Ухвала

від 11.10.2024 по справі 120/13295/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

11 жовтня 2024 р.Справа № 120/13295/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства "Екосімбуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Екосімбуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо оскарження рішення комісії № 10309616/35373806 від 04 січня 2024 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 17 від 16 листопада 2023 року.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку із чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

На виконання згаданих вище приписів позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Така окрім іншого обґрунтована тим, що позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження, а тому в силу приписів частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як зазначає позивач далі, враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте 04 січня 2024 року, тому кінцевим строком подання позову є 04 липня 2024 року. Водночас після початку повномасштабного вторгнення російської федерації керівник приватного підприємства, який єдиний наділений правом першого підпису, понад 80% робочого часу перебував у службових відрядженнях, що унеможливлювало вчасно звернутися до суду з позовною заявою. Такі відрядження були обумовлені тим, що позивач змушений був змінити частину постачальників, оскільки окремі постачальники, з якими співпрацювало підприємство у минулому, припинили свою діяльність. Окрім того, зазнала змін і кон`юнктура ринку в частині попиту на товари та послуги, якими займався позивач. Відтак, на переконання позивача, вказані вище обставини вказують на те, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, а тому просить суд поновити такий строк.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.

Особливості інституту строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, вчинена дія (допущена бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування (визнання протиправними), а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (допущеної бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням (визнанням протиправними).

Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Водночас у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, такі обставини пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

А відтак поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Як свідчить зміст позовних вимог, приватне підприємство оскаржує рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, № 10309616/35373806 від 04 січня 2024 року, яким йому відмовлено в реєстрації податкової накладної № 17 від 16 листопада 2023 року.

Таким чином, позовна заява, що надійшла до суду 07 жовтня 2024 року, подана з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, що визначений частиною 4 статті 122 КАС України.

Водночас у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач послався на те, що керівник приватного підприємства "Екосімбуд", який є єдиною особою, що має право підпису, у період з 14 лютого по 19 вересня 2024 року перебував у постійних відрядженнях, що унеможливило вчасне звернення до суду цим позовом.

В підтвердження таких доводів позивачем долучено до позовної заяви копії відповідних наказів про направлення у відрядження, зокрема від 13 лютого 2024 року (відрядження з 14 лютого 2024 року по 16 лютого 2024 року), від 27 лютого 2024 року (відрядження з 28 лютого 2024 року по 02 березня 2024 року), від 11 березня 2024 року (відрядження з 12 березня 2024 року по 15 березня 2024 року), від 19 березня 2024 року (відрядження з 20 березня 2024 року по 22 березня 2024 року), від 25 березня 2024 року (відрядження з 26 березня 2024 року по 28 березня 2024 року), від 02 квітня 2024 року (відрядження з 04 квітня 2024 року по 12 квітня 2024 року), від 16 квітня 2024 року (відрядження з 17 квітня 2024 року по 19 квітня 2024 року), від 23 квітня 2024 року (відрядження з 24 квітня 2024 року по 26 квітня 2024 року), від 01 травня 2024 року (відрядження з 02 травня 2024 року по 10 травня 2024 року), від 20 травня 2024 року (відрядження з 21 травня 2024 року по 24 травня 2024 року), від 13 травня 2024 року (відрядження з 14 травня 2024 року по 16 травня 2024 року), від 27 травня 2024 року (відрядження з 28 травня 2024 року по 30 травня 2024 року), від 03 червня 2024 року (відрядження з 04 червня 2024 року по 21 червня 2024 року, від 24 червня 2024 року (відрядження з 25 червня 2024 року по 26 липня 2024 року), від 01 серпня 2024 року (відрядження з 01 серпня 2024 року по 14 серпня 2024 року), від 19 серпня 2024 року (відрядження з 20 серпня 2024 року по 29 серпня 2024 року), від 02 вересня 2024 року (відрядження з 02 вересня 2024 року по 19 вересня 2024 року).

Водночас, на переконання суду, такі аргументи не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, адже пропущення такого строку відбулося не у зв`язку з обставинами, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи.

Тобто, постійне перебування керівника підприємства у відрядженнях не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, адже такий керівник не був позбавлений можливості надати право підпису позовної заяви іншим особам, зокрема шляхом укладення договору з адвокатом, надання довіреності тощо.

Окрім того, з наданих наказів про направлення у відрядження слідує, що такі відрядження не були безперервними, адже були періоди, коли керівник приватного підприємства "Екосімбуд" все ж перебував у місті Вінниці, що не позбавляло його можливості звернутися до суду з відповідним позовом у строк, що передбачений процесуальним законом.

Таким чином, зважаючи на те, що наведені у заяві обставини не свідчать про існування поважних причин, які б перешкоджали вчасному зверненню до суду з позовом, тому заява про поновлення такого строку задоволенню не підлягає.

Відтак позивачеві слід навести інші обставини, які перешкодили йому вчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте позивачем не надано документа, який би підтверджував сплату судового збору.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривень.

Таким чином, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 3028 гривень.

Як свідчить зміст поданої позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. При цьому позовна вимога зобов`язального характеру є похідною від основної позовної вимоги, у зв`язку із чим позивач мав би оплатити судовий збір за звернення до суду із однією вимогою немайнового характеру в розмірі 3028 гривень

Отже, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 3028 гривень.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання документа про сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру в розмірі 3028 гривень, а також навести інші обставини, які перешкодили вчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.

Позовну заяву приватного підприємства "Екосімбуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович