аналіз ТОВ "Технос Агро" станом на 31.12.2019 показав: "Фінансового-господарська діяльність підприємства в 2017 - 2018 роках - це діяльність за основним кодом діяльності - 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний) та код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Загальні показники діяльності. Аналізуючи основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства на 31 грудня 2019 року можна зробити висновок, що підприємство припинило свою діяльність, фінансовий результат діяльності підприємства - нульовий, підприємство не має активів та власного капіталу.

Після проведеної оцінки фінансово-господарського стану підприємства на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства можна дійти висновку, що в діях керівництва підприємства відсутні ознаки дій з фіктивного банкрутства та приховування банкрутства. В діях керівництва Підприємства наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто доведення до банкрутства".

Зазначений аналіз установив, що боржнику неповернута фінансова допомога третіми особами - ТОВ «Агро Престиж Гарант» у сумі 20 762 060,00 грн, ТОВ «Спецоптторг» у сумі 420 000 грн., по чеку з каси банку у сумі 77 762, 06 грн.

За період ліквідаційної процедури на рахунок ТОВ "Технос Агро" в АТ "КБ Приватбанк" надійшли кошти від стягнення дебіторської заборгованості в розмірі 426 300 грн в результаті примусового виконання ТОВ "Спецоптторг" наказу на примусове виконання рішення суду від 06.07.2021 по справі №908/815/20(908/3205/20).

З урахуванням зазначеного, за рахунок коштів, що надійшли від стягнення дебіторської заборгованості відшкодовано витрати ліквідатора, пов`язані із проведенням ліквідаційної процедури - 30 550,97 грн, банківські витрати за обслуговування рахунку - 1 770 грн, основна грошова винагорода ліквідатора - арбітражної керуючої Карауш Ю.В. - 283 304,00 грн, нотаріальні послуги за прийняття коштів на депозит 4 500,00 грн, погашені кредиторські вимоги першої черги - 8 408,00 грн (судовий збір), погашені кредиторські вимоги четвертої черги - 97 603,00 грн, зарезервовані кошти на закриття ліквідаційного рахунку - 16403,00 грн.

Комітет кредиторів 27.12.2022 вирішив: вважати погодженим із комітетом кредиторів ТОВ "Технос Агро" питання щодо списання з обліку активів ТОВ "Технос Агро" дебіторську заборгованість ТОВ "Агро Престиж Гарант" в повному обсязі, вважати погодженим із комітетом кредиторів ТОВ "Технос Агро" питання щодо списання з обліку ТОВ "Технос Агро" майнових активів: Трактор Беларус-892 (НОМЕР_2, № двиг. НОМЕР_1, № трансмісії 923197), транзитний номер СА 03442 первісною вартістю 542 000,00 грн., пневматична сівалка точного висіву John Deere 1755 8 рядів, серійний номер НОМЕР_3, стан "зібраний, новий", первісною вартістю 1 469 239,32 грн.

Оцінивши встановлені обставини у їх сукупності, місцевий господарський суді дійшов висновку, що у відповідності до фінансової звітності ТОВ "Технос Агро" станом на 01.01.2019 підприємство мало активи, в розмірі, що перевищував розмір кредиторських зобов`язань, товариство здійснювало прибуткову діяльність.

Водночас, внаслідок фактичних дій керівника боржника (та його засновника) ОСОБА_1 - про вилучення активів у боржника та передачу їх ТОВ "Агро Престиж Гарант" в якості фінансової допомоги у сумі 20 762 060,00 грн, боржника фактично було позбавило можливості здійснювати господарську діяльність та виконати грошові зобов`язання перед кредиторами, які залишилися непогашеними в сумі 2896 350,85 грн.

За висновками суду, аналіз фінансово-господарської діяльності боржника свідчить про неефективну роботу підприємства, що призвело до несплати заборгованості, і, як наслідок, до його банкрутства та дає підстави для висновку про наявність в діях засновника та керівника боржника ознак доведення до банкрутства підприємства.

При цьому, як встановив суд на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в період з 27.09.2016 по 10.12.2018 керівником ТОВ "Агро Престиж Гарант" була - ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 була засновником (учасником) ТОВ "Агро Престиж Гарант" у період з 30.09.2016 по 30.11.2017.

ТОВ "Агро Престиж Гарант" у період з 05.12.2017 мало місцезнаходження - Україна, 14037, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Інструментальна, буд. 22; таке ж місцезнаходження до 29.01.2020 мало ТОВ "Технос Агро".

Врахувавши, що боржника визнано банкрутом, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними фактичними діями керівника боржника (та його засновника) ОСОБА_1 та різким погіршенням фінансового стану, неможливістю боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами й припиненням ним господарської діяльності.

