Ухвала

від 14.10.2024 по справі 757/29029/24-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 757/29029/24-к

Провадження № 51-4645 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ», ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ОМЕГА-КАПІТАЛ», Компанії МАТЕРОН ЛІМІТЕД (MATHERON LIMITED), ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА», Компанії САГАСІТІ (SAGACITY LIMITED), Компанії ХАМГЕЙТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (HUMGATE HOLDINGS LIMITED), Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED), Компанії ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED), Компанії СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED), Компанії ЦЕНТРАГАЗ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (CENTRAGAS HOLDING LIMITED), СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), Компанії ОЛУБЕРА ВЕНЧЕРС ЛІМІТЕД (OLUBERA VENTURES LIMITED), Компанії ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED) на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року,

встановив:

28 червня 2024 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на цінні папери та корпоративні права, що виникають із права власності на такі цінні папери, які належать юридичним особам, зазначеним в ухвалі, із забороною здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, забороною відчуження арештованого майна та розпорядження ним, забороною уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації та/або розпорядження арештованим майном та передано їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді від 28 червня 2024 року, адвокат ОСОБА_4 в інтересах юридичних осіб оскаржив його в апеляційному порядку.

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 29 липня 2024 року апеляційну скаргу захисника повернув як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати зазначену ухвалу у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- суддя-доповідач, не перевіривши детально доводи апеляційної скарги щодо предметної підсудності вказаного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, ухвалив необґрунтоване рішення про повернення скарги, не надавши жодної оцінки щодо підсудності вказаного кримінального провадження цьому чи іншому суду.

- правова позиція апеляційного суду суперечить існуючій судовій практиці АП ВАКС в інших справах, зокрема 29.07.2020 у справі №757/22567/20-к АП ВАС вирішила за можливе переглянути ухвалу районного суду та скасувала її та позицію АП ВАКС підтримав Верховний Суд, постановивши ухвалу про відмову у відкритті провадження за касаційними скаргами сторони захисту;

- при поверненні апеляційної скарги не дотримано правил ст. 21, ст. 30 КПК.

Окремо наводить доводи щодо ухвалення рішення слідчим суддею із порушенням правил підсудності, оскільки, на думку адвоката, розслідування даного кримінального провадження відноситься до виключної підслідності НАБУ, а тому, належним судом для розгляду апеляційної скарги, на переконання автора касаційної скарги, є саме АП ВАКС.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Тобто, оскільки ухвала слідчого судді не переглядалась в апеляційному порядку, предметом перегляду суду касаційної інстанції може бути лише ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу, як така, що може перешкоджати подальшому кримінальному провадженню.

З урахуванням вищевказаного, доводи касаційної скарги щодо незаконності прийняття рішення слідчим суддею та порушення правил підсудності/підслідності не можуть бути предметом касаційного розгляду та не підлягають перевірці у касаційному порядку.

При цьому, надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині незаконності дій апеляційного суду при поверненні апеляційної скарги, колегія суддів зауважує про таке.

07 червня 2018 року було прийнято Закон України «Про Вищий антикорупційний суд». Цей суд розпочав роботу 05 вересня 2019 року.

Згідно з п. 20 ч.1 ст.3 КПК України судом апеляційної інстанції є відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду встановив, що предметом оскарження у даному випадку є рішення слідчого судді місцевого суду загальної юрисдикції, яке постановлено 28 червня 2024 року, тобто після початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Апеляційний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року не підсудна Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, дійшов правильного висновку про необхідність повернути вказану скаргу апелянту на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК.

За викладених обставин, повернувши апеляційну скаргу, суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду діяв у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.

Водночас, що стосується доводів касаційної скарги про те, що правова позиція апеляційного суду суперечить ухвалі АП ВАКС у справі №757/22567/20-к, від 29.07.2020, яку підтримав Верховний Суд, колегія суддів зауважує, що ухвала АП ВАКС не є практикою Верховного Суду щодо застосування норми права та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, у зв`язку із чим відсутні підстави для надання оцінки обґрунтованості доводів касаційної скарги в цій частині.

При цьому, надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо того, що колегія суддів Верховного Суду підтримала позицію АП ВАКС у зазначеній вище ухвалі, колегія суддів звертає увагу автора касаційної скарги на те, що Верховний Суд у вказаній справі, постановляючи ухвалу від 04 листопада 2020 року, не висловлювався по суті касаційної скарги та не встановлював правомірність дій АП ВАКС, оскільки відмовив у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, позаяк скаргу було подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Також, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги пронедотримання правил ст. 21, ст. 30 КПК судом апеляційної інстанції при поверненні апеляційної скарги, є неспроможними з огляду на таке.

Зокрема, відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначені норми Конституції України, а також кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Такі обмеження повинні переслідувати легітимну мету та зберігати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).

За таких обставин наявність визначених у законі обмежень щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд та не свідчить про відмову у здійсненні правосуддя.

Підсумовуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, зазначивши в своїй ухвалі підстави прийняття такого рішення, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга заявника не містить доводів щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Враховуючи викладене і керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ТРАНЗИТ-ІНВЕСТ», ПрАТ «ГАЗТЕК», ТОВ «ОМЕГА-КАПІТАЛ», Компанії МАТЕРОН ЛІМІТЕД (MATHERON LIMITED), ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА», Компанії САГАСІТІ (SAGACITY LIMITED), Компанії ХАМГЕЙТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (HUMGATE HOLDINGS LIMITED), Компанії ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED), Компанії ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED), Компанії СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED), Компанії ЦЕНТРАГАЗ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (CENTRAGAS HOLDING LIMITED), СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), Компанії ОЛУБЕРА ВЕНЧЕРС ЛІМІТЕД (OLUBERA VENTURES LIMITED), Компанії ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED) на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 липня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3