При цьому, розглянувши надані ОСОБА_1 пояснення стосовно обставин здійснення господарської діяльності, подані відповідно до положень статті 61 КУзПБ на спростування тверджень ліквідатора боржника, місцевий суд встановив, що наданий ОСОБА_1 баланс боржника на 28.01.2020 не відповідає балансу на 31.12.2019, поданого нею до податкового органу зокрема, за даними балансу від 31.12.2019 на кінець звітного періоду (31.12.2019) необоротні та оборотні активи у боржника - відсутні.

Водночас, у наданому ОСОБА_1 балансі боржника на 28.01.2020, у боржника наявні оборотні активи (готова продукція) у розмірі 3 016 600 грн. (на 01.01.2020), 2010 300 грн (на 28.01.2020), дебіторська заборгованість - 23 880 300 грн (на 01.01.2020 та 28.01.2020), грошові кошти - 17 500 грн (на 01.01.2020).

З огляду на викладене та враховуючи встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність усіх складових частин цивільного правопорушення у діях керівника боржника (та його засновника), суд в ухвалі описав, зокрема, які дії відповідача у який період були спрямовані на завдання шкоди кредиторам, а звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника був використаний судом як один із засобів доказування в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Водночас апеляційним господарським судом при апеляційному перегляді ухвали суду першої інстанції наведеного не було спростовано.

Зазначивши про не доведення ліквідатором обставин щодо прийняття ОСОБА_1 рішень, спрямованих на зменшення активів боржника, що призвели до його банкрутства, суд апеляційної інстанції не дослідив в повному обсязі надані ліквідатором надано докази на підтвердження вини у діях/бездіяльності керівників та засновника під час участі та здійсненні господарської діяльності у товаристві боржника; докази прийняття нею рішень, що спрямовані на зменшення активів боржника, оскільки маючи значну суму кредиторської заборгованості боржником було перераховано значні суми грошових коштів на рахунки сторонніх юридичних осіб, що призвели до банкрутства боржника

Апеляційним судом не спростував висновки суду першої інстанції про підтвердження аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ «Технос Агро» виведення коштів боржника, в якому зроблені висновки щодо наявності ознак дій із доведення до банкрутства. Аналіз відображає весь період з 01.01.2017 по 31.12.2019, протягом якого здійснювалося перерахування ТОВ «Технос Агро» значних грошових коштів на користь ТОВ «Агро Престиж Гарант» та інших юридичних осіб, в тому числі і з 27.03.2019 по 14.08.2019.

Водночас, вказаний аналіз був оцінений судом першої інстанції як один із засобів доказування в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи - первинними документами боржника, зокрема про рух грошових коштів на рахунках боржника, банківськими виписками, які були витребувані ліквідатором, та містяться в матеріалах справи.

Апеляційний суд проігнорував встановлений судом першої інстанції у відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань факт, що на момент укладення відповідного договору керівником та засновником ТОВ «Агро Престиж Гарант» і ТОВ «Технос Агро» була ОСОБА_1 , підприємства були зареєстровані за однаковою адресою: Україна, 14037, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Інструментальна, будинок 22, тобто що зазначені підприємства є заінтересованими (пов`язаними) особами в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Стверджуючи про передчасність звернення з відповідною заявою, з посилання на те, що ліквідаційна маса не сформована остаточно та ліквідатором не використано в повному обсязі механізм наповнення ліквідаційної маси боржника, неповноту дій ліквідатора боржника, апеляційний суд не спростував висновків суду першої інстанції щодо повноти дій ліквідатора боржника, які гуртуються на наявних в матеріалах справи доказах вчинення ліквідатором дій щодо виявлення активів боржника (за відсутності документації (не була передана керівництвом боржника), здійснення комплексу заходів щодо встановлення місцезнаходження розшукуваного майна боржника, стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ «Агро Престиж Гарант» та ТОВ «Спецторг», що підтверджено судовими рішення справах №908/815/20(908/653/21) та № 908/815/20 (908/3205/20) відповідно.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що судом першої інстанції в повній мірі було встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку, з урахуванням всіх доводів, заперечень сторін та положень ст.ст. 73, 74, 86, 236 ГПК України, отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для часткового задоволення заяви ліквідатора про субсидіарну відповідальність, тоді як апеляційний суд, в порушення зазначених положень процесуального законодавства, безпідставно та необґрунтовано скасував законне рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга, є обґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду необхідно скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 4 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга Коломийської міської ради підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 908/815/20 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 у справі №908/815/20 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Пєсков В.Г.